2018-01-08
622
1. Правосуддя як об’єкт злочину, передбаченого ст. 371 Кк України.
2. Кримінально-правова характеристика завідомо незаконного затримання, приводу, домашнього арешту або тримання під вартою.
3. Кваліфікуючі ознаки злочину.
4. Аналіз судової практики у справах про завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою
Додаток Б
Форма № Н-6.01
___________________________________________________________________________________________________________________
(повне найменування вищого навчального закладу)
___________________________________________________________________________________________________________________
(повна назва кафедри, циклової комісії)
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
(РОБОТА)
з _________________________________________________________________
(назва дисципліни)
на тему:___________________________________________________________
__________________________________________________________________
Студента (ки) _____ курсу ______ групи
напряму підготовки__________________
___________________________________
спеціальності_______________________
___________________________________
___________________________________
(прізвище та ініціали)
Керівник ___________________________
|
|
|
____________________________________
(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)
Національна шкала ________________
Кількість балів: ____. Оцінка: ECTS _____
Члени комісії _______________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ _______________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ _______________________________
(підпис) (прізвище та ініціали
м. Запоріжжя - 20 __ рік
Додаток В
РЕФЕРАТ
Курсова робота: 40 сторінок, 35 джерел.
Об'єкт дослідження – теоретико-правові засади функціонування системи покарань на теренах України в історичний ретроспективі.
Предмет дослідження – розвиток системи покарань в Україні.
Мета роботи – дослідити становлення системи покарань у вітчизняному кримінальному законодавстві та встановити коло факторів, що визначили поступову трансформацію розрізненої множини покарань у їх систему та з’ясувати теоретичні підвалини наукової розробки теоретико-правових засад функціонування системи покарань в теорії кримінального права.
Методи дослідження: формально-логічний (догматичний, юридичний), історичний, системно-структурний, структурно-функціональний
Система покарань формувалась протягом історії розвитку кримінального права й завжди відображала пануючі спочатку в суспільстві, а пізніше й у державі погляди на правову природу та характер відносин між злочинцем та суспільством, мету та цілі покарання, межі каральної діяльності тощо. Отже, її ретроспективний аналіз не варто обмежувати лишень висвітленням, а подекуди і простою констатацією наявності чи відсутності певних видів покарань. Система покарань як складова проблеми покарання в широкому розумінні є відображенням правових звичаїв, кримінально-правових ідей та поглядів, кримінально-правової політики будь-якої держави.
|
|
|
ВИД ПОКАРАННЯ, СИСТЕМА ПОКАРАНЬ, ПЕРЕЛІК ПОКАРАНЬ, ДРАБИНА ПОКАРАНЬ, КАРАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВИ, КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ПОЛІТИКА
Додаток Г
Приклад оформлення змісту курсової роботи
ЗМІСТ
ВСТУП....................................................................................................................................3
РОЗДІЛ І. КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОВЖИВАННЯ ВЛАДОЮ АБО СЛУЖБОВИМ СТАНОВИЩЕМ.........................................................6
1.1. Об’єтивні ознаки зловживання владою або службовим становищем................6
1.2. Суб’єктивні ознаки зловживання владою або службовим становищем................................................................................................................16
1.3. Кваліфікуючі ознаки зловживання владою або службовим становищем................................................................................................................22
РОЗДІЛ ІІ. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ ПРОБЛЕМИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ОЦІНКИ ЗЛОВЖИВАННЯ ВЛАДОЮ АБО СЛУЖБОВИМ СТАНОВИЩЕМ................................................................................................................29
2.1 Відмежування зловживання владою або службовим становищем від інших злочинів у сфері службової діяльності.............................................................................29
2.2 Кваліфікація зловживання владою або службовим становищем за сукупністю з іншими злочинами та правопорушеннями......................................................................35
2.3 Удосконалення кримінального законодавства в частині відповідальності за зловживання владою або службовим становищем........................................................39
ВИСНОВКИ.........................................................................................................................43
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...................................................................45
ДОДАТКИ ……………………………………………………………………………..50
Додаток Д
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ,
СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ
ВСУ Верховний суд України
ВЦВК Всесоюзний Центральний Виконавчий Комітет
ЗНР Західноукраїнська Народна Республіка
КСУ Конституційний суд України
КК України Кримінальний кодекс України
КПК України Кримінальний процесуальний кодекс України
ООН Організація об’єднаних націй
ПВР СРСР Президія Верховної Ради Союзу Радянських Соціалістичних Республік
СРСР Союз Радянських Соціалістичних Республік
УНР Українська Народна Республіка
УСРР Українська Соціалістична Радянська Республіка
Додаток Е
ВСТУП
(приклад оформлення)
Актуальність теми. В умовах переходу до правової держави й гуманного ставлення до осіб, винних у вчиненні злочину, наша держава в Кримінальному кодексі України 2001 р. запровадила низку нових видів покарань, не пов’язаних з ізоляцією особи від суспільства, з метою продовження процесу приведення норм і стандартів внутрішньої політики, у тому числі у сфері кримінальних покарань, у відповідність до норм міжнародного права (Мінімальні стандартні правила Організації Об’єднаних Націй стосовно заходів, не пов’язаних із тюремним ув’язненням (Токійські правила) 1990 р.
Проблеми законодавчого регулювання та практичного застосування покарань, не пов’язаних з ізоляцією від суспільства, у тому числі й виду покарання, що досліджується, а також загальні питання вчення про покарання, що мають безпосередній стосунок і до громадських робіт, висвітлено в працях Л.В. Багрій-Шахматова, Є.Ю. Бараш, О.В. Беци, І.Г. Богатирьова, О.І. Богатирьової, І.А. Вартилецької, М.Г. Вербенського, І.М. Гальперіна, Т.А. Денисової, В.М. Дрьоміна, О.О. Книженко, О.Г. Колба, В.О. Меркулової, В.А. Мозгової, Ю.А. Пономаренка, В.В. Сташиса, А.Х. Степанюка, В.М. Трубникова, Б.М. Телефанка, М.І. Хавронюка, С.І. Халимона, С.В. Черкасова, Ю.В. Шинкарьова, Д.С. Шияна та ін.
|
|
|
Кримінально-правові, кримінально-виконавчі й кримінологічні проблеми застосування покарання у виді громадських робіт були предметом дослідження в захищених кандидатських дисертаціях О.В. Ткачової (2006 р.), В.Г. Павленка (2007 р.), М.Я. Гуцуляка (2010 р.), Мозгової В.А. (2012 р.) та ін. Праці вказаних науковців були спрямовані на вдосконалення призначення та виконання цього покарання й стали вагомим внеском у вирішення проблем, пов’язаних із практикою застосування громадських робіт.
Аналіз праць зазначених вище вчених та інших наукових джерел свідчить, що питання, пов’язані із застосуванням громадських робіт, його поняттям і змістом висвітлюються неоднозначно, а часом суперечливо, що дає підстави зробити власну спробу, з одного боку, запропонувати інший підхід до вирішення відомих проблем, а з іншого – звернути увагу на ще не вивчені аспекти. Дослідження спрямоване на пошук шляхів ефективного використання притаманних покаранню у виді громадських робіт каральних і виправних можливостей та підвищення авторитету цього покарання як у науковій, так і практичній сферах.
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження – на основі комплексного наукового аналізу покарання у виді громадських робіт виявити основні проблеми, що перешкоджають ефективному виконанню й відбуванню цього покарання, узагальнити науково обґрунтовані рекомендації щодо вдосконалення законодавства й практики застосування громадських робіт.
Відповідно до зазначеної мети поставлено такі завдання:
– визначити поняття, зміст та місце громадських робіт у системі покарань;
– дослідити практику призначення покарання у виді громадських робіт та виявити проблеми його застосування;
– визначити особливості звільнення від відбування покарання у виді громадських робіт;
– узагальнити пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінального законодавства в частині призначення покарання у виді громадських робіт.
Об’єктом дослідження є правовідносини, що виникають у процесі призначення, виконання та відбування покарання у виді громадських робіт.
|
|
|
Предметом дослідження є громадські роботи як вид кримінального покарання.
Методи дослідження: логіко-правовий, семантичний, системно-структурний, порівняльно-правовий, соціологічні методи (статистичний аналіз).
Додаток Ж
