Лабораторна робота №4. Тема: Черевце та його придатки

Тема: Черевце та його придатки

Мета: ознайомитись з будовою черевця та його придатками

Обладнання: лупи, мікроскопи, набір комах (саранових, коників, тарганів, муховерток, жуків, метеликів, перетинчастокрилих), ванночки, пінцети, ентомологічні голки.

ПЛАН

1.Ознайомитись з формою черевця різних комах, замалювати.

2.Ознайомитись з будовою черевця, замалювати черевце таргана (самки і самця).

3.Ознайомитись з придатками черевця, замалювати різні типи черевців та їх придатки.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Черевце є третім відділом тіла комахи. Воно складається з ряду майже однакових сегментів. Як правило, на черевці немає органів руху.

Кожний сегмент черевця складається із терміта, стерніта, які з’єднані по боках тіла м’якими плеврами. Відносна ступінь розвитку цих частин у різних комах різна.

Максимальне число сегментів черевця дорівнює 12, враховуючи тельсон. Таке число сегментів є тільки у деяких первинно безкрилих.

Дуже часто в черевці зникає співвідношення між числом тергітів і етернітів. Різна їх кількість може бути у самки і самця одного ж і того виду, наприклад, у таракана (у самця зверху видно 10 тергітів, а у самки - 8). Розглядаючи таракана знизу, можна знайти у самця 9 стернітів, а у самки 7.

Сегменти черевця ділять на 3 групи: 8-й і 9-й сегменти називаються статевими, або геніальними так, як на цих сегментах знаходяться зовнішні статеві придатки, або гені талії (у самця копулятивний орган, а у самки - яйцеклад); 1-7-й сегменти називаються прегенітальними, а 10-12-й – постгенітальними.

Черевце з грудьми може сполучатись різноманітно. За характером зчленування розрізняють сидяче черевце, стебель часте і висяче. Сидяче черевце прикріплене до задньогрудей всією своєю основою і не утворює перехвату, або звуження (зустрічається у багатьох комах). Стебельчасте черевце з’єднане з грудьми тонким і більш менш довгим стебельцем, яке утворилось в результаті звуження 1-го, 2-го, а інколи і 3-го сегментів черевця (зустрічається у ос, мурах, наїзників). Висяче черевце на відміну від названих має коротке стебельце і відділене від грудей видимим, але коротким перехватом.

На заняттях студенти розглядають черевця різних комах. Замальовують черевце і дають схематичний рисунок поперечного розрізу черевця.

Придатки черевця

Найчастіше на задньому кінці черевця розташовуються різноманітні придатки. Із них розглядають і зарисовують наступні: церки, грифельки, різні типи яйцекладів, і жало бджоли, що є видозміненим яйцекладом.

Церки являють собою придатки останнього сегмента, вони можуть бути членистими (у таракана) і не членистими (у вуховертки і сарани) і бувають яку самок, так і у самців.

Грифельки розташовані на останньому стерніті черевця самця і являють собою парою невеликих не членистих утворень (у прямокрилих).

Яйцеклад являє собою гені талії самки і слугує для відкладання яєць. Він складається з 3-х пар створом, хоча зовнішньо часто виглядає як непарний орган, наприклад, у саранових.

Яйцеклад коників побудований наступним чином. Він розташований між тергітом і стернітом 8-го сегменту 1-ї пари яйцекладних пластинок, або нижніх створкотримачів, відходить пара нижніх створом. Від другої пари яйцекладних пластинок, або верхніх створкотримачів, розташованих на 9-му сегменті, відходять дві пари яйцекладних створом, що складають верхню і внутрішню пари створом яйцекладу.

Всі три пари створом з’єднані між собою рухомим швом. Із-за зовнішнього вигляду яйцеклад коника називають мечовидним або серповидним.

Яйцеклад саранових, який складається із 4-х створом (зазвичай крючковидних). Яйцеклад у пильщиків за схожість з пилкою називається пиловидним.

Жало бджоли складається із 3-х пар створом, але 1-ша пара створом – це стилет жала, 2-га пара – салаки, а третя – футляр.