Вибір місця для обладнання одиночних, парних окопів для стрільби

До початку обладнання позиції необхідно шви­дко вивчити місцевість, звернувши особливу увагу на наявність низин, канав, борозен та інших укриттів, які противник може використати для непомітного наближення. Часто солдат, що сховався в тіні чагарника, може довго залишатися непоміченим на відста­ні яких-небудь 15 м від ворожого спостерігача. Ко­жен солдат, який прагне уціліти в бою, має швидко розібратися в тих перевагах, які може надати йому конкретна ділянка місцевості: як сховатися в чагар­нику, як можуть захистити його від кулі камінь або колода, як навіть невелика канава дозволяє з віднос­ною безпекою просуватися вперед, як пагорб надає можливість вести точний прицільний вогонь.

Тільки переконавшись у правильності вибору місця, солдат може починати рити окоп для стріль­би лежачи.

Спочатку обладнуються окопи для стрільби лежачі. Під вогнем противника це виконується в положенні лежачі. Час виконання 30-35 хв.

2.Відривання та маскування одиночних окопів для стрільби із різних
положень (лежачи, з коліна, стоячи).

При досягнутих рубежів, відбитті контратак противника, а також при зупинках в ході бою всі бійці повинні обкопуватися, при цьому вони на початку, відривають собі одиночний окоп для стрільби лежачи. Глибина готового окопу: для стріль­би лежачи -до 30 см, для стрільби з коліна - до 60 см, для стрільби стоячи (повний профіль) -до 110 см. Висота бруствера - для кожного грунту може бути різною.

За сприятливих умов коли противник поводиться пасивно, за вказівкою коман­дира відділення або самостійно одиночні окопи з'єднуються між собою в позицію на відділення, яка доводиться до повного профілю.

Самостійна підготовка:

1. Польові фортифікаційні споруди.

Фортифікаційна споруда - інженерна споруда, призначена для підвищення ефективності застосування зброї та військової техніки, забезпечення стійкого управління військами, захисту військ і населення від засобів ураження противника.

За своїм призначенням фортифікаційні споруди підрозділяються:

- на споруди для ведення вогню (окопи, траншеї тощо);

- спостереження й управління (спостережні й командні пункти);

- захисту особового складу (щілини, бліндажі, притулки), військової техніки й матеріальних засобів (котловані укриття, укриття закритого типу);

- укриття сполучення (хід сполучення, потерни -галереї під землею або усередині споруди).

За ступенем захисту від засобів поразки фортифікаційні споруди поділяються:

- на відкриті окопи для механізованих відділень, бойової і транспортної техніки, траншеї, ходи сполучення, прості споруди для спостереження, котлованні сховища, які забезпечують захист особового складу і бойової техніки в основному від вогню стрілецької зброї противника, значно знижують ступінь ураження при вибуху звичайних і ядерних боєприпасів;

- на перекриті щілини, бліндажі, сховища, які забезпечують захист особового складу від усіх видів вогню противника, вражаючих факторів ядерної зброї, запалювальної зброї. Вони влаштовуються в усіх займаних військами районах і на позиціях при першій можливості.