Вивчення заходів безпеки при поводженні з ручними осколочними гранатами та підствольним гранатометом ГП-25

При навчанні киданню бойових гранат необхідно дотримуватись таких заходів безпеки:

– особи, які кидають гранати, повинні бути у сталевих шоломах;

– перед заряджанням оглядати гранати і запали; у разі виявлення пошкодження негайно доповідати командиру;

– кидання оборонних та протитанкових гранат проводити тільки з окопу чи укриття, що не пробивається осколками, і лише під керівництвом офіцера;

– при киданні однією особою, яка навчається, декількох гранат кожну наступну гранату кидати не раніше як через 5 с після вибуху попередньої;

– якщо граната не була кинута і запобіжна чека не виймалась, то розряджання її робити тільки за командою та під безпосереднім наглядом командира;

– вести облік гранат, що не розірвалися, помічати місця їх падіння червоними прапорцями; після закінчення кидання гранати, що не розірвалися, знищують підривом на місці падіння. Згідно з правилами, що викладені у керівних документах щодо зберігання артилерійського озброєння та боєприпасів у військах, підрив гранат (запалів) організовує командир військової частини;

– район кидання ручних гранат оточувати в радіусі не менше 300 м;

– особовий склад, що не задіяний у киданні гранат, відводять в укриття або на безпечну відстань від вогневого рубежу (не ближче 350 м);

– вихідне положення для кидання гранат помічається білими прапорцями, вогневий рубіж – червоними;

– пункт видачі гранат і запалів обладнують у сховищі не ближче 25 м від вихідного положення;

– заряджати гранати (вставляти запал) тільки перед її киданням;

– переносити бойові гранати та запали лише у гранатних сумках, при цьому запал повинен бути загорнутим у папір або дрантя.

 

 

Тема 2. Основи та правила стрільби.

Заняття 1. Практичне. 2 години. Правила стрільби з автомата АК74 (кулемета РПК74) та під ствольного гранатомета ГП-25.

Навчальні питання:

Вибір прицілу та точки прицілювання по цілях що заявляються та рухаються.

Вибір положення прицілу залежить від дальності до цілі. Значення прямого пострілу для АК-74 складає по одинокій цілі-440 м. та по рухливій цілі-625 м..

Крім того до уваги береться сила та напрямок вітру.

Стрільба по цілях що рухаються потребує урахування упередження, згідно ракурсу та швидкості руху цілі.

Обираючи мірник, точку націлювання й націльник, треба визначити віддаль до цілі й врахувати зовнішні умови, які можуть вплинути на далину і напрям лету кулі. Мірник, націльник і точку націлювання вибирають з таким розрахунком, щоб під час стрільби середня траєкторія проходила посередині цілі.

На віддаль до 400 м стріляють, як правило, з мірником 4 або «П» і ціликом 0, націлюючись в нижній край цілі або в середину, якщо ціль висока (фігури, що біжать тощо).

 

Корегування стрільби.

Під час стрільби автоматник (кулеметник) повинен уважно спостерігати за результатами своїх пострілів і коректувати їх.

За результатами стрільби спостерігають по рикошетах, трасах куль і по поведінці ворога.

Коректують вогонь, змінюючи положення точки націлювання по висоті й боковому направленню або змінюючи установлення мірника й націльника. Точку націлювання виносять на величину відхилення рикошетів,або трас в бік, протилежний їхньому відхиленню від цілі

Е декілька способів корегування стрільби:

-З використанням трасируючих куль.

-По бічному направленню.

Вимірюють в фігурах, або в «Тисячних». В даному випадку подається команда «Приціл нормальний, на одну фігуру лівіше»

-Корегування по дальності зміненням точки прицілювання,або зміненням установи прицільної рамки.