Заряджання зброї в різних умовах

Заряджання зброї в різних умовах дозволяє швидко поповнити боєзапас, зменшити перериви у веденні вогню, не дати противнику тактичної та вогневої переваги.

Боєць повинен слідкувати за кількістю боєприпасів. Своєчасно перезаряджати і наповнювати магазин(короб, ленту) набоями.

Командири всіх підрозділів повинні постійно в ході бою вести контроль за витратою боєприпасів.

Про витрату половини і трьох четвертин носимого (возимого) боєкомплекту доповідається своєму командирові; недоторканий запас боєприпасів витрачається лише з дозволу командира батальйону чи для самооборони.

Командири повинні приймати всі міри для поповнення боєприпасів до норми, при відсутності такої змоги – перерозподіляти їх між підрозділами (бойовими машинами).

Самостійна підготовка:

Вивчення порядку визначення дальностей до цілей та подання цілевказань.

У результаті проведеної роботи по вивченні та оцінці місцевості, розвідки та оцінки цілей, визначення черговості їх поразки, після вибору виду зброї і типу боєприпасів, способу ведення та виду вогню, а також визначення моменту відкриття вогню командир підрозділу дає команду на відкриття вогню чи ставить вогневу задачу. Це один із вирішальних елементів управління вогнем в бою.

Від уміння командира навіть у важких умовах бою дати чітко і впевнено команду на відкриття вогню, так, щоб підлеглі відчували в його голосі твердість і спокій – залежить успіх ведення вогню.

Послідовність відкриття вогню із стрілецької зброї, може бути такою:

Кому відкривати вогонь. Наприклад: “ Другому взводу ”, “ Відділенню ротних кулеметів ”.

“ Автоматникам першого відділення ”, “ Гранатометнику ”.

Цілевказівка -один із розглянутих раніше способів. Наприклад: “ Орієнтир третій, вліво 40, кулемет в окопі». Установка прицілу, наприклад: ” Постійний ”, ” П’ять, “ Сім ”.

Установка цілика чи величина виносу точки прицілювання в фігурах цілі. Наприклад: “ Цілик вліво два ”,

“ Вліво дві фігури ”.

Точка прицілювання. Наприклад: “ Під ціль ”, “ У пояс ”, “ У голову ”.

Довжини черг. Наприклад: “ Короткими ”, “ Довгими ”, “ Неперервними ”.

Момент відкриття вогню – вказується словом «Вогонь».

Команда повинна подаватися з такими інтервалами, що б ті хто стріляє, могли зрозуміти і виконати кожну її частину. У бою команди на відкриття вогню звичайно дають командири відділень, танків, взводів. Командири рот і батальйонів керують вогнем штатних, приданих і підтримуючих підрозділів головним чином шляхом постановки вогневих задач.

Послідовність постановки вогневих задач в бою прийнята наступна:

- Якому підрозділу (кому) ставиться вогнева задача.

- Цілевказівка.

- Вид вогню і спосіб стрільби.

- Норма витрати боєприпасів (при необхідності).

- Задача на ураження цілі (“ З нищити ”. “ Подавити ” та т. п).

 

Постановка вогневих задач виконується поза машинами голосом і через зв’язкових, в танках, БМП(БТР) – по радіо відкритим текстом, а в обороні – також і по телефону.

 

Тема 4, Виконання вправ стрільб зі стрілецької зброї.

Заняття 1. Практичне, 2 години. Виконання вправи початкових стрільб.

Навчальні питання: