«анатомія і фізіологія сільськогосподарських тварин»
Тема: Вимірювання температури тіла в тварин.
Робоче місце: ТОВ “Поліс” або лабораторія анатомії.
Тривалість заняття: 2 години.
Мета заняття: набуття навичок вимірювання температури тіла у тварин.
Прилади та препарати: ртутні термометри, етиловий спирт, вата, вазелін, вода; кінь, корова, свиня.
Правила охорони праці та техніки безпеки: роботу виконувати в спецодязі, дотримуватись правил безпеки при роботі з тваринами, після роботи руки вимити з милом і обробити дезрозчином.
Короткі відомості з теоретичної частини:
У ссавців і птахів підтримується відносно стала температура тіла, яка є необхідною умовою для обміну речовин і енергії. У той час рівень обміну речовин і енергії визначає сталість температури тіла.
Температура тіла тварин (у прямій кишці).
Тварина | Температура, ˚С | Тварина | Температура, ˚С |
Кінь | 37,5 – 38,5 | Собака | 37,5 – 39,5 |
Корова | 37,5 – 39,0 | Кріль | 38,5 – 39,5 |
Свиня | 38,0 – 40,0 | Курка | 41,0 – 43,0 |
Вівця | 38,5 – 40,0 | Качка | 41,0 – 43,0 |
Коза | 38,5 – 40,0 | Гуска | 40,0 – 41,0 |
Верблюд | 37,5 – 38,5 | Індик | 40,0 – 41,5 |
Буйвол | 37,0 – 38,5 | Олень | 38,0 – 38,5 |
|
|
Порядок виконання роботи:
1. Виміряти температуру тіла у тварин.
2. Висновки оформити в робочі зошити.
Методичні вказівки з виконання роботи
Ртутним термометром вимірюють температуру тіла свійських тварин у прямій кишці. Для заняття треба брати спокійних дорослих тварин. Перед уведенням термометра в пряму кишку його оглядають і струшують, щоб ртутний стовпчик опустився в резервуар або до позначки 34 – 35 ˚С. Потім термометр протирають ватним тампоном, змоченим у спирті, і змазують вазеліном. Після фіксації тварини термометр вводять у пряму кишку правою рукою легким обертальними рухами і закріплюють його термометротримачем на хвості або крупі. Через 10-15 хв. термометр обережно виймають, протирають ватою від залишків калу, покази ртутного стовпчика записують у робочі зошити і аналізують.
У коней температуру тіла вимірюють у стані спокою і після швидкого прогону тварин протягом 10-15 хв. Відмічають зміну температури тіла при цьому і пояснюють причину.
Після виконання роботи студенти повинні:
знати теплорегуляцію у тварин;
вміти вимірювати температуру тіла у тварин.
Завдання додому: повторити розділ 2.7 “Система органів сечовиділення”.
ІНСТРУКТИВНА КАРТКА № 24
Для проведення лабораторного заняття
З навчальної дисципліни
«анатомія і фізіологія сільськогосподарських тварин»
Тема: Визначення фізико-хімічних властивостей сечі.
Робоче місце: лабораторія анатомії.
|
|
Тривалість заняття: 2 години.
Мета заняття: ознайомитися з фізико-хімічними властивостями сечі.
Прилади та препарати: урометр, сеча.
Правила охорони праці та особистої гігієни: роботу виконувати в спецодязі, на робочому місці дотримуватись чистоти і порядку, після роботи руки вимити з милом.
Порядок виконання роботи:
1. Визначити колір, запах сечі.
2. Визначити густину сечі.
3. Визначити реакцію сечі.
4. Висновки оформити в робочі зошити.
Короткі відомості з теоретичної частини:
Сеча утворюється внаслідок складної роботи нирок. Її склад змінюється залежно від складу корму, кількості вжитої рідини, стану тварини.
Сеча більшості тварин прозора, рідка, жовтого кольору. Тільки у коней сеча каламутна, слизиста, темно-зеленого кольору. Густина сечі коливається від 1,018 до 1,040. Реакція сечі залежить від складу з’їденого корму (багато білків – сеча кисла, рослинні корма – нейтральна, лужна).