Методичні рекомендації. Міра ефективності використання матеріальних, трудових і грошових засобів з найбільшою повнотою розкривається під час вивчення собівартості товарної продукції

Міра ефективності використання матеріальних, трудових і грошових засобів з найбільшою повнотою розкривається під час вивчення собівартості товарної продукції, тому що об’єктом аналізу стають ресурси підприємства, використані для основної діяльності.

Аналіз собівартості товарної продукції починають із загальної оцінки виконання плану собівартості, визначають відхилення звітних показників від планових, їх динаміку, виявляють фактори, що вплинули на це відхилення, роблять відповідні висновки.

На підставі облікових даних одержано таку інформацію: випуск товарної продукції за планом — 8400 тис. грн, фактичний — 8500 тис. грн; собівартість продукції за планом — 6783 тис. грн, фактично — 7145 тис. грн, собівартість фактично випущеної продукції за плановими нормами і фактичною структурою — 6958 тис. грн. Порівняння фактичної собівартості з плановою показало, що абсолютне відхилення дорівнює 362 тис. грн. Це відхилення виникло під впливом таких факторів: 1) зміни обсягу продукції; 2) зміни структури виробленої продукції; 3) зміни рівня витрат (за рахунок зміни кількості використаних матеріалів, цін на сировину і матеріали). Для виявлення впливу цих факторів виконаємо такі розрахунки:

1) визначаємо рівень виконання плану виробництва товарної продукції:

8500: 8400 · 100 = 101,19 %;

2) підраховуємо собівартість фактичного випуску продукції за плановими нормами і структурою:

6783 · 101,19: 100 = 6864 тис. грн;

3) визначаємо вплив зміни обсягу товарної продукції на собівартість:

6864 – 6783 = 81 тис. грн;

4) визначаємо вплив зміни структури на собівартість:

6958 – 6864 = 94 тис. грн;

5) визначаємо вплив зміни рівня витрат на собівартість:

7145 – 6958 = 187 тис. грн.

Загальне відхилення становить 81 + 94 + 187 = 362 тис. грн.

Підприємство допустило небажане зростання собівартості на 94 тис. грн — за рахунок погіршання структури і на 187 тис. грн — за рахунок зміни рівня витрат. З цього можна зробити незаперечний висновок про низький рівень господарювання.

Ураховуючи вплив зміни обсягу виробництва на рівень витрат, усі витрати підприємства ділять на постійні та змінні. Постійні витрати (амортизація, погодинна оплата працівників, оренда приміщень, цехові витрати) залишаються незмінними навіть за зміни обсягу виробництва).

Змінні витрати (відрядна заробітна плата виробничників, сировина, матеріали, паливо, енергія) змінюються пропорційно обсягу виробництва продукції.

Взаємозв’язок між постійними і змінними витратами можна виразити рівнянням першого степеня.

Y = а + вх,

де Y — сума витрат на виробництво продукції; а — абсолютна сума постійних витрат; в — частка змінних витрат на одиницю продукції (робіт, послуг); х — обсяг виробництва продукції.

Залежність між витратами і обсягом продукції показано в табл. 1

Таблиця 1

Залежність суми витрат від обсягу виробництва продукції

Обсяг виробництва продукції, тис. грн	Собівартість усієї продукції, тис. грн	Собівартість на одну тис. гривень виробленої продукції, тис. грн
усього	у т. ч. витрати	усього	у т. ч. витрати
постійні	змінні	постійні	змінні

Дані таблиці 1 свідчать, що загальна сума постійних витрат 1640 тис. грн є фіксованою для всіх обсягів виробництва. Абсолютна її величина не змінюється зі зростанням обсягів виробництва продукції. Проте на одиницю продукції постійні витрати змінюються обернено пропорційно зростанню обсягу виробництва. Так, випуск продукції збільшився у 8,5 раза, а постійні витрати на одиницю продукції зменшились у 8,5 раза. Змінні витрати в собівартості всього випуску зростають прямо пропорційно обсягу виробництва, тобто в собівартості одиниці продукції вони становлять постійну величину. Цю залежність можна виразити такою формулою.

Залежність суми витрат від обсягу виробництва показано на рис. 1. На рисунку видно, що зі збільшенням обсягу виробництва зростає сума змінних витрат, а за спаду виробництва їх рівень зменшується, наближаючись до лінії постійних витрат.

Рис. 1. Залежність суми витрат від обсягу виробництва

Інше явище бачимо на рис. 2, де відображено залежність собівартості одиниці продукції від обсягу виробництва. На рис. 2 для кожного обсягу відкладено рівні змінних витрат на одиницю продукції, а потім рівні постійних витрат.

Рис. 2 Залежність собівартості одиниці продукції
від обсягу виробництва

Кінцевими результатами діяльності суб’єктів господарювання є фінансові результати у вигляді прибутку або збитку. Позитивним фінансовим результатом виступає прибуток. За нормальних умов діяльності підприємство завжди має отримувати прибуток, що обов’язково зростає у динаміці.

Ефективність фінансово-господарської діяльності оцінюється загальним обсягом одержаного прибутку та його величиною на одиницю вкладеного капіталу, ресурсів, понесених витрат.

Прибуток і прибутковість (рентабельність) є основними показниками ефективності діяльності суб’єктів господарювання різних форм власності, які характеризують інтенсивність їх роботи та успішну життєдіяльність в умовах ринку та панування конкуренції. Співвідношення одержаних доходів і понесених витрат є головним завданням аналітичних служб, керівного персоналу і в цілому кожного працівника для прийняття правильної політики підприємства. Життєздатність підприємства залежить саме від того, який досягається рівень прибутковості (рентабельності).

Усі показники рентабельності можна поділити на чотири основні групи:

- показники рентабельності щодо реалізації;

- показники рентабельності щодо активів;

- показники рентабельності щодо власного капіталу та зобов’язань;

- показники рентабельності витрат і продукції.

До першої групи належать такі показники:

1. Рентабельність за валовим прибутком (маржинальному доходу) — являє собою відношення валового прибутку (маржинального доходу) до чистої виручки від реалізації (чистого доходу) і розраховується за формулою

де — рентабельність по валовому прибутку (маржинальному доходу);

ВП(МД) — валовий прибуток (маржинальний дохід);

ЧД(ВР) — чиста виручка від реалізації (чистий дохід);

Показує скільки гривень (копійок) валового прибутку припадає на 1 грн чистої виручки. Може визначатися й у процентах. Чим вище цей показник, тим краще.

2. Рентабельність за операційним прибутком (ОП) (R _оп) — являє собою відношення суми операційного прибутку до чистого доходу (виручки) від реалізації і розраховується за формулою

Показує скільки гривень (копійок) операційного прибутку припадає на 1 грн чистого доходу (виручки). Може визначатися й у процентах. Чим вище цей показник, тим краще.

3. Рентабельність за чистим прибутком (R _чп) — являє собою відношення суми чистого прибутку (ЧП) до чистого доходу (виручки) від реалізації і розраховується за формулою

За світовим досвідом норма рентабельності за чистим прибутком — 6—12 %.

Ці показники називають також показниками рентабельності реалізованої продукції за валовим, операційним і чистим прибутками. Тому цю групу показників можна назвати показниками рентабельності реалізованої продукції.

До показників другої групи належать такі:

1. Рентабельність активів (R _А) — відношення чистого прибутку до середньої величини активів підприємства (А); розраховується за формулою:

Показує, скільки чистого прибутку припадає на 1 грн вкладених активів (інвестицій). Може визначатися у процентах. Цей показник називається також рентабельністю інвестицій (ROE).

2. Термін окупності активів (інвестицій) (ТОА(І)) — відношення 100 % до рентабельності активів, вираженої у процентах; розраховується за формулою

де — рентабельність активів, виражена у процентах.

Показує, за який період будуть компенсовані чистим прибутком інвестовані в активи кошти, тобто за який термін окупляться всі активи підприємства, враховуючи досягнутий їх рівень рентабельності за аналізований період.

3. Рентабельність необоротних активів (R _НА) — відношення чистого прибутку до середньої величини необоротних активів (НА), розраховується за формулою

Характеризує величину чистого прибутку, що припадає на кожну гривню необоротних активів. Може розраховуватися у процентах. Зростання є позитивним результатом.

4. Термін окупності необоротних активів (ТОНА) — відношення 100 % до рентабельності необоротних активів у процентах (% R_НА) розраховується за формулою

5. Рентабельність оборотних активів в — відношення чистого прибутку до середньої величини оборотних активів (ОА), розраховується за формулою:

6. Термін окупності оборотних активів (ТООА) — відношення 100 % до рентабельності оборотних активів у процентах (% R_ОА)

7. Рентабельність виробничих фондів — відношення валового або чистого прибутку до середньої величини виробничих фондів (ВФ), розраховується за формулою.

Показує величину валового (чистого) прибутку, що припадає на кожну гривню виробничих ресурсів (фондів) підприємства.

Показниками третьої групи є:

1. Рентабельність власного капіталу () — відношення чистого прибутку до середньої величини власного капіталу (ВК), розраховується за формулою

2. Термін окупності власного капіталу (ТОВК) — відношення 100 % до рентабельності власного капіталу, виражену у процентах (% R_ВК)

3. Рентабельність позикового капіталу () як відношення чистого прибутку до середньої величини позикового капіталу (ПК) розраховується за формулою:

4. Термін окупності позикового капіталу (ТОПК) — відношення 100 % до рентабельності позикового капіталу, у процунтах (% R_пк)

5. Рентабельність діяльності підприємства (R_д) — відношення прибутку від звичайної діяльності (ПЗД) до середньої величини власного та позикового капіталу або суми всіх активів (валюти балансу), розраховується за формулою

Визначає, який прибуток одержало підприємство на 1 грн капіталу, тобто характеризує ефективність використаних ресурсів підприємства.

Показники четвертої групи це:

1. Рентабельність операційних витрат (R_ов) — відношення прибутку від операційної діяльності (ПОД) до величини операційних витрат (ОВ), розраховується за формулою

Характеризує прибутковість операційних витрат. Показує, скільки прибутку припадає на 1 грн понесених операційних витрат, тобто вигідність для підприємства виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, продажу товарів, понесених інших витрат операційної діяльності та являє собою витратний показник рентабельності.

2. Рентабельність продукції за валовим прибутком (RП_вп) — відношення валового прибутку (ВП) до собівартості реалізованої продукції (СРП).

Показує, скільки прибутку приходиться на 1 грн собівартості реалізованої продукції. Характеризує прибутковість (вигідність) виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг або продажу товарів.

3. Рентабельність витрат діяльності (КВЗД) як відношення загального прибутку від звичайної діяльності (ПЗД) до всіх витрат від звичайної діяльності (ВЗД):

Характеризує витратну рентабельність, показує, скільки прибутку припадає на кожну гривню всіх понесених за звітний період витрат.

Другорядними показниками виступатимуть коефіцієнти адміністративних витрат (К_ав), витрат на збут (К_взб) — відношення даних видів витрат до собівартості реалізованої продукції, розраховувані за формулами:

Ці коефіцієнти застосовуються на підприємстві для ціноутворення.

6. Рентабельність окремих видів продукції (Rовп) розраховується за формулою:

де Ц — ціна одиниці продукції;

С — собівартість одиниці реалізованої продукції.

Показує, скільки прибутку припадає на 1 грн собівартості реалізованої продукції.

Завдання для роботи на практичному занятті

Завдання №1

Розрахувати показники рентабельності:

- рентабельність активів, %

- рентабельність власного капіталу,%

- рентабельність продаж,%

- рентабельність виробництва,%

Таблиця 1

Вихідні дані для розрахунку рентабельності

Показники	роки

Собівартість продукції, тис.грн
Виручка від реалізації, тис.грн
Власний капітал, тис.грн
Активи, тис.грн
Чистий прибуток, тис.грн

Завдання №2

Встановити за допомогою лініїної прямої залежність між сумою витрат та обсягм виробництва продукції

Таблиця 1

Залежність суми витрат від обсягу виробництва продукції

Обсяг виробництва продукції, тис. грн	Собівартість усієї продукції,
тис. грн
усього	у т. ч. витрати
постійні	змінні