Загальні вимоги до оформлення курсової роботи

7.1. Оформлення тексту

Текст роботи має бути написаним на одній стороні стандартного білого аркуша А4 (210x297 мм) з дотриманням таких розмірів поля: верхнє, нижнє – 20 мм, ліве – 30 мм, праве – 10 мм. Не допускається виділення поля будь-якими рамками.

Не можна використовувати в тексті виділення жирним шрифтом (крім вступу, назв: розділів, підрозділів та таблиць) і курсивом.

Текст роботи, заголовки, таблиці, рисунки, додатки мають бути надруковані чорнилом одного кольору.

В роботі не допускаються стилістичні, орфографічні та граматичні помилки. В разі сумнівів рекомендується користуватися останніми виданнями українського правопису, орфографічними словниками.

Терміни, що використовуються в тексті, мають відповідати науковому стилю. Так, наприклад, згідно з нормами наукової етики при інтерпретації думок, обґрунтуванні наукової позиції неписаним правилом вважається, щоб автор виступав від першої особи у множині («ми вважаємо», «на наш погляд», «нами одержано»), а краще слід використовувати знеособлені форми – «доцільно», «спостерігається», «пропонується» тощо.

У курсовій роботі можуть застосовуватися графічні скорочення слів і словосполучень, що вимовляються повністю і скорочуються лише на письмі. Вони мають відповідати діючим стандартам з бібліотечної і видавничої справи. Допускаються загальноприйняті скорочення: pp. – роки; та ін. – та інші; коп. – копійка; і т.д. – і так далі; напр. – наприклад; грн. – гривня тощо. Допускається також використання абревіатури занадто довгих словосполучень, попередньо привівши їх повне значення, наприклад, «Публічне акціонерне товариство (ПАТ)». Незалежно від цього за першої появи цих елементів у тексті роботи наводять їх розшифровку.

Не дозволяється скорочення слів «по-перше», «по-друге» і запис їх у вигляді «по-1e», «по-2е». Також не скорочуються слова і словосполучення «графа», «так як», «формула», «так званий», «головним чином». В тексті слова «номер», «параграф», «відсоток» слід писати повністю, замінювати ж їх знаками (№, %) можливо лише тоді, коли вони записані разом з числовими значеннями. Не можна використовувати математичні символи для заміни слів «дорівнює», «більше», «менше».

7.2. Оформлення заголовків

Заголовки структурних частин курсової роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» друкують великими літерами, жирним шрифтом, по центру рядка. Розділи і підрозділи повинні мати заголовки.

Заголовки розділів розміщуються по центру, підрозділів – симетрично до тексту, не підкреслюються, пишуться без крапки в кінці. Переноси слів в заголовках не допускаються.

Номер розділу ставлять після слова РОЗДІЛ (жирним шрифтом), після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) жирним шрифтом, з абзацного відступу в підбір до тексту. Крапку в кінці заголовка не ставлять.

Відстань між назвою структурної частини та назвою підрозділу має становити один рядок. Відстань між заголовком і текстом має становити один рядок, попереднім текстом і наступним заголовком має бути два рядки. Відстань між рядками заголовка приймають такою, як у тексті.

Не дозволяється розміщувати заголовок в нижній частині сторінки, якщо після нього залишається тільки один-два рядки тексту.

Кожну структурну частину курсової роботи (розділи) треба починати з нової сторінки, але остання сторінка розділу повинна бути заповнена не менше ніж на половину.

7.3. Нумерація сторінок

Сторінки курсової роботи нумеруються арабськими цифрами впродовж усього тексту. Номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці (рисок). Титульний аркуш включається до загальної нумерації і вважається першою сторінкою, але номер сторінки на ньому не ставиться. Далі розміщується заява про затвердження теми і плану, номер на ній не ставиться. Наступним розміщується план (ЗМІСТ) роботи, з якого і розпочинається нумерація (цифрою 3). Нумерації підлягають не лише сторінки основного тексту, але й сторінки списку використаних джерел.

7.4. Оформлення аналітичного та ілюстративного матеріалу (таблиць і рисунків)

Таблиці, графіки, рисунки необхідно розміщувати таким чином, щоб їх можна було розглядати, не повертаючи аркушів. Якщо це неминуче, то вони мають бути підшиті так, щоб для їх розглядання текст треба було повернути по руху стрілки годинника.

Основну масу цифрової інформації курсової роботи оформляють у таблицях. Вони у стислому вигляді повинні відображати потрібні показники, бути негроміздкими і доступними. Кожна таблиця супроводжується текстом, який частково або повністю має знаходитись попереду таблиці. В тексті наводять аналіз показників таблиці, який закінчують висновком і пропозицією щодо покращення наведених показників.

Таблицю розміщують після першого посилання на неї в тексті або на наступній сторінці, якщо місця для неї на попередній сторінці недостатньо. На всі таблиці курсової роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено. Наприклад: «... у табл. 1.2». Якщо до таблиці звертаються повторно, то пишуть: див. табл. 1.2.

Нумерують таблиці у розрізі розділів роботи, номери яких складають із двох арабських цифр; перша – номер розділу, а друга – порядковий номер таблиці в цьому розділі. Наприклад, другий розділ третя таблиця: Таблиця 2.3.

Розміщення номера таблиці – праворуч на сторінці над назвою таблиці, незалежно від орієнтації сторінки. При після слова «таблиця» пишеться ставиться її номер, в кінці номера крапка не ставиться.

Таблиця повинна мати тематичний заголовок, згідно з її змістом. Назву таблиці наводять по центру рядка з великої літери, в кінці назви таблиці крапку не ставлять.

Бажано таблицю розмістити на одній сторінці без переносу. Якщо це неможливо, то при переносі на обох сторінках пишуть номери колонок і тоді на другій сторінці назву їх не повторюють, а над таблицею справа пишуть «Продовж. табл.…». Також наводять додатковий рядок з номерами граф таблиці.

Заголовки колонок повинні починатися з великих літер, підзаголовки з малих літер, якщо вони є продовженням речення заголовка (наприклад, заголовок «Прибуток», а підзаголовки: «на 1 грн.», «на 1 од.» і т.д.), і з великої, якщо вони є самостійними реченнями.

Крім таблиць у роботі можуть мати місце рисунки. Рисунок розміщують після першого посилання на нього в тексті або на наступній сторінці, якщо місця для нього на попередній недостатньо. При посиланні на рисунок доцільно використовувати словосполучення типу: «... як це видно з рис. 1.2», або «.... як це показано на рис. 1.2».

Одночасно можливим є посилання на таблиці та ілюстрації у вигляді виразу в круглих дужках. Наприклад: (табл. 1.2), (рис. 2.4).

Назву вказують внизу рисунка, після номера, на тому ж рядку. Нумерація здійснюється послідовно за кожним розділом (внизу) під рисунком (схемою): 2.1; 2.2; 2.3 і т.д. малими літерами (крім першої великої) по центру рядка, в кінці назви рисунку крапку не ставлять. Наприклад: Рис. 1.1. Назва…

Рисунок відокремлюють від подальшого тексту роботи вільним рядком.

7.5. Оформлення формул

Формули бажано друкувати з використанням редактора формул, наприклад, Micrsoft Equation 3.0.

Формули, на які є посилання в тексті, нумеруються в межах розділу арабськими цифрами. Номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули, розмежованих крапкою (наприклад: 2.5). Номер формули слід взяти в дужки і розмістити у правому полі на рівні нижнього рядка. Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилення в наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується. Посилання на формулу по тексту вказують порядковим номером формули в роботі. Наприклад: «у формулі (2.1)».

Громіздкі формули розміщують на окремих рядках. Це стосується і всіх нумерованих формул. У формулах перенос допускається на знаках (-, =, +, /, х). У такому випадку знаки повторюються на початку і в кінці рядка. Значення символів формули подається з нового рядка у тій послідовності, у якій вони йдуть у формулі. Перший рядок починається словом «де» без двох крапок після нього.

Наприклад: , (2.1)

де З_к – загальна сума забезпечення кредитів (застава, гарантії, страхування тощо);

П – загальна сума кредитів.

Або: (2.5)

У кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

7.6. Оформлення посилань на використані джерела

При посиланні на використані джерела вказують порядковий номер за списком використаної літератури в квадратних дужках, наприклад, [15]. Якщо джерело цитують, то цитата оформлюється у відповідності з правилами передачі прямої мови; в кінці цитати ставиться номер використаного джерела та номер сторінки, де поміщена використана цитата, наприклад [10, с. 21] або декілька джерел, наприклад [10, с. 21; 15, с. 405].

7.7. Оформлення списку використаних джерел

У ході виконання курсової роботи студент повинен фіксувати бібліографічні описи використовуваних ним джерел. Основними елементами бібліографічного опису є: прізвище автора; назва книги; місце випуску (місто); назва видавництва; рік випуску;загальна кількість сторінок або сторінки, на яких надруковані статті чи інші складові таких джерел, як книги, журнали, газети тощо. Бібліографічні посилання необхідно давати на останнє видання даного джерела.

Бібліографічний опис оформлюється згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». Опис складається з елементів, які поділяються на обов’язкові та факультативні. У бібліографічному описі можуть бути тільки обов’язкові чи обов’язкові та факультативні елементи. Обов’язкові елементи містять бібліографічні відомості, які забезпечують ідентифікацію документа. Їх наводять у будь-якому описі.

Проміжки між знаками та елементами опису є обов’язковими і використовуються для розрізнення знаків граматичної і приписаної пунктуації. Джерела слід розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Зверніть увагу, що нормативна база на початок списку не виноситься, а розміщується в алфавітному порядку. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог міжнародних і державного стандартів з обов’язковим наведенням назв праць.

Приклади оформлення бібілографічного опису наведено в додатку Е.

7.8. Особливості оформлення додатків

Допоміжні або додаткові матеріали, які ускладнюють текст основної частини курсової роботи, вміщують в додатках, їх слід оформлювати як продовження роботи на її наступних сторінках, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті роботи.

Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки і мати заголовок, надрукований посередині рядка вгорі малими літерами з першої великої. Над заголовком (також посередині) малими літерами з першої великої повинно бути надруковане слово «Додаток ____» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначити послідовно великими літерами українського алфавіту за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад, додаток А, додаток Б і т. д.

Кожний додаток може бути розділений на декілька складових елементів. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку.

Наприклад: комплект фінансової звітності комерційного банку за рік, який складається з окремих документів нумерується:

Додаток А.1 – «Звіт про фінансовий стан»

Додаток А.2 – «Звіт про прибутки та збитки»

Додаток А.3 – «Звіт про сукупні доходи»

Додаток А.4 – «Звіт про зміни в капіталі»

Додаток А.5 – «Звіт про рух грошових коштів»

Якщо додаток – документ, який складається з декількох сторінок, то на першій сторінці підписується: Додаток А, а на решті сторінок додатку пишеться – Продовження додатку А. Рекомендується не включати до додатків первинну та іншу документацію, що безпосередньо не використовується в процесі дослідження.