Підвищувальні моноблочні насоси типу КМ (ТУ 26-00-949-70Е)

 

Марка Витрата, т\год Напір, м Потужність Маса, кг
КМ 8\18     1.5 кВт  
КМ 20\18     3 кВт  
КМ 20\30     4 кВт  
КМ 45\30     7.5 кВт  
КМ 45\55     10.5 кВт  

Таблиця 3.7

Електронасоси циркуляційні типу ЦВЦ

 

Марка Витрата, т\год Напір, м Потужність Маса, кг
ЦВЦ 2.5-2 2.5   0.11  
ЦВЦ 4-2.8   2.8 0.18  
ЦВЦ 4.3-3.5 4.3 3.5 0.24  
ЦВЦ 10-4.7   4.7 0.43  
ЦВЦ 16-6.7   6.7 0.85  
ЦВЦ 25-9.2   9.2 1.62  

ГРАФІЧНА ЧАСТИНА КУРСОВОЇ РОБОТИ

Графічна частина курсової роботи виконується олівцем на форматі А1. Креслення повинне мати рамку з полями: зліва на кресленні поля з рамкою 20 мм, знизу, зверху і праворуч – по 5 мм. У правому нижньому кутку креслення розміщується штамп, в якому вказується найменування учбового закладу, назва роботи, зміст креслення, масштаб, прізвище виконавця, консультанта і керівника.

 

Графічна частина роботи повинна виконуватися з урахуванням вимог Єдиної Системи Конструкторської Документації (ЄСКД).

 

На планах розміри проставляються в міліметрах, на аксонометричних схемах системи і стояків – в метрах.

 

На кресленні повинні бути представлені:

1. План типового поверху.

2. План технічного підпілля і горища (суміщений).

3. Аксонометрична схема системи, стояків.

4. Принципова схема теплового пункту і підключення підігрівачів.

5. Специфікація матеріалів і обладнання.

Специфікацію матеріалів і обладнання бажано розташовувати над штампом (можливе розміщення в пояснювальній записці).

У специфікацію необхідно включити: обладнання, трубопроводи, арматуру, контрольно-вимірювальні прилади і інші деталі системи.

Специфікація заповнюється зверху вниз.

Не рекомендується проводити остаточне оформлення креслення без перевірки консультантом. Спочатку креслення розробляються в тонких лініях, а після узгодження з консультантом, уточнивши компоновку, можна їх навести і зробити відповідні написи.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Теплоснабжение: Учебник для вузов. / Ионин А. А. и др. - М.: Стройиздат, 1982. – 336 с.

2. Теплоснабжение: Учебное пособие для студентов вузов. / Козин В. Е. и др. – М.: Высшая школа, 1980. – 408 с.

3. СНиП 2.04.01-85. Внутренний водопровод и канализация зданий. – М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1986. – 56 с.

4. Справочник по теплоснабжению и вентиляции: Т. 1. / Щекин Р. В. и др. – 4-е изд., перераб. и дополн. – К.: Будівельник, 1976. – 416 с.

5. Прядко М. О. та ін. Теплові мережі: Навч. посібник. – К. Алеута, 2005 – 227 с.

6. Єнін П. М., Швачко Н. А. Теплопостачання, (част. 1. «Теплові мережі та споруди») Навч. посібник. – К.: Кондор, 2006 – 244 с.

 

7. ДСТУ БА. 2.4-1-95. Умовні позначення трубопроводів. – К.: Укрархбудінформ, 1995 – 13 с.

 

Додаток 1

Таблиця Д1

Метеорологічні дані для проектування

№№ Місто Температура зовнішнього повітря, °С Тривалість опалювального періоду, діб
t0 tом
  Вінниця -21 -1,1  
  Бердянськ -19 0,0  
  Дніпропетровськ -23 -1,0  
  Донецьк -23 -1,6  
  Житомир -22 -0,8  
  Запоріжжя -22 -0,4  
  Івано-Франківськ -20 -0,1  
  Київ -22 -1,1  
  Кіровоград -22 -1,0  
  Луцьк -20 -0,2  
  Луганськ -25 -1,6  
  Львів -19 -0,2  
  Миколаїв -20 0,4  
  Одеса -18 1,0  
  Полтава -23 -1,9  
  Рівно -21 -0,5  
  Суми -24 -2,5  
  Сімферополь -16 1,9  
  Тернопіль -21 -0,5  
  Ужгород -18 1,6  
  Харків -23 -2,1  
  Херсон -19 0,6  
  Хмельницький -21 -0,6  
  Черкаси -22 -1,0  
  Чернігів -23 -1,7  
  Чернівці -20 -0,2  
  Ялта -6 5,2  

 

Додаток 2

Таблиця Д2

СНіП 2.04.01-85*

Норми витрати гарячої води на одного мешканця

 

Найменування водоспоживання Добова норма витрат, Qдоб, л/доб В годину найбільшого водоспоживання Qч, л/чол; год Витрати одним приладом, q0, л/с
Будинки з централізованим ГВ та душами   7,9 0,14
Будинки з централізованим ГВ, сидячими ваннами   9,2 0,2
Будинки з ваннами l = 1700 мм     0,2
Будинки з підвищеними вимогами і висотою понад 12 поверхів   10,9 0,2
Кухонна мийка   5,0 0,09


* Примітка:

 

Таблиця Д2 наведена на основі СНіП 2.04.01-85

 

 

Додаток 3

Таблиця Д3

Підігрівачі водоводяні секційні без лінзових компенсаторів для

гарячого водопостачання

роз’ємні (ОСТ 34-588-68) і зварні (ОСТ 34-602-68)

 

Позначення при РУ, кгс/см2 Основні розміри, мм Кількість трубок, z, шт Поверхня нагріву однієї секції F, м2 при PУ кг/см2 Живий переріз, м2 Розміри
    DМ L     FМТ FТР DМТ ЕКВ, мм
          0,37 0,36 0,00116 0,00062  
      0,75 0,74
          0,65 0,64 0,00233 0,00108 16,4
      1,31 1,3
          1,11 1,1 0,00287 0,00185 13,3
      2,24 2,22
          1,76 1,74 0,005 0,00293 15,5
      3,54 3,52
          3,4 3,39 0,0122 0,00570 20,7
      6,9 6,88
          5,89 5,85 0,02079 0,00985 21,5
        11,9
            9,9 0,03077 0,01679 19,6
      20,3 20,2
          13,8 13,7 0,04464 0,02325 20,9
        27,9
          19,8 19,6 0,05781 0,03325  
      40,1 39,9
          25,8 25,5 0,07191 0,04356 18,6
      52,5 52,2
            40,3 0,11544 0,06927  
      83,4 82,7

Примітка:

1. Нагрівальні трубки латунні Л-68 (ГОСТ-194-52) діаметром 16×1 мм;

2. Умовні позначення водоводяного секційного роз’ємного підігрівача на РУ=10 кгс/см2, діаметром 55 мм, довжиною L =2000 мм з числом секції Z =4 наступне: підігрівач 10-57×2000-4-01 ОСТ 34-588-68;

те ж, зварної конструкції на РУ =16 кгс/см2 підігрівач конструкції на РУ =16 кгс/см2

підігрівач 16-57×2000-4-01 ОСТ 34-602-68.

 

Додаток 4

Таблиця Д4


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: