Марка | Витрата, т\год | Напір, м | Потужність | Маса, кг |
КМ 8\18 | 1.5 кВт | |||
КМ 20\18 | 3 кВт | |||
КМ 20\30 | 4 кВт | |||
КМ 45\30 | 7.5 кВт | |||
КМ 45\55 | 10.5 кВт |
Таблиця 3.7
Електронасоси циркуляційні типу ЦВЦ
Марка | Витрата, т\год | Напір, м | Потужність | Маса, кг |
ЦВЦ 2.5-2 | 2.5 | 0.11 | ||
ЦВЦ 4-2.8 | 2.8 | 0.18 | ||
ЦВЦ 4.3-3.5 | 4.3 | 3.5 | 0.24 | |
ЦВЦ 10-4.7 | 4.7 | 0.43 | ||
ЦВЦ 16-6.7 | 6.7 | 0.85 | ||
ЦВЦ 25-9.2 | 9.2 | 1.62 |
ГРАФІЧНА ЧАСТИНА КУРСОВОЇ РОБОТИ
Графічна частина курсової роботи виконується олівцем на форматі А1. Креслення повинне мати рамку з полями: зліва на кресленні поля з рамкою 20 мм, знизу, зверху і праворуч – по 5 мм. У правому нижньому кутку креслення розміщується штамп, в якому вказується найменування учбового закладу, назва роботи, зміст креслення, масштаб, прізвище виконавця, консультанта і керівника.
Графічна частина роботи повинна виконуватися з урахуванням вимог Єдиної Системи Конструкторської Документації (ЄСКД).
|
|
На планах розміри проставляються в міліметрах, на аксонометричних схемах системи і стояків – в метрах.
На кресленні повинні бути представлені:
1. План типового поверху.
2. План технічного підпілля і горища (суміщений).
3. Аксонометрична схема системи, стояків.
4. Принципова схема теплового пункту і підключення підігрівачів.
5. Специфікація матеріалів і обладнання.
Специфікацію матеріалів і обладнання бажано розташовувати над штампом (можливе розміщення в пояснювальній записці).
У специфікацію необхідно включити: обладнання, трубопроводи, арматуру, контрольно-вимірювальні прилади і інші деталі системи.
Специфікація заповнюється зверху вниз.
Не рекомендується проводити остаточне оформлення креслення без перевірки консультантом. Спочатку креслення розробляються в тонких лініях, а після узгодження з консультантом, уточнивши компоновку, можна їх навести і зробити відповідні написи.
ЛІТЕРАТУРА
1. Теплоснабжение: Учебник для вузов. / Ионин А. А. и др. - М.: Стройиздат, 1982. – 336 с.
2. Теплоснабжение: Учебное пособие для студентов вузов. / Козин В. Е. и др. – М.: Высшая школа, 1980. – 408 с.
3. СНиП 2.04.01-85. Внутренний водопровод и канализация зданий. – М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1986. – 56 с.
4. Справочник по теплоснабжению и вентиляции: Т. 1. / Щекин Р. В. и др. – 4-е изд., перераб. и дополн. – К.: Будівельник, 1976. – 416 с.
5. Прядко М. О. та ін. Теплові мережі: Навч. посібник. – К. Алеута, 2005 – 227 с.
6. Єнін П. М., Швачко Н. А. Теплопостачання, (част. 1. «Теплові мережі та споруди») Навч. посібник. – К.: Кондор, 2006 – 244 с.
7. ДСТУ БА. 2.4-1-95. Умовні позначення трубопроводів. – К.: Укрархбудінформ, 1995 – 13 с.
|
|
Додаток 1
Таблиця Д1
Метеорологічні дані для проектування
№№ | Місто | Температура зовнішнього повітря, °С | Тривалість опалювального періоду, діб | |
t0 | tом | |||
Вінниця | -21 | -1,1 | ||
Бердянськ | -19 | 0,0 | ||
Дніпропетровськ | -23 | -1,0 | ||
Донецьк | -23 | -1,6 | ||
Житомир | -22 | -0,8 | ||
Запоріжжя | -22 | -0,4 | ||
Івано-Франківськ | -20 | -0,1 | ||
Київ | -22 | -1,1 | ||
Кіровоград | -22 | -1,0 | ||
Луцьк | -20 | -0,2 | ||
Луганськ | -25 | -1,6 | ||
Львів | -19 | -0,2 | ||
Миколаїв | -20 | 0,4 | ||
Одеса | -18 | 1,0 | ||
Полтава | -23 | -1,9 | ||
Рівно | -21 | -0,5 | ||
Суми | -24 | -2,5 | ||
Сімферополь | -16 | 1,9 | ||
Тернопіль | -21 | -0,5 | ||
Ужгород | -18 | 1,6 | ||
Харків | -23 | -2,1 | ||
Херсон | -19 | 0,6 | ||
Хмельницький | -21 | -0,6 | ||
Черкаси | -22 | -1,0 | ||
Чернігів | -23 | -1,7 | ||
Чернівці | -20 | -0,2 | ||
Ялта | -6 | 5,2 |
Додаток 2
Таблиця Д2
СНіП 2.04.01-85*
Норми витрати гарячої води на одного мешканця
Найменування водоспоживання | Добова норма витрат, Qдоб, л/доб | В годину найбільшого водоспоживання Qч, л/чол; год | Витрати одним приладом, q0, л/с |
Будинки з централізованим ГВ та душами | 7,9 | 0,14 | |
Будинки з централізованим ГВ, сидячими ваннами | 9,2 | 0,2 | |
Будинки з ваннами l = 1700 мм | 0,2 | ||
Будинки з підвищеними вимогами і висотою понад 12 поверхів | 10,9 | 0,2 | |
Кухонна мийка | 5,0 | 0,09 |
* Примітка:
Таблиця Д2 наведена на основі СНіП 2.04.01-85
Додаток 3
Таблиця Д3
Підігрівачі водоводяні секційні без лінзових компенсаторів для
гарячого водопостачання
роз’ємні (ОСТ 34-588-68) і зварні (ОСТ 34-602-68)
Позначення при РУ, кгс/см2 | Основні розміри, мм | Кількість трубок, z, шт | Поверхня нагріву однієї секції F, м2 при PУ кг/см2 | Живий переріз, м2 | Розміри | ||||
DМ | L | FМТ | FТР | DМТ ЕКВ, мм | |||||
0,37 | 0,36 | 0,00116 | 0,00062 | ||||||
0,75 | 0,74 | ||||||||
0,65 | 0,64 | 0,00233 | 0,00108 | 16,4 | |||||
1,31 | 1,3 | ||||||||
1,11 | 1,1 | 0,00287 | 0,00185 | 13,3 | |||||
2,24 | 2,22 | ||||||||
1,76 | 1,74 | 0,005 | 0,00293 | 15,5 | |||||
3,54 | 3,52 | ||||||||
3,4 | 3,39 | 0,0122 | 0,00570 | 20,7 | |||||
6,9 | 6,88 | ||||||||
5,89 | 5,85 | 0,02079 | 0,00985 | 21,5 | |||||
11,9 | |||||||||
9,9 | 0,03077 | 0,01679 | 19,6 | ||||||
20,3 | 20,2 | ||||||||
13,8 | 13,7 | 0,04464 | 0,02325 | 20,9 | |||||
27,9 | |||||||||
19,8 | 19,6 | 0,05781 | 0,03325 | ||||||
40,1 | 39,9 | ||||||||
25,8 | 25,5 | 0,07191 | 0,04356 | 18,6 | |||||
52,5 | 52,2 | ||||||||
40,3 | 0,11544 | 0,06927 | |||||||
83,4 | 82,7 |
Примітка:
1. Нагрівальні трубки латунні Л-68 (ГОСТ-194-52) діаметром 16×1 мм;
2. Умовні позначення водоводяного секційного роз’ємного підігрівача на РУ=10 кгс/см2, діаметром 55 мм, довжиною L =2000 мм з числом секції Z =4 наступне: підігрівач 10-57×2000-4-01 ОСТ 34-588-68;
те ж, зварної конструкції на РУ =16 кгс/см2 підігрівач конструкції на РУ =16 кгс/см2
підігрівач 16-57×2000-4-01 ОСТ 34-602-68.
Додаток 4
Таблиця Д4