Загальні правила цитування літературних джерел

При написанні дипломної роботи студент зобов’язаний посилатись на авторів і літературні джерела з яких запозичив окремі матеріали. Посилання на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, [12].

Такі посилання дають змогу відшукати вказані документа і перевірити при необхідності достовірність інформації поданої при цитуванні, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту і інші дані. Посилатися слід на останні видання публікацій.

Якщо використовують відомості з монографій, оглядових статей та інших джерел, з великою кількістю сторінок, то в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць та формул на які зроблено посилання.

Науковий етикет вимагає точного відтворення цитованого тексту, тому що найменше скорочення цитати може спотворити її авторський зміст. Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз "так званий";

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається, якщо це не призводить до перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони можуть бути в будь якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом, або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі думок автора своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінки його результатів і давати відповідні посилання на джерело.