Правила техніки безпеки

1. Перед початком лабораторної роботи зверніть особливу увагу на розділ інструкції з техніки безпеки, що стосується виконання даного завдання.

2. Використовуючи реактиви й препарати, уважно читайте написи на етикетках.

3. Не проводьте досліди в брудному посуді. В лабораторії слід працювати у спецодязі.

4. Не куштуйте на смак будь-які реактиви та препарати. З усіма речовинами поводьтеся як із більш або менш отруйними.

5. В лабораторії суворо забороняється виконувати досліди, які не передбачені практикумом.

6. У лабораторії не можна працювати та залишатися одному.

7. Забороняється проводити на столах досліди. Які супроводжуються виділенням легко важних, токсичних речовин: аміаку, брому, хлору, йоду, оксидів азоту, карбон (ІІ) оксиду, сульфур (ІV) оксиду, сірководню та ін. Такі досліди проводяться тільки у витяжних шафах. Під час роботи у витяжній шафі всі дверцята тримайте опущеними, залишивши внизу лише щілину для притоку повітря.

8. Працюйте в лабораторії стоячи; сидячи виконуйте тільки ті роботи, які не пов’язані із самоспалахом, вибухом чи розбризкуванням концентрованих розчинів кислот та лугів.

9. Нагріваючи рідину в пробірці, тримайте її трохи нахиленою та прогрівайте спочатку верхню її частину, поступово переміщуючи зону нагріву донизу. Не направляйте при цьому отвір пробірки на себе чи в бік тих, хто працює поруч.

10. Досліди із застосуванням концентрованих розчинів кислот та лугів проводьте у витяжній шафі.

11. При розведенні концентрованої сульфатної кислоти слід вливати її у воду, а не навпаки (в протилежному випадку перші порції води, змішуючись з кислотою, закипають, розбризкуючись у різні сторони, інколи супроводжуючись вибухом).

12. Розбавляти концентровану сульфатну кислоту, а також готувати хромову суміш чи виконувати інші операції, пов’язані з виділенням великої кількості тепла, слід лише в посуд із товстостінного скла чи фарфору. Не вливайте гарячі рідини у товстостінний посуд та прилади; не лийте, наприклад в апарат Кіппа, концентровану сульфатну кислоту.

13. Краплі концентрованої кислоти, що потрапили на відкриті ділянки шкіри, швидко зітріть тканиною, яка добре вбирає вологу, змийте великою кількістю води, після чого промийте пошкоджену ділянку 2 - 5% -м розчином питної соди. Розчини лугів змивайте водою доти, доки не зникне відчуття слизькості.

14. У разі попадання на шкіру значної кількості концентрованої сульфатної кислоти чи лугу пошкоджену ділянку ретельно витріть м’якою бавовняною або лляною тканиною, яка добре вбирає вологу, а потім, видаливши весь реагент, пошкоджену ділянку промийте великою кількістю води. Це запобігає серйозним опікам шкіри.

15. Досліди з бромом проводьте тільки у витяжній шафі, не допускайте дихання його парами. Стережіться попадання на відкриті ділянки тіла крапель брому, які викликають сильні опіки, що важко загоюються. Розливаючи бром, ретельно знімайте його краплі з краю скляного посуду, оскільки бром легко стікає по склу і може спричинити опік руки. Якщо бром потрапив на відкриті ділянки тіла, промийте обпечене місце концентрованим розчином натрій тіосульфату.

16. У разі випадкового дихання парами брому необхідно понюхати розбавлений розчин аміаку (нашатирного спирту), а потім вийти на свіже повітря. Під час приготування сумішей солей окисників (солі кисневмісних кислот нітрогену, хлору, перманганати, хромати, пероксиди та ін.) з дрібнодисперсними речовинами не розтирайте їх у ступці, а обережно змішуйте скляною паличкою чи шпателем на листочку чистого гладенького паперу.

17. Працюючи з лужними металами, користуйтеся захисними окулярами. Метал ріжте тільки на аркуші сухого паперу, притримуючи метал пінцетом або шпателем. Уникайте контакту металу з водою.

18. Обрізки та дрібні шматочки лужних металів складайте у фарфорову чашку та заливайте спиртом до повного їх розчинення. Ні в якому разі не викидайте відходи лужних металів у ящик для сміття або в раковину, де вони потім можуть спалахнути.

19. Аміачний розчин срібла готуйте перед кожним дослідом лише в кількості, необхідній для роботи, оскільки при зберіганні розчин може вибухнути в результаті утворення гримучого срібла.

20. Не запалюйте водень чи горючі суміші, не перевіривши їх завчасно на чистоту. Рекомендується така послідовність роботи при запалюванні водню чи інших горючих газів:

· перевірте водень на чистоту за допомогою газовідвідної пробірки;

· після того, як водень у пробірці запалюється спокійно (без вибуху), перенесіть пробірку з воднем, що горить, до газовідвідної трубки приладу і запаліть водень, що витікає з апарата.

Такій засіб застерігає від передчасного займання суміші, що може спричинити вибух апарата. Якщо з трубки виходить суміш, яка містить незначну кількість воднів, запалити її неможливо. Гримуча суміш у пробірці вибухає без полум’я. У пробірці полум’я з’являється лише тоді, коли в ній знаходиться чистий водень. Цим полум’ям можна запалити водень, що витікає із газовідвідної трубки приладу.

21. Не користуйтеся газомірами для зберігання воднів чи ацетилену.

22. Обережно та уважно працюйте з газовими пальниками, оскільки вони є потенційними джерелами виникнення пожежі.

23. Роботу з легкозаймистими рідинами газами проводьте в якомога далі від відкритого полум’я. Працювати з такими рідинами й газами дозволяється лише в спеціально обладнаних витяжних шафах. Спирт, ефір та інші розчинники, що спалахнули, засипають піском.

24. У разі появи опіків пошкоджене місце змочіть концентрованим розчином перманганату калію чи прикладіть вату, змочену етиловим спиртом.

25. У хімічний лабораторії не слід палити, вживати їжу, а також пити воду з хімічного посуду.

26. Після закінчення роботи ретельно вимийте руки з милом.

27. Студенти, які не засвоїли правил роботи з окремими приладами, а також правил техніки безпеки, або свідомо їх порушують, до роботи в лабораторії не допускаються.