Функції роботи з рядками

Функції введення рядків.

Прочитати рядок із стандартного потоку введення можна за допомогою функції gets(). Вона отримує рядок із стандартного потоку введення. Функція читає символи до тих пір, поки їй не зустрінеться символ нового рядка '\n', який генерується натисканням клавіші ENTER. Функція зчитує всі символи до символу нового рядка, додаючи до них нульовий символ '\0'.

Синтаксис:

char *gets(char *buffer);

Як відомо, для читання рядків із стандартного потоку введення можна використовувати також функцію scanf() з форматом %s. Основна відмінність між scanf() і gets() полягає у способі визначенні досягнення кінця рядка; функція scanf() призначена скоріше для читання слова, а не рядка. Функція scanf() має два варіанти використання. Для кожного з них рядок починається з першого не порожнього символу. Якщо використовувати %s, то рядок продовжується до (але не включаючи) наступного порожнього символу (пробіл, табуляція або новий рядок). Якщо визначити розмір поля як %10s, то функція scanf() не прочитає більше 10 символів або ж прочитає послідовність символів до будь-якого першого порожнього символу.

Функції виведення рядків

Для виведення рядків можна використовувати функції puts() і printf().

Синтаксис функції puts():

int puts(char *string);

Ця функція виводить всі символи рядка string у стандартний потік виведення. Виведення завершується переходом на наступний рядок.

Різниця між функціями puts() і printf() полягає в тому, що функція printf() не виводить автоматично кожний рядок з нового рядка.

Визначення довжини рядка

Для визначення довжини рядка використовується функція strlen(). Її синтаксис:

size_t strlen(const char *s);

Функція strlen() повертає довжину рядка s, при цьому завершуючий нульовий символ не враховується.

Копіювання рядків

Щоб скопіювати один рядок в інший необхідно викликати функцію копіювання рядків strcpy(). Для двох покажчиків s1 і s2 типу char * оператор strcpy(s1,s2); копіює символи, що адресуються покажчиком s2 в пам'ять, що адресується покажчиком s1, включаючи завершуючі нулі.

Для копіювання рядків можна використовувати і функцію strncpy(), яка дозволяє обмежувати кількість символів, що копіюються.

strncpy(destantion, source, n);

копіює n символів з рядка source в рядок destantion. Якщо символів в рядку source менше, ніж вказане число символів, що копіюються, то байти, що не використовуються встановлюються рівними нулю.

Примітка. Функції роботи з рядками, в імені яких міститься додаткова літера n мають додатковий числовий параметр, що певним чином обмежує кількість символів, з якими працюватиме функція.

Конкатенація рядків.

Конкатенація двох рядків означає їх об'єднання, при цьому створюється новий, більш довгий рядок.

При викликанні функції strcat(s1,s2) потрібно впевнитися, що перший аргумент типу char * ініціалізований і має достатньо місця щоб зберегти результат. Якщо s1 адресує рядок, який вже записаний, а s2 адресує нульовий рядок, то оператор strcat(s1,s2); перезапише рядок s1, викликавши при цьому серйозну помилку.

Функція strcat() повертає адресу рядка результату (що співпадає з її першим параметром), що дає можливість використати "каскад" декількох викликів функцій:

strcat(strcat(s1,s2),s3);

Порівняння рядків

Функція strcmp() призначена для порівняння двох рядків. Синтаксис функції:

int strcmp(const char *s1, const char*s2);

Функція strcmp() порівнює рядки s1 і s2 і повертає значення 0, якщо рядки рівні, тобто містять одне й те ж число однакових символів. Кожний символ рядка s1 порівнюється з відповідним символом рядка s2. Якщо s1 лексикографічно більше s2, то функція strcmp() повертає додатне значення, якщо менше, то - від'ємне.