Схема та опис лабораторної установки

 

Лабораторна установка складається з двох частин: установка для виготовлення термопар та установки для визначення сталої часу термопари. Трьохелектродну термопару виготовляють приварюванням трьох електродів до поверхні за допомогою електричної дуги, яка утворюється під час розрядки конденсаторів. Джерело постійного електричного струму (рис. 4.3) через перекидний перемикач заряджає при напрузі 80…100 В блок конденсаторів (для діаметра термоелектрода 0,2…0,3 мм загальна ємність конденсаторів близько 200 мкФ).

 

Рисунок 4.3 – Схема установки для виготовлення термопари

 

При переключенні перемикача відбувається розряд конденсаторів через термоелектрод на пластину. Через значний електричний опір в місці контакту термоелектрода та пластини значно підвищується температура і термоелектрод приварюється. Для зварювання термоелектронів між собою термопару занурюють у графітовий тигель із порошком граніту. Тигель та термопара з’єднуються дротами із автотрансформатором. При зануренні термопари у порошок графіту відбувається замикання електричного кола. При протіканні у ньому струму, температура порошку і термоелектродів підвищується, термоелектроди починають плавитися і утворюють спай.

Лабораторна установка для визначення сталої часу термопари (рис. 4.4) складається з сосуда 1 з електронагрівачем, дослідної пластини 2 з термопарами та мілівольтметрів 3.

 

 

1 – сосуд з електронагрівачем; 2 – дослідна пластина з термопарами; 3 - мілівольтметр

Рисунок 4.4 – Схема установки для визначення постійної часу термопари

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: