Характеристики досліджуваного термосифону

Всі необхідні характеристики термосифону представлені в таблиці на експериментальному стенді.

Порядок виконання роботи

1. Перевіряються всі з’єднання системи охолодження на герметичність

2. Перевіряється правильність збірки системи підведення теплоти

3. Відкривається подача води до напірного бака із системи водопостачання, вмикаються всі системи, запускається програмне забезпечення на ПК, починається запис показів термопар.

4. Встановлюється фіксована витрата охолоджуючої рідини.

5. На нагрівач НЕ1-НЕ3 подається певна мінімальна потужність. Значення поданої потужності, а також поточний час, фіксується у таблиці (див. табл. 5.1).

6. Після досягнення стаціонарного режиму (незмінності температури охолоджуючої рідини на виході із конденсатора), досліджуваний ТС витримується протягом двох-трьох хвилин. У таблиці фіксується початок та кінець стаціонарного режиму.

7. Підведена до нагрівача потужність збільшується з певним фіксованим кроком.

8. Пп. 6-7 повторюються до тих пір, поки в зоні нагріву ТС не почнуться кризові явища, про настання яких свідчить різке зростання показів термопар, розташованих в цій зоні.

9. Після настання кризи підведена потужність зменшується до нуля, і досліджуваний ТС охолоджується.

10. При завершенні дослідів припиняється запис показів термопар та робота програмного забезпечення на ПК, вимикаються всі системи, перекривається доступ води від напірного бака до конденсатора та від системи водопостачання до напірного бака.

Таблиця 5.1 – Дослідні дані