2018-01-08
825
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
КАФЕДРА МІКРОБІОЛОГІЇ, ВІРУСОЛОГІЇ ТА ІМУНОЛОГІЇ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
До практичних занять
З медичної мікробіології, вірусології та імунології за кредитно-модульною системою для студентів медичного факультету
(модуль 3)
Львів 2007
У складанні методичних рекомендацій брали участь: завідувач кафедри д.мед.н., професор В.В.Данилейченко, д.мед.н., доцент О.П.Корнійчук, доценти А.Д.Бобровник, В.С.Брицька, С.Й.Павлій, І.І.Солонинко, Й.М.Федечко, асистенти Л.М.Бурова, С.Ю.Любінський, О.О.Немченко, М.П.Постранський, М.З.Тимків
Методичні рекомендації розглянуті та затверджені на засіданні методичної комісії з профілактичної медицини (Протокол №2 від 19.04.2007).
Під загальною редакцією – завідувача кафедри мікробіології, вірусології та імунології, доктора медичних наук, професора В.В.Данилейченка
Відповідальний за випуск – проректор з навчальної роботи, професор М.Р.Гжегоцький
|
|
|
T Е М А Т И Ч Н И Й П Л А Н
П Р А К Т И Ч Н И Х З А Н Я Т Ь
| № з/п | Т Е М А | Кіль-кість годин |
| 1. | 2. | 3. |
| 1. | Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених стафілококами і стрептококами. | |
| 2. | Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених менінгококами і гонококами. | |
| 3. | Ентеробактерії. Загальна характеристика. Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених кишковою паличкою. | |
| 4. | Мікробіологічна діагностика черевного тифу та паратифів. | |
| 5. | Мікробіологічна діагностика сальмонельозних гастроентеритів. | |
| 6. | Мікробіологічна діагностика дизентерії. | |
| 7. | Мікробіологічна діагностика холери. | |
| 8. | Мікробіологічна діагностика дифтерії. | |
| 9. | Мікробіологічна діагностика туберкульозу. | |
| 10. | Мікробіологічна діагностика анаеробних інфекцій. | |
| 11. | Мікробіологічна діагностика зоонозних інфекцій. | |
| 12. | Мікробіологічна діагностика рікетсіозів, хламідіозів та мікоплазмозів. | |
| 13. | Мікробіологічна діагностика спірохетозів. | |
| 14. | Клінічна мікробіологія. | |
| 15. | Санітарна мікробіологія | |
| 16. | Підсумковий модульний контроль | |
| Р А З О М |
Заняття 1.
Тема:. Мікробіологічна діагностика захворювань спричинених стафілококами і стрептококами.
Контрольні питання.
1.Класифікація стафілококів. Патогенні та непатогенні види.
2.Диференційні ознаки окремих видів стафілококів (пігментоутворення, біохімічні властивості, виявлення плазмокоагулази)
3.Характеристика факторів патогенності. Методи виявлення токсигенності стафілококів in vitro та in vivo.
|
|
|
4.Епідеміологія, патогенез, характер імунітету при стафілококових гнійно – запальних інфекціях. Значення стафілококів як збудників внутрішьолікарняних інфекцій.
5.Методи мікробіологічної діагностики стафілококових інфекцій.
6.Препарати для специфічного лікування стафілококової інфекції. Основні шляхи розвитку резистентності стафілококів до антибіотиків.
7.Класифікація стрептококів. Основні патогенні, умовно-патогенні та непатогенні види та їх властивості.
8.Диференційні ознаки окремих видів стрептококів (морфологія, культуральні та біохімічні властивості, антигенна структура).
9.Роль стрептококів у етіології та розвитку ревматизму і гломерулонефриту.
10. Епідеміологія, патогенез, характер імунітету при скарлатині.
11.Методи мікробіологічної діагностики стрептококових інфекцій. Значення мікроскопічного методу.
12.Препарати для лікування стрептококових інфекцій.
Практичні навики.
1.Вміти дослідити морфо – тинкторіальні властивості збудників.
2.Навчитись визначати наявність факторів вірулентності стафілококів на поживних середовищах.
3.Вміти визначати фаготип стафілокока з метою встановлення джерела інфекцій.
4.Навчитись визначати вид стафілокока за біохімічними властивостями.
5.Навчитись визначати вид стрептокока за морфологічними, культуральними та біохімічними властивостями.
6.Визначати основні напрямки і етапи мікробіологічної діагностики стафілококової та стрептококової інфекції.
Тестові завдання.
1. У хворого на піодермію виділено золотистий стафілокок, резистентний до пеніциліну та цефалоспоринів. Антибіотик якої групи може бути призначений в даному випадку?
A.Макроліди
B.Кефзол
C.Ампіцілін
D.Ампіокс
E.Оксацилін
2. Етіологічним фактором у розвитку скарлатини є:
A.Альфа-гемолітичний стрептокок групи А
B.Стрептококи групи Е
C.Ентерокок
D.Бета-гемолітичний лізогенний стрептокок групи А
E.Стафілокок
3. Обов’язковим методом мікробіологічної діагностики гнійних стафілококових інфекцій є:
A.Бактеріологічний
B.Шкірно-алергічний
C.Бактеріоскопічний
D.Серологічний
E.Біологічний
4.Для морфологічних та тинкторіальних властивостей стафілококів характерно:
A.Грампозитивні коки, розміщені попарно
B.Грамнегативні коки, розміщені попарно
C.Грампозитивні коки, розміщені у вигляді ланцюжків
D.Грампозитивні коки, розміщені скупченнями
E.Грампозитивні коки, розміщені пакетами
5. При підозрі на скарлатину у хворої дитин взяли матеріал із зіву та носа. При висіві на живильні середовища ізольована культура характеризувалася: 1. на ЖСА – невеликі прозорі колонії з райдужним вінчиком, 2. реакція плазмокоагулази позитивна, 3.на МПА утворювали золотистий пігмент, 4. продукують гемо- і ентеро-токсини. Який виділено мікроорганізм?.
A.S.epidermidis
B.S.haemolyticus
C.S.aureus
D.S.pyogenes
E.S.viridans
6. Хворий протягом 5-ти років має хронічну стафілококову інфекцію з в’ялим перебігом. Титр стафілококових антигемолізинів високий. Який препарат можна використати для підвищення специфічного активного імунітету в цього хворого?
A.Тималін
B.Стафілококовий гама-глобулін
C.Еубіотики
D.Стафілококовий анатоксин
E.Стафілококова антитоксична сироватка
7. З рото-глотки хлопчика, який хворіє на хронічний тонзиліт виділили культуру кокових бактерій. У мазку вони розташувались у вигляді ланцюжків. Які це бактерії?
A.Стафілококи
B.Стрептококи
C.Ешерихії
D.Клостридії
E.Вібріони
8. Фекалії дитини, що хворіє на ентерити, емульгують в фіз. розчині і краплю емульсії наносять на елективне середовище: 10% молочно-сольовий, або жовтково-сольовий агар. Які мікроорганізми передбачається виділити?
A.Стафілококи
B.Кишкову паличку
C.Стрептокок
|
|
|
D.Клебсієлу
E.Ентерококи
9. Під час бактеріологічного дослідження виявлено бактерії кулястої форми, розміщенні гронами, виходячи з назви цих бактерій назвіть препарат який застосовують при лікуванні хвороб викликані ними.
A.Алерген пневмокока
B.Бактеріофаг стафілококовий
C.Вакцина гонококова
D.Імуноглобулін проти стафілококовий
E.Фермент стрептокіназа
10.Елективним середовищем для стафілокока є:
A.М’ясо-пептонний агар
B.Жовтково-сольовий агар
C.Молочно-сольовий агар
D.Середовище Ендо
E.Середовище Кіта-Тароці.
Література.
1. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. -М., 2002.-С. 352-369.
2. Воробьев А.А. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология.-М., 2004.-С. 328-339.
3. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. -С.-П.,2000.-С. 330-342.
4. П'яткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією.-К., 1992.-С. 243-255.
5. Кривошеин Ю.С. и др. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней. - К.,1986.-С. 81-92.
Заняття 2.
Тема: Мікробіологічна діагностика захворювань спричинених менінгококами і гонококами.
Контрольні питання.
1. Морфо-тинкторіальні особливості менінгококів. Особливості культивування збудників (живильні середовища).
2. Характеристика факторів вірулентності менінгококів.
3. Епідеміологія, патогенез, клініка, характер імунітету при епідемічному менінгіті.
4. Методи мікробіологічної діагностики менінгококової інфекції.
5. Препарати для профілактики та лікування менінгококової інфекції.
6. Морфо-тинкторіальні особливості гонококів.
7. Особливості культивування гонококів.
8. Епідеміологія, патогенез, клініка, характер імунітету при гонореї.
9. Препарати для профілактики бленореї у новонароджених дітей.
10. Методи мікробіологічної діагностики гонореї.
11. Препарати для профілактики та лікування гонореї.
Практичні навики.
1. Навчитись складати схему мікробіологічної діагностики менінгококової та гонококової інфекцій.
|
|
|
2. Вміти дослідити морфо–тинкторіальні властивості збудників.
3. Вміти зробити висновок мікроскопічного дослідження при гонорейному уретриті.
Тестові завдання.
1. Хворій на назо-фарингіт дитині лікар поставив діагноз “менінгококовий назофарингіт ”. Який метод лабораторної діагностики найбільш раціональний для підтвердження діагнозу?
A.Біологічний
B.Бактеріологічний
C.Мікроскопічний
D.Серологічний
E.Алергічний
2. Від хворого на гонорею взяли на дослідження мазки з уретри. Хворий три доби перед цим лікувався самостійно пеніциліном. При мікроскопуванні у мазку знайдено L- форми гонококів. Який механізм дії пеніциліну на гонококи?
A.Порушує синтез амінокислот
B.Руйнує адгезини
C.Порушує проникність цитоплазматичної мембрани
D.Порушує синтез білків
E.Порушує синтез клітинної стінки
3. Бактеріолог при дослідженні патологічного матеріалу (ліквор, слиз з носоглотки, кров) дотримувався певних заходів зважаючи на крайню нестійкість ізольованого мікроорганізму до факторів навколишнього середовища. При бактеріологічному дослідженні встановлено наявність грам негативних коків, які нагадують кавові зерна, і розташовані парами або тетрадами. Назвіть збудника, який був ізольований бактеріологом.
A.Staphilococcus aureus
B.Neisseria meningitides
C.Moraxella lacunata
D.Str. facealis
4.У новонародженої дитини з явищами гнійного керато- кон´юктивіту лікар запідозрив бленорею (гонорейний кон´юктивіт). Якими методами лабораторної діагностики слід скористатися?
A.Серологічними
B.Мікроскопічним та бактеріологічним
C.Біологічним та методом фагодіагностики
D.Біологічним та алергічним
E.Мікроскопічним та серологічним.
5. Нова високочутлива тест-система для експрес- діагностики гонореї дає можливість виявити антиген збудника безпосередньо в матеріалі від хворого. На презентації такої системи було задане питання про принцип роботи тест-системи?
A.Імуноферментний метод
B.На основі поліклональних антитіл
C.Реакція аглютинації
D.РЗК
E.Реакція преципітації.
6. До лікарні доправили дитину віком 3,5 років з сильним болем голови, блювотою, порушенням мови. У лікворі виявили грамнегативні диплококи, розташовані, здебільшого, в середині лейкоцитів. Яким збудником ймовірно був спричинений означений симптомокомплекс?
A. Стафілококом
B. Менінгококом
C. Клостридією ботулізму
D. Вірусом грипу
E. Вірусом поліоміеліту
7. При дослідженні гнійних виділень з шийки матки бактеріоскопічно виявлено присутність грам негативних бобоподібних диплококів, які знаходилися як в середині, так і поза лейкоцитами. При культивуванні на рідких живильних середовищах росли у вигляді плівочки, біохімічно майже не активні. Назвіть чинника гнійного запалення.
A.N. gonorrehoeae
B.Chlamidia trahomatis
C.Hemophilus vaginalis
D.Trihomonas vaginalis
8.На спеціальному живильному середовищі, після посіву виділення гною з уретри, виросли ніжні голубуваті колонії. При мікроскопії препаратів з них виявленні грамнегативні бобовинні диплококи. Збудником якої хвороби вони є?
A.Хламідіозу
B.Гонореї
C.Туляремії
D.Сифілісу
E.Меліоїдозу
9. Від хворої дитини на церебро-спінальний менінгіт отримано спинномозкову рідину мутного характеру, яка вміщує велику кількість лейкоцитів. Якою із серологічних реакцій слід скористатися для експрес-діагностики захворювання?
A.Реакція нейтралізації
B.Реакція аглютинації
C.Реакція гемаглютинації
D.РЗК
E.ІФА
10. Які культуральні властивості характерні для гонококів?
A.До поживних середовищ дуже вибагливі
B.Ростуть на середовищах які містять білок
C.Культивуються при 30-390 С
D.На кров´яному агарі не дають гемолізу
E.Всі відповіді вірні
Література.
1. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. -М., 2002.-С. 370-376.
2. Воробьев А.А. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология.-М., 2004.-С. 343-352.
3. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. -С.-П.,2000.-С..330-346.
4. П'яткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією.-К., 1992.-С. 196-201, 243-255.
5. Кривошеин Ю.С. и др. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней. - К.,1986.-С. 81-97.
Заняття 3.
Тема: Ентеробактерії. Загальна характеристика. Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених кишковою паличкою.
Контрольні питання.
1. Характеристика представників родини кишкових бактерій (Enterobacteriaceae). Основні властивості.
2. E.coli як типовий представник ентеробактерій (морфологічні, культуральні, біохімічні властивості).
3. Виділення чистої культури ешерихій та її ідентифікація.
4. Диференціація Е.сoli за антигенною структурою. Поділ збудників ешерихіозів на серогрупи
5. Фактори патогенності збудників ешерихіозів, їх генетична детермінація.
6. Епідеміологія, патогенез, клініка, характер імунітету при ешерихіозах.
7. Мікробіологічна діагностика ешерихіозів.
8. Препарати для лікування ешерихіозів.
Практичні навики.
1. Вміти скласти схему мікробіологічної діагностики ешерихіозів.
2. Навчитись вибирати поживні середовища для культивування Е.сoli і робити висновки про культуральні властивості.
3. Вміти вибирати діагностичні сироватки для проведення серологічної реакції з метою ідентифікації патогенних варіантів кишкової палички.
Тестові завдання.
1. При бактеріологічному дослідженні випорожнень хворого з симптомами гастроентериту на вісмут-сульфіт агарі отримано віст колонії чорного кольору з металевим блиском. При вивченні біохімічних властивостей виділеної культури відмічено розщеплення цукрів до кислоти і газу. Які це можуть бути мікроорганізми?
A.Ешерихії
B.Протеї
C.Сальмонели
D.Стафілококи
E.Шигели
2. Після тривалої терапії антибіотиками хворий звернувся до лікаря зі скаргами на кишкову дисфункцію, метеоризми. Дослідження калу виявило різке зменшення кількості біфідумбактерій, кишкової палички та зростання умовно-патогенних ентеробактерій. Для якого процесу це характерно?
A.Дисбактеріозу
B.Ентероколіту
C.Коліентериту
D.Внутрішньолікарняного інфікування
E.Алергічно реакції на антибіотики
3. Для первинного посіву випорожнень застосовується:
A.Середовище Плоскірева
B.Кров´яний агар
C.Середовище Ресселя
D.Середовище Ру
E.Цукровий бульйон
4. При плановому бактеріологічному дослідженні випорожнень кухаря ресторану в якого клінічні прояви захворювання відсутні на вісмут-сульфіт агарі виросли дрібні колонії з металевим відблиском. Які це можуть бути мікроорганізми?
A.Ешерихії
B.Протеї
C.Сальмонели
D.Стафілококи
E.Шигели
5. Морфо-тинкторіальні властивості ентеробактерій:
A.Грампозитивні палички, розташовані ланцюгами
B.Грамнегативні палички, розташовані поодиноко
C.Грампозитивні коки, розташовані у вигляді ланцюжків
D.Грампозитивні коки, розташовані скупченнями
E.Грампозитивні палички, розташовані під кутом
6. Фактор, що контролює утворення ешерихіями холероподібного ентеротоксину, це:
A.R-плазміда
B.Помірний бактеріофаг
C.Со1- плазміда
D.Ent-плазміда
E.Транспозона
7. З випорожнень хворої дитини 6-місячного віку, яка знаходилась на штучному годуванні, виділена культура кишкової палички з антигенною структурою 0-111. Цей варіант кишкової палички викликає:
A.Колі-ентерит
B.Гастроентерит
C.Холероподібне захворювання
D.Харчове отруєння
E.Дизентерієподібне захворювання.
8.При дисбактеріозах, що супроводжуються розвитком у кишковому тракті гнилісної флори (протея) і підвищенням рН призначають біологічні препарати, що закислюють середовище і проявляють антагоністичну дію. Які мікроорганізми входять до складу означеного препарату?
A.Клебсієли
B.Біфідумбактерії
C.Ентеробактер
D.Азотобактерії
E.Серація
9. На диференціально–діагностичному середовищі Ендо лактозододатні штами ешерихій утворюють такі колонії:
A.Білі, слизові
B.Малинові з металевим полиском
C.Рожеві, слабо забарвленні
D.Безбарвні
E.Напівпрозорі мутні
10.Який матеріал використовують для мікробіологічного дослідження при токсикоінфекціях?
A.Випорожнення
B.Харчові продукти, залишки їжі
C.Виділення з носу та зіву
D.Повітря
E.Кров
Література.
1. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. -М., 2002.-С. 380-385.
2. Воробьев А.А. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология.-М., 2004.-С. 354-360.
3. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. -С.-П.,2000.-С. 360-364.
4. П'яткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією.-К., 1992.-С. 214-216.
5. Кривошеин Ю.С. и др. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней. - К.,1986.-С. 100-108.
Заняття 4.
Тема. Мікробіологічна діагностика черевного тифу і паратифів А і В.
Контрольні питання.
1. Класифікація сальмонел. Морфо-тинкторіальні та культуральні властивості сальмонел.
2. Особливості виділення чистої культури збудників черевного тифу і паратифів А і В. Живильні середовища.
3. Особливості біохімічної активності збудників та їх диференціація.
4. Диференціація збудників за антигенною структурою.
5. Епідеміологія, патогенез, клініка, характер імунітету при черевному тифі та паратифі А та В.
6. Мікробіологічна діагностика черевного тифу у перші дні хвороби. Виділення гемокультури.
7. Серологічна діагностика черевного тифу. Реакція Відаля. Діагностика носійства.
8. Мікробіологічна діагностика черевного тифу на третьому тижні хвороби. Виділення копро- і уринокультур.
9. Препарати для діагностики, профілактики та лікування черевного тифу.
Практичні навики.
1. Вміти скласти схему мікробіологічної діагностики черевного тифу та паратифів А та В.
2. Вміти підбирати поживні середовища для культивування сальмонел і зробити висновки.
3. Навчитись визначати вид сальмонел за біохімічною активністю.
4. Вміти підбирати діагностичні сироватки для серологічної реакції з метою ідентифікації сальмонел.
5. Вміти вибирати діагностикуми для проведення серологічних реакцій Відаля, РНГА та зробити висновки за результатами реакцій.
6.Оволодіти принципами виділення сальмонел черевного тифу з гемокультури (вибір середовища, ідентифікація за морфологічними, тинкторіальними, біохімічною активністю та антигенною структурою).
Тестові завдання.
1. Пацієнт звернувся до лікаря на другому тижні хвороби, яка за клініко-епідемічними даними нагадувала тифо-паратифозне захворювання. Лікар вирішив підтвердити діагноз шляхом виявлення специфічних антитіл. Які діагностичні препарати слід використовувати для цього?
A.Діагностичні сироватки
B.Діагностикуми
C.Моноклональні антитіла
D.Мічені сироватки
E.Адсорбовані моно рецепторні сироватки
2. Хворому на черевний тиф призначено левоміцетин. Але наступного дня стан хворого погіршився, температура піднялась до 390С. Чим пояснити погіршення стану хворого?
A.Дією ендотоксину збудника
B.Алергічною реакцією
C.Нечутливістю збудника до левоміцетину
D.Реінфекцією
E.Приєднанням вторинної інфекції
3. Яке ускладнення може розвинутись на 3-му тижні хвороби черевного тифу внаслідок надходження сальмонел з жовчю в тонку кишку?
A.Некроз пеєрової бляшки
B.Гепатит
C.Некроз слизової
D.Білірубінемія
E.Виразковий коліт
4. Які з названих властивостей стосуються збудника черевного тифу?
A.Не розкладають лактозу, на середовищі Ендо безбарвні колонії
B.Не ростуть на середовищі Ендо
C.Утворюють спори, нерухомі
D.Мають характерні включення
E.Грам позитивні, нерухомі
5. До інфекційної лікарні поступив хворий з діагнозом черевний тиф (2-й день). Який матеріал від хворого досліджується у цей період з метою підтвердження діагнозу?
A.Гемокультура
B.Розеолокультура
C.Уринокультура
D.Білікультура
E.Копрокультура
6. Для серодіагностики черевного тифу ставлять реакцію, при якій до різних розведень сироватки хворого добавляють діагностикуми трьох видів мікроорганізмів і результат якої оцінюють по наявності осаду. Яка це реакція?
A.Райта
B.Відаля
C.Борде-Жангу
D.Вассермана
E.Асколі
7. Хворий поступив в інфекційну клініку з попереднім діагнозом черевний тиф. Відчуває себе хворим протягом трьох тижнів. Дослідження якого матеріалу від хворого дасть змогу підтвердити діагноз?
A.Гемокультура
B.Розеолокультура
C.Уринокультура
D.Білікультура
E.Копрокультура
8. При плановому обстеженні працівників харчового підприємства на носійство збудника черевного тифу виявлено за допомогою реакції пасивної аглютинації титр антитіл до Vi- антигену 1:640. Чи достатньо цього дослідження щоб підтвердити носійство?
A.Так-це носій
B.Необхідно бактеріологічне дослідження
C.Необхідно поставити реакцію Відаля
D.Ні, оскільки титр антитіл незначний
E.Необхідно провести посів крові.
9. Для специфічної профілактики черевного тифу використовують:
A.Моновакцину проти черевного тифу
B.Адсорбовану вакцину, яка містить О- і Vi-антигени
C.Тетрациклін
D.Специфічну профілактику не проводять
E. Полівалентний бактеріофаг
10. Які з методів дослідження дають можливість ідентифікувати сальмонели при черевному тифі та паратифах А і В?
A.Біологічний, бактеріоскопічний
B.Серологічний, біологічний
C.Бактеріологічний, серологічний
D.Бактеріоскопічний, серологічний
E.Вірусологічний, бактеріологічний
Література.
1. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. -М., 2002.-С. 390-394.
2. Воробьев А.А. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология.-М., 2004.-С. 364-368.
2. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. -С.-П.,2000.-С. 377-381
3. П'яткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією.-К., 1992.-С. 202-208.
4. Кривошеин Ю.С. и др. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней. - К.,1986.-С..99-104.
Заняття 5.
Тема. Мікробіологічна діагностика сальмонельозних гастроентеритів.
Контроль питання.
1. Класифікація сальмонел.
2. Особливості культивування сальмонел.
3. Біологічні особливості сальмонел. Фактори патогенності.
4. Епідеміологія, патогенез, клініка, характер імунітету при сальмонельоз них гастроентеритах. Формування носійства.
5. Мікробіологічна діагностика сальмонельозних гастроентеритів.
6.Ретроспективна серодіагностика сальмонельозів.
7.Етіотропне лікування сальмонельозних гастроентеритів.
Практичні навики.
1.Вміти підбирати поживні середовища, діагностичні сироватки з метою виділення сальмонел та їх ідентифікації.
2.Вміти скласти схему мікробіологічної діагностики сальмонельозів.
3.Вміти зробити облік та висновок РНГА, проведеної з метою ретроспективної серодіагностики сальмонельозного гастроентериту.
Тестові завдання.
1. За якими ознаками ідентифікують культури сальмонел до виду?
A.Морфологічними і тинкторіальними
B.Культуральними
C.Біохімічними та антигенними
D.Токсигенністю
E.Фаголізабельністю
2. Зареєстровано спалах харчового отруєння, зв’язаний з використанням кондитерських виробів, що зберігались при кімнатній температурі і при виготовленні яких використовували курячі яйця. Які мікроорганізми могли визвати це захворювання?
A.Кишкова паличка
B.Сальмонели
C.Стафілокок
D.Холерний вібріон
E. Шигели
3.Які форми харчового отруєння належать до гострих кишкових інфекцій?
A.Гастроентерит
B.Гастроентероколіт
C.Септична форма
D.Субклінічна форма
E.Всі відповіді вірні
4. Лікар-інфекціоніст діагностував у хворого гострий ентероколіт і скерував у бактеріологічну лабораторію – кал, вказавши на потребу ідентифікації збудника з визначенням виду, варіанту. Які дослідження використала лабораторія?
A.Імунолюмінісцентні
B.Серологічні
C.Біохімічні
D.Бактеріологічні
E.Макроскопічні
5. Декілька робочих із будівельної бригади обідали в їдальні. На обід їли м’ясні котлети. Через 8-10 годин у них з’явились ознаки гострого ентериту (нудота, часті випорожнення, температура 38 0 С). Двоє з них в тяжкому стані госпіталізовані в інфекційне відділення. Якими мікроорганізмами міг бути викликаний в них гострий гастроентерит?
A.Дизентерійною паличкою
B.Кишковою паличкою
C.Клостридіями ботулізму
D.Сальмонелами
E.Стафілококами
6. Від хворого з ознаками харчового отруєння виділено бактерії, які утворюють на вісмут-сульфіт агарі блискучі чорні колонії, лактозу не розкладають, аглютинуються груповою сальмонельозною сироваткою. Який метод слід використати для точної ідентифікації збудника?
A.Реакція аглютинації з монорецепторною Н-сироваткою
B.Реакція з сальмонельозною сироваткою
C.Реакція преципітації
D.Реакція імунофлюоресценції
E.Посів на розширений ряд Гіса
7. Який імунітет спостерігається після перенесеного сальмонельозного захворювання?
A.Імунітет недовготривалий, має типоспецифічний характер
B.Слабковиражений, групоспецифічний
C.Стійкий
D.Імунітет недовго тривалий, має групоспецифічний характер
E.По життєвий
8.Зараження людини сальмонельозом відбувається при вживанні в їжу таких інфікованих продуктів:
A.Недостатньо простерилізованих консервів
B.Молока і молочних продуктів
C.М´яса і м´ясних продуктів
D.Інфікованих яєць
E.Всі відповіді вірні
9. Основний фактор патогенності у сальмонел це:
A.Капсула
B.Гемолізини
C.Пілі
D.Ліпополісахаридний комплекс
E.Нейрамінідаза
10. Третій етап лабораторного дослідження при гострих сальмонельозних гастроентеритах включає:
A.Серотипування з монорецепторними сироватками
B.Фаготипування з сальмонельозним О-фагом
C.Посів на поживні середовища
D.Мікроскопія мазка
E.Відповіді А і В вірні
Література.
1. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. -М., 2002.-С. 385-389.
2. Воробьев А.А. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология.-М., 2004.-С. 360-364.
3. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. -С.-П.,2000.-С. 389-394.
4. П'яткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією.-К., 1992.-С..211-213.
5.Кривошеин Ю.С. и др. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней. - К.,1986.-С..99-107, 107-109.
Заняття 6.
Тема. Мікробіологічна діагностика дизентерії.
Контрольні питання.
1. Етіологія бактеріальної дизентерії. Види шигел.
2. Морфологічні особливості шигел.
3. Диференціація шигел за біохімічними властивостями
4. Поділ шигел на групи за анти генною структурою.
5. Характеристика факторів патогенності шигел
6. Епідеміологія, патогенез, клініка, характер імунітету при дизентерії.
7. Мікробіологічна діагностика дизентерії. Діагностика носійства при дизентерії.
8 Препарати для діагностики, профілактики та лікування дизентерії.
Практичні навики.
1. Навчитись підбирати поживні середовища для культивування шигел і зробити висновок про культуральні властивості.
2. Вміти скласти схему мікробіологічної діагностики дизентерії.
3. Вміти зробити облік біохімічних властивостей шигел.
4. Вміти підібрати препарати для лікування дизентерії.
Тестові завдання.
1. Хворий 29 років госпіталізований з нападами блювоти, сильним проносом, тенезмами. Кал знебарвлений, з грудочками слизу і крові. При бактеріологічному дослідженні колоній з середовища Плоскірєва нерухомі, грамвід’ємні палички, які за 48 год частково розкладали лактозу. Назвіть збудника.
A.Vibrio eltor
B.Shigella sonnei
C.Yersinia enterocolitica
D.Salmonella enteritidis
E.Bacteroides fragilis
2. При вивчені копрокультури від хворого на дизентерію встановлено присутність грам негативних нерухомих паличок, які за серологічними ознаками віднесені до Sh. Sonnei. Вкажіть цукролітичні властивості Sh. Sonnei відносно лактози на середовищі Ендо.
A.Повільно розкладають лактозу
B.Колонії пігментовані у яскраво- червоний колір з металевим блиском.
C.Не висіваються на середовище
D.Не розкладають лактозу
E.Розкладають лактозу до кислоти і газу.
3. В інфекційне відділення лікарні госпіталізовано хворого із скаргами на нудоту, рідкі випорожнення зі слизом і прожилками крові, підвищення температури, слабкість. Лікар запідозрив дизентерію. Який метод лабораторної діагностики найдоцільніше призначити для підтвердження діагнозу?
A.Бактеріологічний
B.Мікроскопічний
C.Мікологічний
D.Серологічний
E.Прoтозоологічний
4.У хворого з гострою кишковою інфекцією, що характеризується синдромом коліту, виділена чиста культура бактерій, ідентифікована як шигела Флекснера. Які властивості при цьому взято як основні для ідентифікації?
A.Біохімічні та антигенні
B.Морфологічні та тинкторіальні
C.Біохімічні та токсичні
D.Морфологічні та антигенні
E.Культуральні та морфологічні
5. У пацієнта з ознаками коліту виділена чиста культура бактерій, яка за морфологічними, культуральними та біохімічними властивостями віднесена до роду шигел. Яка з названих реакцій доцільно застосувати для серологічної ідентифікації культур?
A.Зв’язування комплементу
B.Аглютинації з діагностичними сироватками
C.Непрямої гемаглютинації
D.Преципітації
E.Радіо імунний аналіз
6. Зареєстровано спалах дизентерії Зонне. Які потрібно провести додаткові дослідження для встановлення джерела інфекції?
A.Провести фаготипування
B.Провести реакцію преципітації
C.За допомогою РЗК
D.Зробити антибіотикограму
E.Поставити реакцію нейтралізації
7. Від хворого з діагнозом дизентерія було виділено шигелу зі здатністю продукувати екзотоксин. Про який вид шигел йде мова?
A.Шигела Зоне
B.Шигела Флекснера
C.Шигела дизентеріє
D.Шигела Бойда
E.Шигела Ньюкастла
8. Джерелом інфекції при дизентерії може бути:
A.Людина хвора на гостру форму дизентерії
B.Людина хвора на хронічну форму дизентерії
C.Носій
D.Тварини
E.Відповіді А,В,С - вірні
9.У хворого діагностовано легку форму дизентерії. Який препарат слід призначити для його лікування?
A.Левоміцетин
B.Рифампіцин
C.Еритроміцин
D.Гентаміцин
E.Біфідобактерин
10. Від хворої дитини з гострою кишковою інфекцією виділений збудник дизентерії. Яка морфологічна ознака характерна для збудника?
A.Грамнегативна нерухома паличка
B.Грампозитивна рухома паличка
C.Утворю капсулу на поживному середовищі
D.Утворює спори в навколишньому середовищі
Е Грампозитивні палички розташовані ланцюжками.
Література.
1. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. -М., 2002.-С. 385 –389.
2. Воробьев А.А. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология.-М., 2004.-С. 360-362.
2. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. -С.-П.,2000.-С. 389-394.
3. П'яткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією.-К., 1992.-С. 211-213.
4. Кривошеин Ю.С. и др. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней. - К.,1986.-С..99-104, 107-109.
Заняття 7.
Тема. Мікробіологічна діагностика холери.
Контрольні питання.
1. Холера – особливо небезпечне захворювання. Біовари збудника холери.
2. Біологічні особливості збудників холери (морфологія та культуральні властивості).
3.Диференціація вібріонів за біохімічними властивостями, антигенною структурою, фаголізабельністю.
4. Фактори вірулентності холерного вібріона. Механізм дії холерогену.
5. Особливості епідеміології, патогенезу та імунітету при холері.
6. Методи мікробіологічної діагностики холери. Експрес- діагностика (РІФ).
7. Препарати для діагностики, профілактики та лікування холери.
Практичні навики.
1.Вміти дослідити морфологічні властивості холерного вібріона.
2. Навчитись підбирати поживні середовища для культивування холерного вібріона та робити висновок про культуральні властивості.
3.Вміти складати схему мікробіологічної діагностики холери.
4. Оволодіти технікою постановки реакцій для експрес діагностики холери.
5.Навчитись підбирати діагностичні сироватки для серологічної ідентифікації.
Тестові завдання
1.Препарати для хіміопрофілактики і лікування холери:
A.Тетрациклін
B.Поліміксин
C.Стрептоміцин
D.Фталазол
E.Цефалексин
2. Які профілактичні заходи є основними в осередку холери?
A.Вакцинація населення
B.Антибіотикопрофілактика
C.Дезинфекція в осередку холери
D.Забезпечення населення доброю водою
E.Комплекс заходів, скерованих на припинення шляхів передачі
3. В лабораторію особливо небезпечних інфекцій поступили випорожнення хворого з діагнозом “холера”. Який метод мікробіологічної діагностики потрібно використати, щоб підтвердити діагноз?
A.Серологічний
B.Біохімічний
C.Бактеріологічний
D.Вірусологічний
E.Алергічний
4. В селищі зареєстровано спалах діарейного захворювання. У зв’язку з підозрою на холеру випорожнення хворих направленні в бактеріологічну лабораторію для підтвердження цього припущення. Яким експрес–методом можна скористатися в даному випадку?
A.Реакція імунофлюоресценції
B.Реакція преципітації
C.РЗК
D.Реакція аглютинації
E.Реакція кільце преципітації
5. З випорожнень хворого на гострий гастроентерит виділена чиста культура рухливих дрібних, дещо зігнутих паличок, які впродовж 6 годин дають ріст на лужній 1% пептонній воді у вигляді ніжної голубуватої плівки. Яким мікроорганізмам притаманні такі властивості?
A.Вібріонам
B.Спірохетам
C.Клостридіям
D.Бацилам
E.Спірилам
6. Відомо, що при посіві випорожнень хворого з проносами протягом 6-8 год. на пептонній воді з’являється ніжна плівка. Дослідження бактерій, що її утворили, дозволяє встановити попередній діагноз - ”холера”. Які це дослідження?
A.Забарвлення за Грамом
B.Метод “висячої” або ”роздавленої ” краплі
C.Метод посіву уколом в стовпчик агару
D.Метод посіву уколом в желатину
E. Аглютинація виділених бактерій з допомогою сироваток “Огава” і “Інаба”
7.У мазку з випорожнень хворого виявили грамнегативні бактерії у вигляді коми. Які властивості слід у першу чергу вивчити за допомогою мікроскопу для отримання додаткової інформації про виявлені мікроби?
A.Рухливість
B.Наявність капсул
C.Наявність спор
D.Наявність цист
E.Первинну флюоресценцію
8. Який експрес – метод необхідно використовувати для виявлення збудника холери?
A.ІФА
B.РНГА
C.РЗК
D.РА
E.РІФ
9. На другому етапі виділення чистої культури холерного вібріона при мікроскопії мазка виготовленого з 1% лептонної води, бактеріолог виявив грамнегативні зігнуті палички. Які наступні дії повинен виконати бактеріолог?
A.Пересіяти культуру на ТСВ
B.Провести орієнтовну РА
C.Провести імунолюмінісцентне дослідження
D.Поставити РНГА з О-сироваткою
E.Відповіді А,В,С, вірні
10. Яке елективне середовище застосовують для посіву матеріалу з метою виділення збудника холери?
A.Ендо
B.Вісмут-сульфіт агар
C.1% лужна пептонна вода
D.ЖСА
E.Цукровий бульйон
Література.
1. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. -М., 2002.-С. 409-412.
2.Воробьев А.А. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология.-М., 2004.-С. 374-377.
3. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. -С.-П.,2000.-С. 394-403.
4. П'яткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією.-К., 1992.-С. 211-213.
5. Кривошеин Ю.С. и др. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней. - К.,1986.-С. 107-109.
Заняття 8.
Тема. Мікробіологічна діагностика дифтерії.
Контрольні питання.
1. Морфо-тинкторіальні особливості патогенних коринебактерій.
2. Основні біовари збудників дифтерії та їх властивості.
3. Диференціація збудників дифтерії від дифтероїдів.
4. Характеристика токсину, генетичні основи токсигенності та методи визначення токсину in vivo і in vitro.
5. Епідеміологія, патогенез, характер імунітету при дифтерії.
6.Методи мікробіологічної діагностики дифтерії та бактеріоносійства.
7. Препарати для діагностики, профілактики та лікування дифтерії.
Практичні навики.
1. Вміти дослідити морфо-тинкторіальні властивості збудника.
2. Вміти оцінити здатність збудника до токсиноутворення.
3.Вміти диференціювати збудника дифтерії від дифтероїдів за їх біохімічними властивостями.
4.Вміти скласти схему мікробіологічної діагностики дифтерії.
5. Вміти підібрати препарати для активно-пасивної імунізації при лікуванні дифтерії. Пояснити склад препаратів та спосіб введення.
Тестові завдання.
1. Лікар-отоларинголог при огляді хворого відмітив гіперемію, значний набряк мигдаликів з сірим нальотом на них. При мікроскопії нальоту було виявлено грампозитивні палички розташовані під кутом одна до одної. Про яке захворювання слід думати?
А. Назофарингіт
B. Ангіна
C. Скарлатина
D. Дифтерія
E. Епідемічний паротит
2. В мазках із зіву хворого з підозрою на дифтерію при фарбуванні за Нейсером виявлені тонкі палички жовтого кольору із синіми зернами на кінчиках (фарбування), які розміщуються під кутом одна до одної. На підставі означеної мікроскопічної картини можна говорити про:
А. Присутність непатогенних коринебактерій
В. Присутність патогенних коринебактерій
С. Відсутність патогенних коринебактерій
D. Присутність C. xerosis
Е. Присутність C. pseudodiphthericum
3. У хворої дитини з підозрою на дифтерію було взято на дослідження наліт із слизової оболонки зіву. Приготовано та пофарбовано мазок. При мікроскопії виявлено жовті палички з темно-синіми потовщеннями на кінцях. Який структурний елемент мікробної клітини визначається у виявлених мікроорганізмах?
А. Спори
В. Плазміди
С. Капсула
D. Зерна волютину
E. Джгутики
4. Дитині віком 2 роки, яка була у контакті з хворим на дифтерію, внутрішньошкірно в ділянці передпліччя введено дифтерійний токсин в дозі 1/40 Dlm для морської свинки. З якою метою введено дифтерійний токсин дитині?
A. Для перевірки наявності протидифтерійного антибактеріального імунітету.
B. Для створення активного імунітету.
C. Для створення пасивного штучного імунітету.
D. Для виявлення стану алергії.
E. Для перевірки наявності протидифтерійного антитоксичного імунітету.
5. У зв’язку з випадком дифтерії виникла необхідність провести запобіжні щеплення в студентській групі. Який препарат слід використати для створення штучного активного імунітету?
A. Антидифтерійну сироватку
B. Дифтерійний анатоксин
C. Специфічний імуноглобулін
D. Вакцина АКДП
E. Вакцина з вбитих бактерій
6. В закритому колективі виникла необхідність перевірити стан імунітету проти дифтерії, щоб обгрунтувати необхідність вакцинації. Які дослідження слід провести?
A. Перевірити медичну документацію щодо вакцинації
B. Перевірити членів колективу на носійство палички дифтерії
C. Встановити рівень антитіл проти дифтерійної палички
D. Встановити титр антитоксинів в РНГА
E. Перевірити стан імунітету щодо дифтерійної палички
7. Для визначення токсигенності дифтерійних паличок на щільне поживне середовище поклали смужку фільтрувального паперу, просякнутого антитоксичною дифтерійною сироваткою, а поряд з нею посіяли у вигляді бляшок культуру досліджуваних мікроорганізмів та відомий токсигенний штам. Якщо культури продукують екзотоксин, то спостерігаємо:
А. Лінії преципітації, що перехрещуються
В. Лінії преципітації, що зливаються
С. Зони дифузного помутніння
D. Відсутність ліній преципітації
Е. Кільце преципітації
8. Для визначення напруженості протидифтерійного імунітету у щеплених використали реакцію пасивної гемаглютинації. Чим необхідно сенсибілізувати еритроцити, щоб виготовити діагностичний препарат для вказаної реакції?
А. Дифтерійним анатоксином
В. Антигенами дифтерійної палички
С. Дифтерійним антитоксином
D. Протидифтерійною сироваткою
Е. Гемолітичною сироваткою
9. Хворому на дифтерію необхідно терміново ввести антитоксичну сироватку. Як запобігти виникненню анафілактичного шоку, якщо алергічна проба на сироватку позитивна?
А. Сироватку треба вводити лише після десенсибілізації за Безредко
В. Сироватку вводити не можна взагалі
С. Сироватку треба вводити лише довенно
D. Сироватку треба вводити лише дом’язево
E. Сироватку слід вводити лише разом з дифтерійним анатоксином.
10. З метою активної профілактики дифтерії, правця і коклюшу застосовується вакцина АКДП. Вкажіть, який компонент, що входить до складу цієї вакцини, забезпечує захист від дифтерії?
A. Інактивована С. diphteriae
B. Aнатоксин С. diphteriae
C. Aнатоксин C. tetani
D. Інактивована B. pertussis
E. Атенуйована С. diphteriae
Література.
1. Борисов. Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – М., 2001. – С. 432-436
2. Воробьев А.А. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – М., 2004. – С. 440-449.
3. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – С.-П., 1998. – С. 406-412
4. П’яткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. К., 1992. – С. 286-292
5.Кривошеин Ю.С. и др. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней. К., 1986. - С. 160-168, 154-160.
Заняття 9.
Тема. Мікробіологічна діагностика туберкульозу.
Контрольні питання.
1. Класифікація мікобактерій. Збудники туберкульозу.
2.Особливості культивування збудників (живильні середовища). Культуральні властивості.
3. Фактори патогенності мікобактерій туберкульозу.
4 Епідеміологія та патогенез туберкульозу. Значення соціальних факторів в розвитку туберкульозу.
5. Мікробіологічна діагностика туберкульозу. Експрес-методи. Сучасні методи.
6. Імунітет при туберкульозі та методи його оцінки.
7. Препарати для лікування, діагностики та специфічної профілактики. Антибіотикорезистентність збудника туберкульозу – проблема сучасної медицини.
Практичні навики.
1. Засвоїти методи мікроскопічної діагностики мазків від хворих.
2. Вміти оцінити результат проби Манту.
3. Вміти підібрати хімічні препарати антимікобактеріальної дії.
Тестові завдання.
1. В бактеріологічній лабораторії при мікроскопії мазків із мокроти хворого на туберкульоз, зафарбованих за методом Ціля-Нільсена, виявлені палички червоного кольору. Яку властивість туберкульозних паличок встановлено?
А. Стійкість до спиртів
В. Стійкість до лугів
С. Стійкість до кислот
D. Чутливість до кислот
Е. Правильні відповіді А, В, С
2. У дитини 7 років вперше була виявлена позитивна проба Манту на туберкулін. Про що свідчить її результат?
А. Про захворювання на туберкульоз
В. Про інфікування паличкою Хансена
С. Про проведене раніше щеплення БЦЖ
D. Про раніше проведеній пробі Манту
Е. Про інфікування туберкульозною паличкою
3. При мікробіологічному дослідженні мокроти, яка була взята у хворого із підозрою на туберкульоз, приготували препарат та пофарбували його за Цілем-Нільсенем. Яка мікроскопічна картина буде підтверджувати передбачуваний діагноз?
А.Паличкоподібні мікроорганізми у вигляді ланцюжків фіолетового кольору
В. Мікроорганізми з ядром рубіново-червоного кольору та блакитною цитоплазмою
С. Червоного кольору бактерії на білому тлі
D. Тонкі бактерії червоного кольору на яскравому блакитному тлі
Е. Паличкоподібні мікроорганізми червоного кольору на зеленому тлі
4. З допомогою якого тесту можна віддиференціювати Mycobacterium tuberculosis від інших мікобактерій?
А. За виділенням уреази.
В. За забарвленням за Цілем-Нільсенем.
С. За пігментоутворенням.
D. За гідролізом фтіонової кислоти.
E. За утворенням ніацину
5. У лабораторію поступило харкотиння хворого на туберкульоз. Який метод фарбування слід використати для виявлення збудників туберкульозу?
A. Грам-Синьова
B. Ціля-Нільсена
C.Гімзи-Романовського
D.Буррі-Гінса
E.Нейссера
6. При мікробіологічному дослідженні мокроти хворого за методом Прайса в мазках виявлено паличкоподібні бактерії червоного кольору, які утворюють звивисті тяжі. Яка речовина обумовлює таке склеювання цих бактерій та їх ріст у виді джутів?
А. Фтіонова кислота (фосфатид)
В. Альттуберкулін
С. Корд-фактор
D.Туберкулостеаринова кислота
E.РРД
7. При медичному обстеженні учнів 1 класу була проведена проба Манту. Із 35 учнів у 15 проба Манту була від’ємною. Що необхідно зробити дітям з від’ємною пробою Манту?
А. Ввести антитоксичну сироватку
В. Провести вакцинацію
С.Ввести антирабічну вакцину
D.Зробити повторну пробу
E.Досліджувати сироватку крові
8. Хворому було поставлено діагноз “Туберкульоз” та призначено лікування. Який препарат належить до групи протитуберкульозних?
А. Левоміцетин
В. Еритроміцин
С. Ізоніазид
D. Гентаміцин
Е. Хлорамфенікол
9. Яким методом можна визначити присутність корд-фактора у Mycobacterium tuberculosis?
А. Спостерігаючи в мазку із мокроти палички, що розміщені під кутом
B. Спостерігаючи ріст бактерій в мікро культурі у вигляді джгутів та кіс
С. При фарбуванні за Грамом
D. При фарбуванні за Цілем-Нільсенем
E. При фазо-контрастній мікроскопії
10. У мазках, які були виготовлені з сечі хворого на туберкульоз нирок мікобактерій не виявлено. Яким методом можна підвищити ймовірність виявлення мікобактерій в сечі?
А.Мікроскопія в темному полі
В. Прайса і Школьникової
С. Гомогенізації та флотації
D. Мікроскопія препаратів, пофарбованих за Цілем-Нільсенем
Е. Мікроскопія нативних мікропрепаратів
Література.
1. Борисов. Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – М., 2001. – С. 436-442
2. Воробьев А.А. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – М., 2004. – С. 450-461.
3. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – С.-П., 1998. – С. 437-444
4. П’яткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. К., 1992. – С. 274-281
5. Кривошеин Ю.С. и др. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней. К., 1986. - С. 160-168.
Заняття 10.
Тема. Мікробіологічна діагностика анаеробних інфекцій.
Контрольні питання.
1.Морфо-тинкторіальні властивості анаеробів роду Clostridium.
2. Методи культивування облігатних анаеробів.
3. Токсини та інші фактори вірулентності бактерій роду Clostridium.
4. Диференціація збудників газової гангрени за біохімічними властивостями.
5. Епідеміологія, патогенез та клініка клостридіальних інфекцій. Особливості імунітету.
6. Методи мікробіологічної діагностики газової гангрени, правцю та ботулізму.
7. Методи та засоби профілактики анаеробної інфекції. Препарати для лікування та специфічної профілактики.
8. Значення Clostridium difficile в розвитку постмедикаментозних діарей.
Практичні навики.
1. Вміти дослідити морфологічні особливості клостридій.
2. Вміти скласти схему мікробіологічної діагностики газової гангрени, правцю та ботулізму.
3. Вміти визначити вид збудника газової гангрени за біохімічними властивостями.
4. Знати основні методи створення анаеробних умов для культивування.
Тестові завдання.
1. Назвіть середовище для культивування збудників газової гангрени:
A. Середовище Ендо
В. Середовище Кітта-Тароцці
С. Середовище Левіна
D. Середовище Окельницького
Е. Середовище Кеслера
2. Виявлення токсину збудника правцю проводять за допомогою:
A.РЗК
B.РНГА
C. Біопроби
D. РП в агарі
E. РА
3. Назвіть методи мікробіологічної діагностики ботулізму:
A. Бактеріоскопічний
B. Бактеріологічний
C. Біологічний
D. Серологічний
E. Шкірно-алергічний
4. Розвиток ботулізму пов’язаний з потраплянням в організм:
A. Спори
B. Вегетативної форми
C. Токсину
D. Капсули
Е. Цисти
5. Анатоксини яких мікроорганізмів містяться в протигангренозній сироватці?
А. Cl.perfringens, Cl. novyi, Cl.histolyticum
B. Cl.pergringens, Cl.novyi, Cl.septicum
C. Cl.perfringens, Cl.histolyticum, Cl.septicum
D. Cl.perfringens, Cl.difficile, Cl.histolyticum
E. Cl.histolyticum, Cl.difficile, Cl.septicum
6. Вкажіть наступність стадій розвитку ботулізму:
A. Токсинемія
B. Всмоктування токсину в шлунку
C. Бульварні симптоми
D. Параліч центрів дихання та серцебиття
7. Зараження правцем відбувається шляхом:
A. Трансмісивним – через укуси кліщів
B. Аліментарним – через інфіковане м’ясо
C. Контактним – через відкриті рани
D. Трансплацентарним
E. Повітряно-краплинним
8. Вкажіть морфо-тинкторіальні ознаки збудника ботулізму:
A. Грамнегативна паличка
B. Грампозитивна паличка
C. Кислотостійка грампозитивна паличка
D. Бацила із субтермінальною спорою
E. Капсульна спороносна паличка
9. Середовищем існування для збудників газової гангрени є:
А. Кишковий тракт хижаків
В. Кишковий тракт травоїдних
С. Організм риб
D. Організм гризунів
Е. Організм членистоногих
10. Морфо-тинкторіальні ознаки збудника ботулізму:
А. Грамнегативна паличка
В. Грампозитивнеі стрептобацила
С. Грампозитивна кислотостійка паличка
D. Грампозитивна паличка із субтермінальною спорою
Е. Грампозитивна капсульна спороносна паличка
Література.
1. Борисов. Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – М., 2002. – С. 446-455
2. Воробьев А.А. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – М., 2004. – С. 422-437.
3. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – С.-П., 1998. – С. 421-435
4. П’яткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. К., 1992. – С. 262-274
5. Кривошеин Ю.С. и др. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней. К., 1986. - С. 147-154.
Заняття 11.
Тема. Мікробіологічна діагностика зоонозних інфекцій.
Контрольні питання.
1. Зоонозні інфекції – особливо небезпечні захворювання.
2. Правила відбирання матеріалу та роботи з ним.
3.Біологічні особливості збудника чуми(морфологічні та культуральні властивості).
4.Характеристика токсинів збудника чуми.
5. Особливості епідеміології, патогенезу та імунітету при чумі.
6. Клінічні форми хвороби.
7. Методи мікробіологічної діагностики чуми. Експрес-діагностика (ІФА, ПЛР).
8. Препарати для профілактики, лікування та діагностики чуми.
9. Біологічні особливості збудника сибірки.
10. Епідеміологія, патогенез та характер імунітету при сибірці.
11. Методи мікробіологічної діагностики сибірки. Експрес-діагностика (ІФА, ПЛР). Ретроспективна діагностика.
12. Препарати для профілактики, діагностики та лікування сибірки.
Практичні навики.
1. Вміти дослідити морфологічні властивості збудника чуми у пункт атах з чумного бубона.
2. Вміти дослідити морфо-тинкторіальні властивості збудника сибірки.
1.Вміти скласти схеми мікробіологічної діагностики чуми та сибірки.
2. Вміти виявити сибірковий антиген в реакції термопреципітації.
Тестові завдання.
1. Морфологічні особливості збудника сибірки:
А. Мікроорганізм спіралеподібної форми
В. Представник типу найпростіших
С. Стрептокок
D. Стрептобацила
Е. Капсулоутворюючий анаероб
2. Для прискореної діагностики сибірки слід скористатися реакцією імунофлюоресценції. Який інградієнт використовують для постановки означеної реакції?
А. Імунну антибактеріальну сироватку
В. Імунну антитоксичну сироватку
С. Діагностичну люмінесцентну сироватку
D. Анатоксин
Е. Проективний антиген
3. Які речовини обумовлюють токсичні властивості збудника сибірки?
А. Фактор набряку
В. Протективний антиген
С. Летальний фактор
D. Відповіді А та С вірні
Е. Відповіді А, В, С вірні
4. У лабораторії при експертизі шкір тварин була використана реакція Асколі. Про що свідчить результат реакції – утворення білого кільця на межі поєднання імунної сироватки та екстракту шкіри?
А. Наявність токсину анаеробної інфекції
В. Наявність збудника бруцельозу
С. Наявність антигенів сибірки
D. Наявність поверхневого антигену ешерихій
Е. Наявність вірулентного антигену сальмонел
5. У лабораторію поступив матеріал-витяжка тваринницької сировини з району, де відмічені випадки сибірки серед тварин. Яку серологічну реакцію необхідно використати для виявлення антигенів збудника в досліджуваному матеріалі?
А. Реакцію зв’язування комплементу
В. Реакцію непрямої гемаглютинації
С. Радіо імунний аналіз
D. Реакцію преципітації в агарі
Е. Реакцію термопреципітації
6. Морфо-тинктроіальні властивості Y. рestis:
А. Грампозитивні бактерії
В. Грампозитивні бацили
С. Грамнегативні бактерії
D. Грампозитивні кокобацили
Е. Грамнегативні кислотостійкі бактерії
7. Культуральні властивості Y. pestis на МПБ:
А. Осад та каламуть
В. Каламуть
С. Плівка
D. Плівка, тяжі
Е. “Жмутики вати”
8. Для специфічної профілактики чуми застосовують:
А. Стрептоміцин
В. Хлорамфенікол
С. Жива вакцина СТІ
D.Жива вакцина ЕV
Е. Гама-глобулін
9. Фактори патогенності збудника чуми:
А. Ендотоксин
В.Екзотоксин
С. Гемолізин
D. Фібринолізин
Е. Уреаза
10. Який препарат потрібен для постановки РІФ при експрес-діагностиці чуми?
А. Діагностикум
В. Еритроцитарний діагностикум
С. Преципітуюча сироватка
D. Аглютинуюча сироватка
Е. Люмінесцентна сироватка
Література.
1. Борисов. Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – М., 2002. – С. 401-403.
2. Воробьев А.А. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – М., 2004. – С. 368-373, 419-422.
3. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – С.-П., 1998. – С. 355-359, 367-370.
4. П’яткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. К., 1992. – С. 221-225, 256-262.
5. Кривошеин Ю.С. и др. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней. К., 1986. - С. 109-122.
Заняття 12.
Тема. Мікробіологічна діагностика рикетсіозів, хламідіозів та мікоплазмозів.
Контрольні питання.
1. Рикетсії Провацека та коксіели Бернета– збудники інфекційних хвороб людини.
2. Роль вошей, кліщів у передачі та поширенні рикетсіозів.
3. Біологічні особливості рикетсій (морфологія, культивування, фізіологія).
4. Епідеміологія та патогенез в
