Розрахунок технологічної карти на сільгоспкультуру

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ТАВРІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА БІЗНЕСУ

 

Кафедра «Аналіз та контролінг»

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Для проведення навчальної практики «Економічний аналіз»

Для студентів ОКР «Бакалавр» з напрямку підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит»

 

 

 

Мелітополь, 2011

УДК 322:378(657)

Методичні вказівки для проведення навчальної практики «Економічний аналіз». Методичні вказівки для студентів ОКР «Бакалавр» з напрямку підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит». – Таврійський державний агротехнологічний університет. – Мелітополь, 2011. – 34 с.

 

 

Розробники:

к.е.н., доцент Трусова Н.В., к.е.н., доцент Костякова А.А. к.е.н., доцент Ілляшенко К.В., к.е.н., доцент Терещенко М.А.

 

Рецензенти: головний економіст ПП «Аскон» Дідух Н.В.

доцент кафедри фінансів та кредиту, к.е.н., доцент Рубцова Н.М.

 

 

Розглянуто та рекомендовано до друку на засіданні кафедри аналізу та контролінгу «_ 01 _» ___ листопада_ _ 2011р., протокол № _ 4 _

 

Затверджено методичною комісією факультету економіки та бізнесу

«__» ______________ 2011р., протокол № ___

 

ЗМІСТ

Вступ ………………………………………………………………………………..…4

Основна частина……………………………………..…………………………..……6

Критерії оцінювання ……………………...…………………………………………18

Список рекомендованої літератури…………………………….…………………..24

Додатки………………………………..……………………………………………...26

 

 

ВСТУП

Однією з причин нестабільності виробництва сільськогосподарської продукції в Україні є недотримання технологічної дисципліни, що обумовило різке зниження урожайності сільськогосподарських культур. В багатьох підприємствах забули про сівозміни, про необхідність і своєчасність виконання всіх технологічних операцій. Що призводить до недобору біологічного урожаю та прямих витрат вирощеної продукції, підвищення її якості, підвищення затрат. Втрачено науково-обгрунтовану нормативну базу оперативного та перспективного планування, а це негативно впливає на результати діяльності сільськогосподарських підприємств, особливо в сучасних умовах. Тому, першочергова проблема для агроформувань – це підвищення технологічного рівня виробництва сільськогосподарської продукції, а також використання економічних методів господарювання.

У розроблених методичних вказівках з навчальної практики представлено технологічну карту вирощування озимої пшениці з урахуванням досвіду кращих сільськогосподарських підприємств та сучасного стану техніко-технологічного забезпечення сільськогосподарського виробництва, враховані як якісний склад засобів, так і певні вимоги щодо забезпечення інтенсифікації сільськогосподарського виробництва.

Наведено методику послідовного розрахунку собівартості продукції з урахуванням поточного рівня зносу машинно-тракторного складу, реальних цін на мінеральні та органічні добрива і засоби захисту рослин, що склалися на момент підготовки матеріалу, а також законодавчо встановлений з 1 січня 2010р. мінімальний рівень оплати праці виробничого персоналу.

Розробка технологічної карти дає змогу виявити та використати резерви підвищення продуктивності праці і знизити витрати на виробництво продукції за рахунок впровадження більш нової техніки та прогресивної технології і організації праці.

Враховуючи те, що набір технічних засобів, агротехнічних прийомів вирощування практично дуже різний, а тим більше, що ціна на матеріальні ресурси і оплата праці змінні в часі, то при використанні даних технологічних карт для розрахунку витрат виробництва для конкретної виробничої структури необхідно робити поправку на відхилення вказаних факторів, врахованих в технологічних картах, із тим, що мають місце в конкретному господарстві на момент розрахунку витрат.

Представлена методика розрахунку постатейних витрат на виробництво одиниці продукції на основі технологічної карти буде корисне 6не тільки для студентів, в якості навчального нотатку, а й для керівників та спеціалістів сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм.

На базі існуючої методики є можливість розробити бізнес-план та сформувати техніко-економічні й фінансові показники діяльності підприємств.

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Завдання

Сільськогосподарське підприємство займається вирощуванням продукції рослинництва. У структурі товарної продукції, найбільш питому вагу займає озима пшениця. Дана культура вирощується на багарі. При цьому планова урожайність складає 40 ц/га, фактична – 50 ц/га.

Підприємство є платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Розрахувати планову виробничу собівартість озимої пшениці та визначити зміни її розміру відносно фактичного рівня (вихідні дані – таблиця 1).

 

 

Розрахунок технологічної карти на сільгоспкультуру

за переліком технологічних робіт і строками їх виконання:

- Розрахунок виробітку в умовних еталонних га (Додаток А1);

- Кількість нормо-змін у технологічній карті визначається за формулою:

, (1)

О – обсяг роботи, га;

Wз – норма виробітку за зміну, га (т., т. км та ін)

- Затрати праці, в люд. год.:

, де (2)

Раг – кількість механізаторів та інших робітників, що обслуговують агрегати на даній операції, чол.

- Розмір годинних тарифних ставок окремих категорій робітників сільськогосподарських підприємств (Додаток А2). Тарифна ставка окремих категорій робітників розраховується як добуток міжрозрядного тарифного коефіцієнту за певним розрядом роботи помноженого на 7 годин;

- Заробітна плата (З) за тарифом окремо для механізаторів та робітників ручної праці розраховується за формулами:

для механізаторів:

(3)

для робітників ручної праці:

, (4)

де, Зм; Зр – оплата праці відповідно механізаторів і робітників ручної праці, грн.;

Рм; Рр – кількість механізаторів та робітників ручної праці, що обслуговують агрегат, чол.;

Тм; Тр – тарифні ставки за зміну механізаторів і робітників ручної праці, грн./зміну.

- Доплати та надбавки до оплати праці (Таблиця 2);

- Нарахування на фонд оплати плати (Додаток А3, А4 та А5) (Таблиця 3);

- Розрахунок витрат палива. Витрати палива на 1 га залежать від марки агрегату і потужності двигуна. Загальна кількість витрат палива розраховується виходячи з розходу витрат палива на 1 га та обсягу кожної технологічної операції. Вартість палива за кожною технологічною операцією розраховується як добуток загальної кількості витрат палива на технологічну операцію та ціну за 1 літр пального.

Вартість ПММ (Г), втрачених на одиницю роботи:

, де (5)

q – витрати пального на одиницю роботи на даній операції, л/га;

Ц – комплексна ціна пального, яка відображає вартість необхідної кількості мастильних матеріалів (Додаток Б2).

- Вартість насіння (Вн), визначається за нормами висіву на 1 га і вартістю посівного матеріалу за формулою:

, де (6)

Нс – норма висіву насіння, кг/га;

Цс – ціна насіння, грн/кг (Додаток Б2);

S – площа посіву даної культури, га

- Витрати на мінеральні добрива (Вм) розраховуються за формулою:

, (7)

де Н – норма внесення добрив, ц/га;

Ц – ціна добрив, грн/кг д.р. (Додаток Б2).

- Витрати на органічні добрива (Во), визначаються за нормами їх внесення та середніми цінами придбання:

, (8)

де Но - норма внесення органічних добрив, т/га;

Цо – ціна добрив, грн/т. (Додаток Б2).

- Витрати на засоби захисту рослин (Вохм), визначаються за нормами їх внесення та середніми цінами придбання за формулою:

, (9)

де Qохм – кількість використаного отрутохімікату і-того найменування, грн/кг;

Цохм – ціна використаного отрутохімікату і-того найменування, грн/кг;

Пм – посівний матеріал для протруювання.

- Інші матеріальні витрати (І), розраховуємо в розмірі 10% від суми прямих витрат без вартості насіння (суми амортизації відрахувань, якщо вони мають місце в технологічній карті).

 

 

2. Розрахунок інших прямих та загальновиробничих витрат, які включаються в структуру виробничої собівартості продукції:

- Амортизація (А) (Таблиця 5). Для розрахунку суми амортизації необхідно знати балансову (первісну) вартість основних засобів та норму амортизації відповідної групи (додаток Б1):

, (10)

де Бк – балансова вартість усіх машин даної марки, грн.;

а – норма амортизаційних відрахувань, %.

Амортизації підлягають витрати на придбання і виготовлення основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; проведення всіх видів ремонтів, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; капітальні поліпшення землі, не пов’язані з будівництвом, а саме (іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі).

Амортизацію не нараховують на витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів.

Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати на придбання і відгодівлю продуктивної худоби, а також витрати на придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам.

З метою нарахування амортизації основні засоби розподіляють на чотири групи: перша – будівлі, споруди, їхні структурні компоненти і передавальні пристрої, в тім числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування); друга – автомобільний транспорт, включаючи вузли та гуму до нього; меблі; побутові, електронні, оптичні, електромеханічні прилади й інструменти; конторське (офісне) обладнання; устаткування та приладдя для них; третя – інші об’єкти виробничого призначення, не включені до першої й другої груп і четвертої групи; четверта – електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення, інформації, їх програмне забезпечення, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тім числі стільникові), мікрофони і рації.

Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (далі – розрахункові квартали).

Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Балансова (первісна) вартість групи основних фондів (окремого об’єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу визначається за формулою:

Б(а) = Б(а - 1) + П(а - 1) – В(а - 1) – А(а – 1), (11)

де Б(а) – балансова (первісна) вартість групи (окремого об’єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;

Б(а-1) – балансова (первісна) вартість групи (окремого об’єкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;

П(а-1) – сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;

В(а-1) – сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об’єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому;

А(а-1) – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.

- Капітальний ремонт, поточний ремонт та технічне обслуговування (Тр), визначають у % від балансової вартості машин коригуються залежно від зношення МТП (Таблиця 6).

Вони визначаються за формулою:

, де (12)

р – норма відрахувань на ремонти, %;

Бк – балансова вартість усіх машин даної марки, грн.

Норма відрахувань на капітальний ремонт складає 2,8%, на поточний ремонт 4,5% і на технічне обслуговування 3,6%.

Зокрема, витрати на капітальний ремонт, поточний ремонт та обслуговування по машинно-тракторному агрегату в розрахунку на одиницю роботи визначаються за формулою:

, (13)

де Бт,Бзч,Бм – балансова вартість відповідно трактора, зчіпки і с.г. машини, грн. (визначається множенням ціни трактора, зчіпки, машини на коефіцієнт 1,1;

Чт,Чзм,Чм – норма відрахувань на поточний та капітальний ремонт і технічне обслуговування відповідно для трактора, зчіпки, с.г. машин, %;

Nм – кількість с.г. машин в агрегаті;

W – продуктивність агрегатів за 1 годину змінного часу (норма виробітку за зміну), га/год;

Тт,Тзч,Тм – річна зайнятість відповідного трактору, зчіпки, с.г. машини, год.

- Розподіл витрат на утримання та експлуатацію машинно-тракторного парку за об’єктами обліку витрат в рослинництві (Таблиця 7).

Вибір методу розподілу непрямих витрат та його порядок здійснення надається кожному підприємству робити самостійно, виходячи з особливостей технології виробництва продукції рослинництва, організаційно-виробничої структури тощо. Слід відзначити, що потреба у визначенні економічно найдоцільніших для кожного підприємства методів розподілу непрямих витрат виникає поступово по мірі впровадження в підприємствах системи планування, бюджетування, методів контролю за витратами тощо.

Вибрану базу для розподілу непрямих витрат підприємства зазначають у обліковій політиці.

Згідно Методичних рекомендацій № 132 бригадні, цехові і загальновиробничі витрати рослинництва розподіляються між об’єктами планування і обліку пропорційно загальній сумі витрат за винятком вартості насіння та відносяться на собівартість тільки тієї продукції, яка виробляється в даній бригаді, цеху чи у відповідній галузі.

Розрахунок засновується на визначенні коефіцієнту розподілу за наступною формулою:

(14)

де К – коефіцієнт розподілу загальновиробничих витрат;

Σ В_З – сума непрямих (бригадних, цехових,загальновиробничих) витрат;

Σ В_і – сума всіх витрат без вартості насіння;

В_Зі – загальновиробничі витрати, віднесені на відповідну культуру;

В_і – всі витрати, віднесені на відповідну культуру.

 

- Витрати на оренду земельних ділянок (О) або часток (паїв) приймаються у розмірі 272 грн/га (Таблиця 8).

- Загальновиробничі витрати (Взв), розраховуються у розмірі 5% від суми прямих витрат (без суми амортизаційних відрахувань, якщо вони передбачені в технологічній карті), (Таблиця 8)

- Страхові платежі (Ст), розраховуємо у розмірі 7% від суми прямих та інших витрат (без суми амортизаційних відрахувань, якщо вони передбачені в технологічній карті), (Таблиця 8).

 

3. Аналіз планових та фактичних витрат

на виробництво продукції рослинництва:

 

Виробнича собівартість продукції рослинництва розраховується за формулою (Таблиця 9):

, (15)

де З – оплата праці з нарахуваннями, грн;

Г – вартість ПММ, грн.;

А – амортизаційні відрахування, грн.;

Тр – витрати на капітальні та поточні ремонти і технічне обслуговування, грн.;

Вн – вартість насіння, грн.;

Во – вартість органічних добрив, грн.;

Вм – вартість мінеральних добрив, грн.;

Вохм – вартість засобів захисту рослин, грн.;

О – орендна плата за землю, грн.;

Ст – страхові платежі, грн.;

І – інші матеріальні витрати, грн..;

Взв – загальновиробничі витрати, грн.

 

- Собівартість 1 ц продукції (Таблиця 9):

, (16)

де В – валовий збір, ц.

При виконанні розрахунків рівня витрат на вирощування с.г. культур, було враховано, що частина витрат відноситься на побічну продукцію. В розрахунках приймається питома вага витрат на основну продукцію в виробничій собівартості для озимих зернових культур – 92%.