Сутність і види податків, їх функції

Податки являють собою обов’язкові платежі юридичних і фіз. Осіб до бюдж. За економічним змістом податки відображають фін відносини між держ і платниками под. з метою ств-ння загальнодерж централізованих фондів грошових коштів, необхідних для виконання державою її функцій. На відміну від фінансів загалом ці взаємовідносини мають односторонній характер – від платників до держ.

Податки встановлюються для утримання держ структур і для фін-го забезпечення виконання ними функцій держ – управлінської, оборонної, соціальної і економічної. Вони не мають ні ознак еквівалентного обміну, ні конкретного цільового призначення. Податок – це плата сусп.-ва за виконання державою її функцій, це відрахування частини вартості ВВП на загальносуспільні потреби, без задоволення яких сучасне суспільство існувати не може.

Податки поділяють на такі види:

§ непрямі — податки на товари й послуги, установлювані центральними й місцевими органами влади у вигляді надбавок до ціни товарів або тарифу на послуги й незалежні від доходів платників податків. Виробники й продавці виступають у ролі збирачів непрямих податків, уповноважених на те державою, а покупець стає платником непрямого податку. Найпоширеніші непрямі податки у вигляді акцизів, податку із продажів, мит, митних зборів.

§ прямі — податок, що стягується безпосередньо з доходів і майна платника податків. До прямих податків належать прибутковий податок з фізичних осіб, податок на прибуток, податок на майно.

§ місцеві податки та збори.

За формою оподаткування (прямі, непрямі)

За об'єктом: (на доходи, на споживання, на майно)

За рівнем державних структур, що встановлюють податок (загальнодержавні,місцеві)

Залежно від напрямку використання:(загальні, цільові)

Функції

Фіскальна функція - є найважливішою, оскільки згідно з цією функцією податки виконують своє головне призначення - наповнення доходної частини бюджету, доходів держави для задоволення потреб суспільства. Основна ознака цієї функції - її стабільність, що дозволяє формувати надходження податків до бюджету на постійній, стабільній засаді.

Регулююча функція виявляється в наданні пільг з оподаткування окремим галузям та виробникам, враховуючи їх перспективи, діяльність, рівень прибутковості та інше.

Розподільча функція - своєрідне відображення фіскальної функції - наповнити скарбницю держави, щоб потім розподілити одержані кошти. Ця функція дуже щільно переплітається з регулюючою; наприклад, через непрямі податки створюються умови для перерозподілу коштів одних платників іншим (акцизи).

Стимулююча функція створює орієнтири для розвитку або згортання виробництва, діяльності. Як і регулююча, ця функція може бути пов'язана із застосуванням пільг, зміною об'єкта оподаткування, зменшенням бази оподаткування.

Контрольна функція забезпечує нагляд та контроль за своєчасністю, повнотою сплати податків платниками в Україні.