double arrow

Захист лакофарбовими покриттями

Захист від корозії лакофарбовими покриттями забезпечують:

• уповільненням доступу середовища до поверхні металу;

• високим електричним опором, що перешкоджає протіканню корозійних струмів;

• гальмуванням корозійних процесів за рахунок інгібіруючої дії пігментів;

• зниженням активної поверхні металу, підвищенням енергії його іонізації внаслідок виникнення адгезійної взаємодії між металом і покриттям (наприклад, ґрунтівки забезпечують адгезію за рахунок хімічної взаємодії між їх компонентами та металом) [15].

При виборі лакофарбових матеріалів враховують такі їхні основні фізико-хімічні властивості:

1) електрохімічні та ізоляційні властивості;

2) здатність сповільнювати дифузію і перенесення корозійних агентів до металічних поверхонь;

3) здатність пасивувати або електрохімічно захищати метал;

4) адгезійні і механічні властивості [16].

При контакті з корозійним середовищем проходять фізико-хімічні процеси, які ініціюють корозію металу під лакофарбовим покриттям і призводять до його руйнування. При цьому швидкість корозії залежить як від природи плівкоутворюючої речовини, пігментів і додатків, так і від стійкості самого металу [9].

До потрібної однорідності і консистенції лакофарбові матеріали доводять за допомогою розчинників. Розчинниками плівкоутворюючих речовин є спирти (етанол, бутанол), ацетон, бензин, скипидар, толуол, ксилол, етилацетат та ін.

На поверхню виробів лакофарбові матеріали наносять за допомогою пензля, валика, шляхом розпилення, занурювання, поливання, вальцювання, електростатичним способом. При нанесенні методом пневматичного розпилення частіше всього використовують фарборозпилювачі марок СО - 19А, СО - 43, СО - 592, КРУ - 1. Широко застосовують спосіб безповітряного розпилення за допомогою установки УБР [15].

Перед нанесенням лакофарбових покриттів з поверхні видаляють іржу, жирні плями, пил та інші забруднення. Від якості підготовки поверхні залежить якість та довговічність покриття. Потім на підготовлену поверхню послідовно наносять 1-2 шари ґрунтівки, 3-4 шари емалі та шар лаку з проміжним сушінням [7].

Всі роботи щодо нанесення лакофарбових покриттів проводять з інтервалом не більше 1 год, при температурі повітря 10 - 40 0С і відносній вологості ≤ 70 % [7].

 


 

5. ОПИС СИСТЕМИ ПРОТИКОРОЗІЙНОГО ЗАХИСТУ ЦЕХУ

 

Схема протикорозійного захисту обладнання цеху випаровування електролітичних лугів зображена на рис 5.1.

До комплексного захисту обладнання від корозії входить:

1) захист методом раціонального конструювання і підбору матеріалів випарних апаратів 4, 5, відцентрового насоса 2, теплообмінника 3, солезбірників 6, збірника 7, напірного баку 8, центрифуг 9 та 11;

2) анодний захист кристалізатора 10;

3) захист лакофарбовими покриттями та протекторним методом ємностей для електролугів 1, баку готової продукції 12;

4) катодний захист зовнішнім струмом трубопроводу промислової води.

Захист обладнання раціональним конструюванням та підбором матеріалів

Метод захисту раціональним конструюванням та підбором матеріалів реалізують на стадії проектування і виготовлення обладнання. Він полягає в дотриманні вимог до форми апаратів, з'єднань металів, і, що найголовніше, у правильному підборі сталей, які мають забезпечити довготривалу експлуатацію обладнання. Таким чином, випарні апарати, центрифугу та теплообмінники для вище названих умов експлуатації необхідно виготовити з економлегованої нікелем сталі 08Х22Н6Т, відстійну центрифугу – зі сталі 12Х18Н10Т. Для виготовлення насосів необхідно використати сталь 10Х21Н5Тл [2].

Термін роботи цих апаратів за виконання вищеназваних умов конструювання становить десять років.

Рис 6.1 Схема протикорозійного захисту обладнання цеху випаровування електролітичних лугів

6. НОРМИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ. ПАРАМЕТРИ КОНТРОЛЮ

Основні технологічні норми роботи обладнання протикорозійного захисту у цеху та параметри їх контролю наведені нижче.

Анодний захист кристалізатора

Схема анодного захисту кристалізатора зображена на рис. 6.2.

Рис. 6.2. Схема анодного захисту кристалізатора

 

В одиничному контурі регулювання і контролю 3 відбувається порівняння заданої напруги з напругою між електродом порівняння 1 і об'єктом захисту 4. Різниця підсилюється до певної величини, яка керує силовим підсилювачем, а він, в свою чергу, підводить необхідний захисний струм через катод 2 системи анодного захисту. Після встановлення потрібного для захисту потенціалу здійснюється постійний його контроль [18].

 

Захист ємностей лакофарбовими покриттями

Лакофарбовими покриттями захищаємо ємність для електролугів та ємність для кінцевого продукту.

Перед нанесенням покриття здійснюють підготовку поверхні ємностей в такій послідовності:

1) механічне очищення (піскоструменева обробка);

2) хімічне очищення (знежирення поверхні бензином);

3) зачищення і шліфування зварних швів [15].

Відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 8501, ступінь очищення поверхні Sa 2.5.

Захисне лакофарбове покриття має склад: два шари ґрунтівки ХС - 068 та три шари емалі ХС - 710. Шари ґрунтівки та емалі наносять за допомогою установки безповітряного розпилення. Кожен шар ґрунтівки висушують за температури 18 – 22 0С протягом однієї години, а емалі – за 18 - 22 0С протягом двох годин [16].

Захист ємностей для електролітичних лугів та готової продукції

Такі ємності постійно контактують з агресивним корозійним середовищем електролітичних лугів. При цьому захист лакофарбовими покриттями є недостатнім, тому додатково встановлюємо протекторний захист.

Для цього застосовуємо вісім протекторів довжиною 1 м і вагою 25 кг. Протектори мають півкруглу форму і кріпляться на відмітках 2,5 м і 3,5 м стальними стержнями, привареними до корпусу ємності.

Схема протекторного захисту ємності для електролугів і ємності готової продукції зображена на рис. 6.3. З аноду (протектора) 1 від'ємно заряджені частинки переходять через сталеві стержні на поверхню корпусу конструкції, яку захищаємо, 2. Звідси через дефекти лакофарбового покриття 3 вони надходять в електроліт 4, через який знову потрапляють на протектор 1.

Рис. 6.3. Схема протекторного захисту ємності для електролугів і ємкості готової продукції

Катодний захист трубопроводу

Схема катодного захисту трубопроводу зображена на рис. 6.4.

Рис. 6.4. Схема катодного захисту трубопроводу

Її основними елементами є трубопровід 1, джерело постійного струму (станція катодного захисту) 2, конструкція із вживаних сталевих труб (допоміжний анод) 3 та електрод порівняння 4.

Негативний полюс (катодний ввід) джерела струму приєднаний до трубопроводу, який захищаємо, а позитивний (анодний провід) – до аноду. Стум протікає від допоміжного аноду до катодних та анодних ділянок корозійних елементів трубопроводу та повертається до джерела струму.

Джерелом струму є випрямляч, який забезпечує постійний струм силою 12 А та напругу 6 В.

Електрод порівняння використовуємо для вимірювання ефективності захисту трубопроводу.


7. МАТЕРІАЛЬНІ, ЕНЕРГЕТИЧНІ РОЗРАХУНКИ ПРОЦЕСУ

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



Сейчас читают про: