double arrow

Метрологічної інформації

 

Якість виробів здебільшого не можна визначати без застосування вимірювальної техніки. Вироби тільки тоді правильно виготовлені, коли для визначення їхніх параметрів, заданих стандартами або розрахунка­ми, використовують вимірювальні прилади, що точно передають оди­ниці вимірювань, відградуйовані та своєчасно перевірені.

ДСТУ 2681—94 встановлює терміни і визначення основних понять метрології.

Розглянемо коротко терміни, які широко застосовують у практиці технічних вимірювань.

Міра — це засіб вимірювання, що призначений для відтворення фізичної величини заданого розміру, наприклад, плоскопаралельна кінцева міра довжини, гиря — міра маси тощо. Є два види мір — однозначна і багатозначна. Однозначна міра відтворює фізичну величину одного розміру (гиря — 1 кг), багатозначна — ряд однойменних величин різ­ного розміру (лінійка з міліметровими поділками). Міри мають номі­нальне і дійсне значення: номінальне — це значення величини, вказане на мірі або приписане їй (наприклад, кілограмова гиря має номінальне значення 1 кг); дійсне — це те, яке відтворюється мірою або вказане в атестаті.

Набір мір — це спеціально дібраний комплект мір, який застосовується в різних комбінаціях з метою відтворення ряду однойменних ве­личин різного розміру.

Універсальні вимірювальні засоби — це вимірювальні пристрої, які оснащені шкалами і використовуються для визначення різних значень вимірюваної величини. Вони поділяються на такі групи:

1) штрихові інструменти з ноніусом (штангенциркуль, штангенрейсмус, штангенглибиномір, універсальний кутомір тощо);

2) мікрометричні інструменти (мікрометр, мікрометричний нутро­мір, мікрометричний глибиномір, мікрометричний різьбомір);

3) важільно-механічні прилади (індикатор годинникового типу, індикатор-нутромір, важільна скоба, важільний мікрометр тощо);

4) оптико-механічні прилади (вертикальний і горизонталь-ний оптиметри, ультраоптиметри, вимірювальні машини);

5) проекційні прилади (універсальний та інструментальний мікрос­копи, подвійний мікроскоп Лінника, проектори);

6) інтерференційні прилади (інтерферометри);

7) пневматичні прилади (пневматичний поплавковий прилад, пнев­матичний прилад з водяним манометром);

8) електричні прилади (індуктивні, електроконтактні, ємнісні);

9) лінійки, компаровані рулетки, сталеві рулетки, щупи;

10) нівеліри, теодоліти, оптичні струни, оптичні плоскоміри, висо­томіри;

11) засоби спеціального виготовлення: контрольні рейки, висок-рейка, висок з демпфером, штанговий висок;

12) кутоміри, калібри, шаблони тощо.

Міри і вимірювальні прилади, що застосовуються в будівництві й виробництві, залежно від їх призначення підлягають перевірці в зазначені строки. Від дотримання цих строків залежить єдність умов вимі­рювань у державі. Стан вимірювання, при якому його результати виражені в прийнятих одиницях і похибки вимірювання відомі із заданою ймовірністю, називається єдністю вимірювання.

Одноманітність засобів вимірювань характеризується тим, що останні проградуйовані в прийнятих одиницях і їхні метрологічні властивості відповідають нормам.

Перевірка — це сукупність дій, які проводяться з метою оцінки похибок мір і вимірювальних приладів. Перевірка мір і вимірювальних приладів може бути первинною, періодичною, позачерговою, інспекційною, поелементною, комплексною і незалежною.

Слід завжди пам'ятати, що перевірці підлягають самі міри і вимірю­вальні прилади, а не окремі їхні властивості, бо перевірка — це визна­чення похибок, а похибки притаманні лише мірам або приладам, а не їх властивостям.

Звіряння мір або вимірювальних приладів — це різновид пере­вірки, що здійснює пряме порівняння двох мір або двох вимі­рювальних приладів.

У нашій державі нагляд за засобами вимірювань здійснюється дер­жавною і відомчими метрологічними службами.

Метод вимірювання — це широке поняття, що вміщує сукупність принципів і засобів вимірювань, характеристики вимірювальних прила­дів і установчих мір, температурний режим вимірювання, умови відліку та інші чинники, які супроводжують вимірювання будь-якої деталі, елемента, виробу.

У технічних вимірюваннях використовують такі методи: безпосередньої оцінки, порівняння з мірою, протиставлення, диференціальний, нульовий, заміщення, а також збіжності.

Метод безпосередньої оцінки — це метод вимірювання, при якому значення величини визначають безпосередньо на відліковому пристрої вимірювального приладу прямої дії. До таких приладів належать ампер­метри, вольтметри, ватметри, ватроміри, тягоміри, динамометри, мано­метри, циферблатні терези, лінійки, рулетки, кутоміри та ін.

Метод порівняння з мірою полягає в тому, що вимірювану величину порівнюють безпосередньо з мірою даної величини, наприклад, вимірювання маси на важільних терезах зрівноважуванням гирями.

Метод протиставлення — вимірювана величина і величина, що відтворюється мірою, одночасно впливають на прилад порівняння, за допомогою якого встановлюється співвідношення між цими величинами (наприклад, вимірювання маси на рівноплечих терезах, коли ви­мірювану масу і зрівноважуючи її гирю розміщують на двох чашах терезів).

Диференціальний (елементний) метод — це метод порівняння з мірою, в якому на вимірювальний прилад впливає різниця значень вимірюваної і відомої, що відтворюється мірою величин (наприклад, перевірку мір довжини проводять порівнянням з еталонною мірою на компараторі).

Нульовий метод — результуючий ефект впливу величин на прилад порівняння доводять до нуля. Зважування вантажу на терезах — характерний приклад нульового методу вимірювання.

Метод заміщення — вимірювану величину заміняють відомою величиною, що відтворюється мірою, наприклад, зважування, при якому на одну і ту саму чашу терезів кладуть по черзі вимірювану масу і гирі.

Метод збіжності — це метод вирівнювання з мірою, при якому різницю між вимірюваною величиною і величиною, що відтворюється мірою, визначають за збіжністю відліків на шкалах або періодичністю сигналів. Наприклад, вимірювання довжини за допомогою штанген­циркуля з ноніусом проводять методом збіжності: спостерігають збіж­ність відліків на шкалах штангенциркуля і ноніуса; при вимірюванні частот обертання стробоскопом спостерігають збіжність положення будь-якої марки на об'єкті, що обертається, з моментом спалаху певної частоти.

 

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



Сейчас читают про: