2018-01-21
898
Потужність двигуна...................................... 0.18 кВт
Номінальне число оборотів двигуна............3000 об/хв
Електроживлення (змінний струм)............ 220 в
Редуктор черв'ячного типу.......................... і =28
Габарити................................................585х310х375 мм
Вага..................................................................40 кг
Рис 10.1. Схема установки.
Методика виконання досліджень і обробки результатів
4.1. Установка приєднуються до живлення і підготовляються до роботи.
4.2. У бланк замальовується схема установки, і записуються необхідні параметри, таблиця 10.1.
Таблиця 10.1
Технічні параметри
| Найменування параметра | Літерне позначення величини | Значення |
| Передаточне відношення редуктора | u | |
| Число заходів черв'яка | Z1 | |
| Число зубців черв'ячного колеса | Z2 | |
| Модуль передачі, мм | m | |
| Кут підйому гвинтової лінії | γ | 11019/ |
| Коефіцієнт діаметру черв’яка | q | |
| Кількість обертів валу електродвигуна, об/хв | n1 |
4.3. Проводиться тарировка пружин по індикаторах.
Якщо пружину протарировати, тобто встановити залежність моменту Т1 прокручуємого статора, і числа поділів індикатора, то при виконанні досліду є можливість по показниках індикатора судити про величину моменту Т2 електродвигуна.
Аналогічним чином визначається тарировочний коефіцієнт для гальмівного пристрою:
Дослідне визначення к.к.д. редуктора основане на одночасному і незалежному вимірі крутних моментів Т1 на вхідному і Т2 на вихідному валах редуктора. к.к.д. редуктора можна визначити по рівнянню
де Т1- крутний момент на валу електродвигуна;
Т2 - крутний момент на вихідному валу редуктора.
Дослідні значення крутних моментів визначаються по залежностях
де μ1 и μ2 - тарировочні коефіцієнти;
к1 і к2 - відповідно показання індикаторів вимірювальних пристроїв двигуна і гальма.
lдв – плече двигуна і lг – плече гальмівного пристрою (вимірюються безпосередньо на лабораторній установці).
4.4. Проведення експерименту: Увага: При максимальному навантаженні прилад не включати!
Навантажувальний момент рекомендується створювати плавно. При навантаженому гальмі рекомендується працювати не більше 10 хвилин.
Прогини пружин цих індикаторів відповідають величинам моментів на валу черв'яка і черв'ячного колеса, тобто величинам моменту сил рушійних і моменту сил опору (гальмівного).
Пуск електродвигуна виконується поворотом ручки вимикача.
Зупинка електродвигуна виконується поворотом ручки вимикача у зворотний бік.
При первинному запуску установки потрібно: зняти повністю гальмівний момент для попередження обертання гальма у зворотний бік. Ручку гальма рекомендується притримувати рукою. Щоб уникнути удару по плоскій пружині 10, потрібно встановити підкладку під корпус електродвигуна (після пуску її прибирають).
При пуску електродвигуна 1, обертання ротора передається через редуктор шківу 4. Між шківом і гальмівними колодами виникають сили тертя, що створюють момент сил опору або гальмівний момент.
Цей момент повертає гальмівний пристрій, який діє на пружину 11 і згинає її. Гальмівний момент визначається за показаннями індикатора 9.
У той же час реактивний момент, що виникає при пуску електродвигуна 1, прагне повернути статор в напрямку зворотному напрямку обертання ротора. Призма 22, закріплена на статорі діє на пружину 19 і згинає її. Реактивний момент двигуна, дорівнює моменту рушійних сил, визначають за показаннями індикатора 21.
Обертанням маховичка 2 зближають бугелі 7 і 14 тобто створюють гальмовий момент на валові черв'ячного колеса. Двигун установки включається в роботу. Знімаються покази з обох індикаторів.
4.5. Збільшуючи притиснення обох колодок бугелів 7 і 14 до обода шківа послідовно створюють ряд гальмівних моментів, для кожного з яких знімаються показання з індикаторів.
Робота між студентами розподіляється наступним чином один регулює гальмівний момент і знімає показання індикатора 21, інший - знімає показання індикатора 9.
Визначається к.к.д. по аналітичній формулі і результат зіставляється з експериментальним його значенням.
ККД черв'ячного редуктора визначається як відношення моменту на валу навантажувального пристрою до моменту на валу електродвигуна, за умови, що передавальне число редуктора величина постійна.
 ,
| (10.2) |
де Т2 - момент сил опору (обертовий момент на валу гальма), Н мм;
Т1- Момент сил рушійних (обертаючий момент на валу електродвигуна), Н мм;
u - Передавальне відношення черв'ячного редуктора;
ηП - ККД підшипникових опор, на яких встановлено електродвигун (ηП=0,99);
ηМ - ККД пружної муфти (ηМ=0,99).
Випробування для визначення моментів сил рушійних і сил опору виконують у наступній послідовності.
4.6. Установку пакетним вимикачем підключають до мережі і без навантаження прогрівають.
4.7. Після кожного вимірювання індикатори встановлюють на нуль.
4.8. Обертанням маховика 12 зближують скоби 10 і створюють гальмівний момент на валу черв'ячного колеса. Показання індикатора 15 не повинно бути більше 90×10-2 мм. Знімають відліки по індикаторах 17 (П1) і 16 (П2).
4.9. Збільшуючи притиск гальмівних колодок 11 до шківа 9, послідовно створюють ряд гальмівних моментів, для кожного з яких знімають відліки обох індикаторів (П1 і П2)
4.10. Визначити обертають моменти на валах електродвигуна і гальма:
4.11. Визначити за формулою (2) експериментальний коефіцієнт корисної дії черв'ячного редуктора.
4.12. Визначити за формулою (1) розрахунковий коефіцієнт корисної дії черв'ячного редуктора.
4.13. Побудувати графік залежності. 
Результати випробувань заносять в таблицю 10.2.
Таблиця 10.2
