Порядок виконання роботи

ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

Короткі відомості

Доцільне та раціональне застосування будівельних матеріалів можливе за умови знання їхніх властивостей, під якими розуміють особливості фізичного стану, здатність реагувати на дію окремих або сукупних зовнішніх або внутрішніх чинників (механічних, фізичних, хімічних, біологічних тощо), а також впливати на довкілля.

Властивості будівельних матеріалів визначають за результатами їхніх випробувань, користуючись відповідними стандартами або спеціальними методиками. Порівнюючи при цьому показники (числові або інші) з відповідними показниками, наведеними у нормативних документах (стандартах, технічних умовах), роблять висновок про якість такого матеріалу.

За сукупністю ознак властивості будівельних матеріалів поділяють на фізичні, механічні, експлуатаційні (спеціальні) та технологічні.

Метою роботи є ознайомлення студентів з основним властивостями будівельних матеріалів і виробів та набуття практичних навичок їх визначення.

Нормативне забезпечення:

1. ДСТУ БВ.2.7-42-97. Будівельні матеріали. Методи визначення водопоглинання, густини і морозостійкості будівельних матеріалів і виробів.

2. ГОСТ 310.4-81. Цементы. Методы определения предела прочности при изгибе и сжатии.

3. ГОСТ 22783-77. Бетоны. Методы ускоренного определения прочности при сжатии.

4. ГОСТ 22690-88. Бетоны. Определение прочности механическими методами неразрушающего контроля.

Фізичні властивості

Визначення густини

Більшість твердих будівельних матеріалів і виробів – пористі, тобто крім твердої речовини, вони містять пори, заповнені повітрям, густина якого значно нижча, ніж густина твердої речовини. Для будівельних матеріалів зазвичай визначають дві характеристики густини: істинну та середню. В деяких випадках визначають також відносну густину.

Істинна густина ρ – це маса одиниці об'єму матеріалу в абсолютно щільному стані (без пор і пустот).

Середня густина ρ_m – це маса одиниці об'єму матеріалу в природному стані (разом з порами і пустотами). Середню густину сипких матеріалів називають насипною густиною (ρ_н).

Насипна густина ρ_н – це маса одиниці об'єму сипкого матеріалу в природному (неущільненому) стані.

Відносна густина d – це відношення середньої густини матеріалу ρ_m до густини стандартної речовини (наприклад, води).

 

Визначення істинної густини твердих матеріалів

Матеріали: кварцовий пісок, вода.

Прилади: штатив, скляна посудина, колба Ле Шательє, скляна лійка, термометр, ваги, сушильна шафа.

Порядок виконання роботи

Істинну густину твердих матеріалів визначають пікнометричним способом або за допомогою приладу Ле Шательє. В разі використання останнього, колбу Ле Шатальє вміщують у скляну посудину з водою так, щоб його градуйована частина була зануреною у воду. Температура води в посудині повинна відповідати тій, при якій було проградуйовано прилад (зазвичай +20°С). Щоб колба не спливла, її закріпляють у штативі (рис.1.1).

 

Рис.1.1. Прилад для визначення істинної густини твердих матеріалів (колба Ла-Шател’є)

 

Колбу заповнюють до нульової позначки водою або іншою рідиною, інертною до досліджуваного матеріалу. Рівень рідини в колбі визначають за нижнім меніском. Кварцовий пісок висушують до сталої маси, відбирають наважку 80…100 г з точністю до 0,01 г і всипають через лійку невеликими порціями у колбу доти, доки рівень рідини у приладі підніметься до однієї з верхніх поділок. Залишок порошку матеріалу зважують. Різниця відліків між кінцевим і початковим рівнем рідини відповідає об'єму (V_a) всипаного порошку в абсолютно щільному стані (см³).

Істинну густину проби ()в г/см³ визначають за формулою:

,

де m₁- маса наважки порошку матеріалу, г;

m₂- маса залишку порошку матеріалу, г.

Істинну густину матеріалу визначають як середньоарифметичне результатів випробовування двох наважок проби, розраховане з точністю до 0,01 г/см³. Результати випробування заносять до табл.1.1.

Таблиця 1.1