2018-01-21
618
Мета роботи. При заляганні шарів із стратиграфічним неузгодженням деякі із шарів не мають повного площадного розповсюдження і їх границі приховані під шарами молодших порід, відслонюючись переважно лише вздовж річок. Студенти повинні навчитися будувати розрізи при такому виді взаємовідношення шарів.
Основні теоретичні положення
Таке залягання шарів виникає у випадках, коли на певній ділянці акваторії припинився процес осадконакопичення, а на решті цей процес продовжувався. Таке можливо в останню стадію геосинклінального процесу або при коливаннях земної кори в різних ділянках акваторії із протилежним напрямком (міграційний тип залягання).
Хід виконання роботи
При побудові розрізів слід звернути увагу на характер виклинювання шарів і виділити по карті границю виклинювання. Для цього застосовується спосіб “просвічування”, тобто прослідковуються границі шару від відслонення до відслонення під товщею вищезалягаючих шарів (рисунок 10.1). Точки перетину цих ліній з лінією розрізу є точками виклинювання. При побудові розрізу, де шари мають нахилене залягання, слід враховувати, що в цих точках товщина шару дорівнює нулю, але поступово в напрямку падіння слід відкладати повну товщину, взяту в стратиграфічній колонці. При цьому міняється кут падіння для підстеляючих шарів.
Рисунок 10.1 - Карта і розріз по ділянці території де шари залягають нахилено і виклинюються
За завданням викладача студенти будують розріз по навчальних геологічних картах №№3, 5, 6. Детальніше про техніку побудови таких розрізів можна прочитати в літературі [1, с.147-148], [3, с.69-70], [4, с.63-64].
Запитання для самоконтролю
1 З чого починається побудова геологічного розрізу?
2 Чому розрізи будують вхрест простягання шарів?
3 В яких випадках і як беруть поправку на кут падіння?
4 Що відбувається з кутами падіння шарів з глибиною у випадку виклинювання окремих шарів?
