Лабораторная работа №2

Лабораторні роботи на 1 семестр

МЕТОДИ МОДЕЛЮВАННЯ ТЕМАТИЧНИХ КАРТ В ГІС №1

 

Загальні положення

1.1 Основні визначення

Тематичні карти відносяться до одного з основних засобів наглядного картографічного подання стану об’єктів та/або результатів моделювання в ГІС. На таких картах відображається географічний (територіальний) розподіл фізичних, економічних, демографічних, соціально-культурних та інших явищ.

Тематичні карти можуть грунтуватися на якісній або кількісній інформації. Прикладом першого типу служить карта, на якій подається просторовий розподіл об’єктів за певною якісною озакою, наприклад технічний стан будівель, шляхів або територіальний розподіл людей за рідною мовою або за релігією. На відміну від них, на кількісних тематичних картах подається інформація про відносні розміри об'єктів або інтенсивність певних явищ, наприклад, рівень забруднення повітря, грошова оцінка земельних ділянок, рівень захворюваності, щільність населення тощо.

Тематичні карти можуть створюватися як для оперативного подання результатів моделювання й аналізу в ГІС, так і для підготовки відповідних презентацій в електронному чи паперовому видах для включення в звіти або для видання тематичних атласів та окремих карт-плакатів великих форматів.

За методом подання показників на тематичних картах виділяють наступні основні види карт: хороплетні, точкові, масшабованих знаків, картодіаграми, рельєфні карти та інші.

Тематичні карти і картодіаграми використовуються для візуального аналізу просторово-розподіленої інформації, у зв'язку з цим сприйняття й аналіз таких карт людиною значною мірою залежать від методики їхньої побудови і візуальних характеристик.

Побудова тематичних карт і картодіаграм із використанням просторової основи у вигляді точкових, лінійних і полігональних об'єктів і пов'язаних з ними записів з табличних базах даних є однієї з найбільш: поширених функцій ГІС. При побудові картодіаграми пов'язана з об'єктом інформація візуалізується у вигляді картографічних знаків, що відбивають якісні або кількісні характеристики кожного об'єкта. Процедура побудови тематичної карти або картодіаграми звичайно реалізована у вигляді спеціального програмного модуля, виклик якого здійснюється за допомогою спеціального пункту меню. У більшості програмних продуктів ГІС реалізована побудова декількох типів карт за тематичними шаблонами.

Користувач має можливість вибрати тип створюваної карти, вибрати з атрибутивної бази дані характеристики, за якими буде будуватися карта, вибрати стиль оформлення карти (колір, тип символу та ін.).

Атрибутивна інформація, на основі якої будується карта (одне чи кілька полів бази даних), називається тематичною змінною. Як тематична змінна може використовуватися вираження, що обчислює нове значення на підставі значень одного чи кількох полів з використанням математичних, логічних і просторових операторів або функцій.

У більшості інструментальних ГІС доступні такі тематичні шаблони:

- ранжовані діапазони;

- стовпчасті картодіаграми;

- кругові картодіаграми;

- ранжовані символи; -

- точки з заданими вагами;

- індивідуальні значення.

Залежно від призначення карти та закону розподілу значень тематичної змінної для визначення груп (класів) об’єктів тематичної карти можуть бути використані різні методи класифікації, результатом якої є розбиття вибірки числових значень тематичної змінної на діапазони.

У більшості ГІС-пакетів доступні наступні методи класифікації об’єктів тематичного картографування за значенням тематичної змінної.

Метод рівних інтервалів (Equal Ranges) - кожний діапазон має приблизно рівну різницю між верхнім і нижнім значеннями діапазону. Зазвичай, крок діапазону вибирається як результат ділення мінімаксного інтервалу значень тематичної змінної на задане число класів (груп).

Метод рівної кількості значень (Equal Count) - у кожний діапазон входить рівна кількість об’єктів. Якщо число об’єктів не кратне кількості діапазонів, спірні об’єкти відносяться до найближчого діапазону значення тематичної змінної.

Метод природного розбиття або природних розривів (Natural Break) - діапазони створюються на основі розривів між групами близьких числових значень (подібний до кластерної класифікації).

Метод розбиття з використанням середньоквадратичного відхилення (Standard Deviation) - середина середнього діапазону відповідає середньому значенню усієї вибірки значень тематичної змінної; верхній діапазон містить значення, що перевищують суму середнього і середньоквадратичного відхилення; нижній діапазон містить значення, що не перевищують різниці середнього і середньоквадратичного відхилення.

Метод ручного розбиття (Custom) - довільно встановлювані користувачем верхні і нижні межі діапазонів.

У всіх випадках кожному діапазону присвоюється визначена графічна змінна (умовне позначення, легенда) залежно від типу картографічного об'єкта (точка, лінія або полігон). Графічні характеристики (тип, колір і розмір символу; колір, тип і товщина лінії; заповнення і колір полігона) вибираються з відповідних бібліотек, так само користувачу може бути запропонована деяка кількість готових шаблонів оформлення карти.

В процесі підготовки й виконання лабораторної роботи студенти мають засвоїти теоретичний матеріал з тематичного картографування, що подається:

в електронному варіанті лекції «Методи моделювання тематичних карт в ГІС» (файл Tem_Mapping_LА.doc);

в розділі 6.3. Тематичне картографування. Картодіаграми навчального посібникаСвітличний О.О., Плотницький С.В. Основи геоінформатики: Навчальний посібник / За заг. ред. О.О. Світличного. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. - 295 с. ISBN 966-680-234-1 (TemMAP_Svitlychniy.doc);

ГІС MapInfo. Посібник користувача (розділи тематичного картографування та графічних звітів).

 

1.2 Мета роботи

Освоїти практичну методику підготовки тематичних карт з використанням базових функцій тематичного картографування інструментальної ГІС MapInfo, вивчити і дослідити основні методи класифікації та складання тематичних карт в ГІС.

1.3 Набори вхідних даних

В лабораторній роботі використовуються такі вхідні набори даних:

1) цифрова катра з межами регіонів України, тобто Автономної Республіки Крим, областей та міст із спеціальним статусом Київ і Севастополь;

2) набори статистичних даних по регіонах України в форматах MS Word у файлах Stat_Data_Region_1.doc та Stat_Data_Region_2.doc.

Усі файли з наборами даних містяться в папці Lab_1_AGIS.

Файли шарів карти у формтах ГІС MapInfo містяться в папці Ukr_Map_Region. Для візуалізації електронної карти з межами регіонів в цій же папці міститься проект карти _REGIONS.wor.

Набір статистичних даних Stat_Data_Region_1.doc містить дані про наявне населення по регінах України та призначений для відпрацювання загальної методики побудови різних видів тематичних карт в ГІС, зокрема хороплетної карти та картодіаграм з розроділом населення за статтю та міського ті сільського населення по регіонах України.

Набір статистичних даних Stat_Data_Region_2.doc містить економічні індикатори, які позначені як варіанти персональних завдань для дослідження методів класифікації, що застосовуються для поділу регіонів на групи (класи) при формуванні тематичних карт.

Номер варіанту завдання кожному студенту або бригаді визначається викладачем на початку заняття.

1.4 Програма та загальний порядок виконання роботи

Для моделювання тематичних карт в ГІС будемо виконувати геокодуванні статистичних наборів даних, яке за програмою лабораторної роботи полягає в переформатуванні та іморті вхідних статистичних даних в середовище ГІС та їх об’єднання з шаром просторових даних меж регіонів України (tab-файл Regions). В результаті цього об’єднання необхідно створити шар геокодованих статистичних даних з іменем Stat_Regions, який і в подальшому має використовуватися як цільовий шар для побудови різних видів тематичних карт та дослідження для дослідження різних методів класифікації, що застосовуються для поділу регіонів на групи (класи) при формуванні тематичних карт.

Робота виконується в такій послідовності:

1. Підготовка варіанту набору статитстичних даних для тематичного картографування у форматі MS Word (створення файлу Stat_Data_Region_Var.doc);

2. Переформатування таблиці Stat_Data_Region_Var.1.doc в текстовий файл у форматі ASCII з роздільником ”табуляція” для подальшого імпорту набору статистичних даних в середовище ГІС;

3. Імпортування файлу набору статистичних даних в середовище ГІС, перетворення його в dbf-таблицю Stat_Data_Region та її модифікація для подальшого використання як джерела тематичної змінної;

4. Гекодування набору статистичних даних для тематичного картографування шляхом об’єднання гепросторових даних меж регіонів України шару Regions з таблицею Stat_Data_Region та створення шару геокодованих статитсичних даних Stat_Regions;

5. Формування різних типів тематичних карт та картодіаграм в середовищі MapInfo з використанням як тематичних змінних даних для регіонів України із таблиці Stat_Regions про загальну чисельність населення, щільність населення та розподіл населення за статтю і місцем проживання (сільське та міське населення);

6. Дослідження різних методів класифікації, що пропонуються в середовищі MapInfo для діапазонних тематичних карт, та варіанту тематичної змінної (VarX) із таблиці Stat_Regions із загальним числом класів об’єктів 5;

7. Складання звіту про виконану роботу.

Методичні вказівки

2.1. Підготовка варіанту набору статитстичних даних для тематичного картографування у форматі MS Word виконується в середовищі тестового редактора MS Word в такій послідовності:

2.1.1. Прочитати файли з вхідними наборами даних Stat_Data_Region_1.doc та Stat_Data_Region_2.doc;

2.1.2. В таблиці набору даних Stat_Data_Region_1.doc доповнити одну пусту колонку та заповнити її даними з колонки варіанту з таблиці Stat_Data_Region_2.doc, виконавши операцію копіювання тексту стовпчика варіанту даних із таблиці Stat_Data_Region_2.doc в доповнений совпчик таблиці Stat_Data_Region_1.doc;

2.1.3. Зберегти модифіковану таблицю Stat_Data_Region_1.doc як Stat_Data_Region_Var.doc.

2.2. Переформатування таблиці Stat_Data_Region_Var.1.doc в текстовий файл у форматі ASCII з роздільником ”табуляція” для подальшого імпорту набору статистичних даних в середовище ГІС. Виконується в середовищі тестового редактора MS Word в такій послідовності::

2.2.1. В таблиці Stat_Data_Region_Var.doc вилучити усі рядки без значень та несуттєві колонки (мається на увазі рядки заголовку таблиці, рядок з даними для України вцілому та колонку з номером за порядком);

2.2.2. Виділити таблицю та виконати для неї операцюю перетворення в текст (команда меню: Таблиця->Перетворити->Таблицю в текст );

2.2.3. Виконати стандартну операцію Правка->Заміна та замінити роздільник десятичних знаків в числах кому (,) на крапку (.), оскільки при імпорті даних в середовище ГІС MapInfo числа з комою будуть розпізнаватися як символьні рядки, а не як числові значення;

2.2.4. Вилучити в тексті усі пусті рядки, якщо такі є можливо на початку абу вкінці рядків зі значеннями таблиці та зберегти перетворену текстову таблицю як звичайний текстовий файл (увага не документ Word, а звичайний текст!!!), тобто отримати фал Stat_Data_Region_Var.txt;

2.3. Імпортування файлу набору статистичних даних в середовище ГІС, перетворення його в dbf-таблицю Stat_Data_Region та її модифікація для подальшого використання як джерела тематичної змінної:

2.3.1. Викликати програму MapInfo та завантажити файл з варіантом статистичних даних Stat_Data_Region_Var.txt, виконавши для нього команду Файл -> Відкрити таблицю -> Тип файлу ->ASCII з роздільником (*.txt);

2.3.2. Зберегти копію імпортованого текстового набору статистичних даних у форматі dbf-таблиці з іменем Stat_Data_Region, виконавши команду Файл -> Зберегти копію -> Тип файлу -> dBASE DBF (*.tab);

2.3.3. Завершити роботу програми MapInfo та повторно викликати її із завантаженням створеної dbf-таблиці Stat_Data_Region. tab ( команда Файл -> Відкрити таблицю -> Тип файлу -> dBASE DBF (*.tab)) та виконати наступні дії з таблицею в режимі Таблиця ->Змінити ->Перебудувати:

перевірити, що усі числові дані в таблиці мають відповідний тип даних, тобто цілі або дійсні числа (Увага, якщо числові дані мають текстовий тип, то необхідно повернутися на етап 2);

замінити формальні імена колонок таблиці типу _COLхх, що були утворені автоматично при імпорті текстового файлу, на більш-менш змістовні ідентифікатори, наприклад скориставшися ідентифікаторами стовпчиків у вихідній таблиці Stat_Data_Region_1.doc та ідентифікатором VarX для даних вибраних з таблиці варіантів;

доповнити таблицю ще двома числовими колонками (тип дійсне число), для обчислення в середовищі ГІС двох додаткових показників, а саме: Sqr - площа регіонів України та PerSqr - щільності населення в регіонах України;

зберегти модифіковану dbf-таблицю Stat_Data_Region. tab та завершити роботу MapInfo;

2.4. Гекодування набору статистичних даних для тематичного картографування шляхом об’єднання гепросторових даних меж регіонів України шару Regions з таблицею Stat_Data_Region та створення шару геокодованих статитсичних даних Stat_Regions:

2.4.1. Викликати програму MapInfo, завантажити робочий набір проекту карти з межами регіонів України (Файл -> Відкрити робочий набір ->_Regions) та dbf-таблицю з набором статистичних даних (Файл -> Відкрити таблицю -> Тип файлу -> dBASE DBF (*.tab)_ Ім’я файлу Stat_Data_Region);

2.4.2. Сформувати та виконати SQL запит для об’єднання таблиці геопросторових даних меж регіонів Regions з таблицею Stat_Data_Region за умови рівності значень колонок з кодами КОАТУУ ( режим Запит-> SQL запит ->Ділогова форма SQL-запиту - поля: для таблиць - за умови);

2.4.3. Упевнитися, що запит успішно виконався для усіх регіонів України (про що свідчить їх виділення на електронній карт)та зберегти копію результату об’єднання (результату виконання запиту в таблиці QueryX) в таблиці геокодованих статистичних даних з іменем Stat_Regions (команда Файл -> Зберегти копію -> для файлу QueryX в файл Stat_Region);

2.4.4. Завершити роботу програми MapInfo та повторно викликати її із завантаженням створеної таблиці геокодованих статистичних даних Stat_Regions.tab (команда Файл -> Відкрити таблицю ->Stat_Regions.tab) для кінцевої модифікації таблиці та обчислення площі регіонів та щільності населення в них. Для цього:

послідовно скористайтеся командою Таблиця -> Оновити колонку для поновлення значення колонки Sqr - значенням обчисленної функцією ГІС площою регіонів України в кв. км та колонки PerSqr - результатом виразу для розрахунку щільністі населення як частка колонки із загальною чисельністю населення на колонку Sqr;

вилучте із таблиці поля, що дублюються за результатми об’єднання (КОАТУУ, назви регіонів тощо), залишивши по одному примірнику значень цих колонок;

завершіть роботу програми MapInfo;

2.5. Формування різних типів тематичних карт та картодіаграм в середовищі MapInfo з використанням як тематичних змінних даних для регіонів України із таблиці Stat_Regions про загальну чисельність населення, щільність населення та розподіл населення за статтю і місцем проживання (сільське та міське населення).

2.5.1. Створення тематичної карти в Mapіnfo починається з відкриття робочого простору з проектом базової карти _REGIONS.wor та відкриттям таблиці з геокодованими статистичними даними Stat_Regions.tab. Для подальшої роботи рекомендується збергти робочого простору _REGIONS.wor з долученою таблицею геокодованих статистичних даних.

2.5.2. Вибір типу тематичної карти та призначення тематичних змінних віиконується у діалоговій формі Створення тематичної карти, яка ініціалізується за допомогою команди Карта->Створити тематичну карту...

 

 

Як видно із рисунку, ГІС Mapіnfo дозволяє створювати тематичні карти наступного типу):

1. діапазони значень;

2. стовпчасті діаграми;

3. кругові діаграми;

4. розмірні символи;

5. щільність крапок;

6. окремі значення;

7. поверхні.

Як уже зазначалося, тематичними змінними називається величини, згідно яких виконується класифікація об’єктів та їх розфарбування на тематичній карті або за якими будуються картодіаграми на картографічній основі. Так, тематичні карти типу "кругові діаграми" і "стовпчасті графіки" будуються по декількох тематичним змінним, а інші типи карт відображають розподіл однієї змінної.

Розглянемо більш докладно кожний тип тематичних карт, що пропонується в середовищі Mapіnfo.

Метод діапазонів групує запису із близькими значеннями тематичної змінної, привласнюючи їм різні кольори або типи ліній. Застосуйте цей метод для тематичної змінної - загальна чисельність населення.

Стовпчасті й кругові діаграми дозволяють аналізувати значення декількох змінних одночасно. На такій карті значення визначають величину відповідного стовпця на графіку або сегмента діаграми. Користувач має можливість:

" задавати колір кожного стовпця або сегмента, зафарбовувати фоновим кольором рамку навколо кожного графіка або тип границь секторів;

" змінювати орієнтацію стовпців (вертикальн або горизонтальна) або задавати кут, що визначає початкове положення першого сектора діаграми;

" задавати місце розташування діаграм;

" змінювати вид діаграм (наприклад, діаграма складається з декількох стовпців, або стовпці можна накладати один на одного);

" задавати різні розміри для різних стовпців.

В лабораторній роботі метод діаграм необхідно застосувати для тематичних змінних - розподіл населення за статттю та місцем мешкання (міське, сільське населення). Приклади таких карт показано далі на рисунках.

Метод розмірних символів - тематична змінна відображається символом, розмір якого пропорційний її значенню, при цьому колір, тип і гранично припустимі розміри значків вибирає користувач. Застосуйте цей метод для варіантної тематичної змінної.

Метод щільності крапок дозволяє показувати дані крапками, при цьому число крапок у кожній області пропорційно значенню тематичної змінної. Можна регулювати значення (задавати кількість крапок), змінювати розмір крапок на карті (збільшувати або зменшувати). На карті крапки розставляються хаотично. Застосуйте цей метод для тематичної змінної - щільність населення.

Розподіл населення на сільське і міське

Склад населення за статтю

Метод окремих значень дозволяє виділяти крапки, лінійні й площинні об'єкти за окремим значенням із заданого поля таблиці, зіставляючи кожне значення своїм кольором. Застосуйте цей метод для тематичної змінної загальна чисельність населення.

Метод поверхні відображає дані у вигляді растрової поверхні з безперервним колірним розфарбуванням карти. Цей метод в основному використається для ілюстрації змін температури або зображення рельєфу топографічної поверхні. В лабораторній роботі цей метод можна застосувати для показника щільності населення.

Процес створення тематичних карт складається з наступних кроків:

1. вибір типу тематичної карти;

2. вибір тематичних змінних (назва таблиці і її поля);

3. настроювання тематичної карти.

2.5.3. Знову створені тематичні карти автоматично додаються у вікно КАРТА-Керування шарами у вигляді окремого шару, розміщуючись поверх того шару, на основі якого вона була створена. При цьому необхідно зберігати порядок їхнього розташування, що важливо при показі декількох тематичних шарів одночасно.

2.5.4. Виконайте оформлення одної тематичної карти та одної картодіаграми у вигляді окремого графічного звіту, який містить вікно карти, вікно легенди, вікно графіку розподілу тематичної змінної, вікно таблиці значень тематичної змінної, заголовок карти та посилання на виконавців карти.

Для створення графічних звітів використовується вікно Звіти. У вікні Звіту готується макет, на якому розміщаються будь-які виготовлені в Mapіnfo матеріали: карти, списки, графіки, легенди, тексти або інші графічні об'єкти. Вікна (карти, списки й графіки) містяться усередині рамок, розміри й положення яких можна змінювати. Режими показу кожного фрагмента можуть бути змінені. Також можна малювати лінії, картинки або вставляти текст, щоб зробити карту наочніше або поліпшити її естетичну якість.

Для того, щоб зробити звіт, необхідно вибрати команду Вікно->Новий звіт. З'явиться діалогове вікно Нове вікно звіту, вибирають один із трьох варіантів і натискають OK. За програмою лабораторної роботи необхідно вибрати "Кожне відкрите вікно у своїй рамці"

На екрані з'явиться вікно "Звіту", що обрамлено лінійками для визначення точних розмірів макета та зображення відкритих вікон. У вікні формування звіту виконати компоновку зображень відкритих вікон на листі звіту, розмістити текст з назвою тематичної карти та шифр групи та ім’я й прізвища виконавців. Зберегти образ зображення звіту в файлі формату jpg для подальшого включення в заключний звіт про виконану роботу.

 

2.6. Дослідження різних методів класифікації, що пропонуються в середовищі MapInfo що пропонуються в середовищі MapInfo для діапазонних тематичних карт, та варіанту тематичної змінної (VarX) із таблиці Stat_Regions із загальним числом класів об’єктів 5.

Зберегти растрове зображення тематичних карт та заповнити порівняльну таблицю з показниками різних методів класифікації (кількість об’єктів в кожному із п’яти класів для кожного методу класифікації).

 

№ з/п	Назва методу класифікації	Кількість об’єктів в класі з номером

Обгрунтувати вибір оптимального методу класифікації для тематичної змінної VarX.

 

2.7. Скласти звіт про виконану роботу, який містить: назву, мету та загальний опис програми роботи, варіант тематичних змінних опис, зображення графічних звітів зі створенними тематичними картами й картодіаграмами, таблицю з результатами дослідження методів класифікації для діапазонної тематичної карти варіанту тематичної змінної, висновки щодо вибору оптимального методу класифікації для тематичної змінної VarX та порівняння застосування різних методів класифікації для різних випадків розподілу тематичних змінних.

Цель данных лабораторных работ – познакомить обучаемых со средой MapInfo Professional и получить простейшие навыки работы с ней, а также получить навыки работы с Windows-приложением, научиться искать в подобных программах нужную для работы информацию; получить понимание того, что сделано в ходе работы.

 

Если текст выделен таким образом, значит на него нужно обратить особое внимание.

Наклонным шрифтом выделяются названия объектов.

Сначала создайте свою папку на сетевом диске, скопируйте туда папки DATA и Данные – в дальнейшем вы будете работать только с ними во избежание порчи данных [А1].

Лабораторная работа №2

Создание ситуационного плана МИИГАиК

Цель данной работы – научиться ориентироваться в программе MapInfo, пользоваться инструментами векторного рисования и редактирования формы.

 

В данной лабораторной работе происходит знакомство с программой MapInfo Professional 9.0.2, приобретаются навыки создания элементов карты и связанной с ними базы данных.

 

В MapInfo можно нарисовать что-то как в любом графическом редакторе (типа Paint), создать базу данных в табличной форме, а также представить БД в виде карты и/или таблицы, связанные между собой.

 

Запустите MapInfo Professional, перед вами появится меню «Открыть сразу» - нажмите «Отмена».

Нажмите на кнопку с белым листом на панели инструментов (или выберите Файл - Новая таблица). Появится диалог «Новая таблица», в нем поставьте обе галочки – мы хотим видеть нашу базу данных в виде таблицы (списка) и в виде карты одновременно.

Нажмите на кнопку «Создать», появится диалог создания структуры (шапки, заголовков столбцов) нашей будущей таблицы.

Курсор поставлен в поле «Имя» - это будет имя первого поля (столбца) таблицы. Назовем его просто Название. (Имя может любое не более 31 символа длиной. Для имени могут использоваться буквы, цифры и символ подчеркивания. Пробелы не используются, вместо них рекомендуем между словами использовать символ подчеркивания (_). Для имен вы можете использовать и заглавные, и строчные буквы, но следует помнить, что MapInfo их не различает.)

Ниже выбирается тип данных нашего поля Название.

В это поле мы будем вводить названия улиц, корпусов, т.е. текст и цифры, поэтому выбираем тип поля «Символьное» (остальные поля не позволяют вводить текст).

Ниже предлагается указать количество знаков для поля, т.е. сколько символов (букв, цифр) в нем поместится. Установим значение в 50 знаков.

Вверху есть квадратик с названием «Индекс» - если там стоит галочка, то по этому столбцу возможен последующий поиск (команда Запрос > Найти). Мы там ничего ставить не будем.

Нажмите «Добавить поле» и назовите его Площадь, тип данных Вещественное (десятичные числа с плавающей точкой).

Нажмите на кнопку «Проекция», в верхнем окне выберите тип проекции – «План-схема», в нижнем – «План-схема (метры)». Далее будет предложено установить границы вашего плана в заданных координатах. Установите максимальные значения в 1000 м для обеих координат. Нажмите кнопку «Создать..»

Откроется диалог сохранения вашей новой таблицы – назовите и сохраните в указанной преподавателем папке. (Заметьте, что таблице в MapInfo соответствует расширение.tab).

 

Теперь мы видим два окна (Нажмите Shift+F4 или Окно – Рядом, чтобы расположить окна рядом друг с другом) – окно карты и окно списка (таблицы). Они пока пусты, но связаны между собой. Каждый нарисованный в окне карты объект будет отражен пустой строчкой в окне списка.

Найдите на экране две панели инструментов: «Операции» и «Пенал». С их помощью вы будете рисовать карту, делать различные выборки, изменять масштаб, задавать стили объектов, ставить подписи и размещать сами объекты в окне карты. В зависимости от того, какое окно выбрано – окно карты или списка, на панелях инструментов будут доступны или недоступны различные инструменты. Вы можете переместить панели куда вам будет удобно.

Если вы выбрали окно карты, а инструменты рисования вам недоступны, значит текущий слой недоступен для редактирования. Сделайте его редактируемым, нажав на панели инструментов «Операции» кнопку «Управление слоями» или выбрав внизу окна MapInfo (при выбранном окне карты) «Изменяемый:» нужный слой:

Теперь приступим к рисованию нашего плана корпусов университета.

Корпуса рисовать легче всего с помощью инструмента «Прямоугольник» , объединяя затем их между собой. Улицы и любые протяженные объекты рисуются объектами типа «Линия» и «Полилиния» . Чтобы выбрать нарисованный объект, нужно выбрать в панели инструментов «Операции» стрелочку – курсор сам не сбросится для выбора.

Инструменты задают стили будущих символов, линий и полилиний, площадных объектов и текста соответственно. Если выбран объект, то будет задан его стиль. Также можно задать цвет объекта, дважды щелкнув на нем.

Начните рисовать Гороховский пер. Для этого нам понадобится толстая полилиния. Выберите стиль линии, нажав , задайте толщину 3-4 пикселя. Затем выберите инструмент «Полилиния» в пенале и начинайте рисовать в границах окна карты: нажмите мышью, где будет расположена первая точка линии, далее укажите последующие точки перегиба улицы (заданная толщина линии видна пока не будет). Чтобы завершить рисование, сделайте двойной клик мышью в точке завершения линии или нажмите клавишу Escape. (при рисовании простой линии ее надо тянуть мышью, а затем отпустить, чтобы ее стало видно, когда как при рисовании полилинии тянуть не нужно). Заметьте, после завершения рисования справа появилась строчка в таблице, соответствующая нарисованному объекту.

Введите в нее название улицы – Гороховский пер.

Нарисуем Старый корпус. Рисовать его можно разными способами, но я выберу самый простой и быстрый – объединение прямоугольников. Сначала установим стиль для площадных объектов – зададим желтый цвет штриховки. Далее выберем инструмент и нарисуем несколько прямоугольников следующим образом:

 

 

Если хотите подвинуть прямоугольник чуть в сторону, чтобы он был на одной линии с другим, выберите его и зажав Ctrl подвигайте его стрелочкой на клавиатуре.

Теперь объединим эти прямоугольники в один объект. Зажав Shift, выберите последовательно все прямоугольники, вызовите правой кнопкой мыши контекстное меню, Объекты – Объединить – ОК. Получим единый объект:

 

Обратите внимание на черную точку в правом нижнем углу выбранного объекта – потянув за нее в сторону, вы повернете объект. Разверните корпус как показано на образце.

Заметьте, что строчки из таблицы превратились в одну. Кстати, введем туда название – Главный корпус и площадь – 295561,81.

Аналогично образцу рисуем все остальные объекты.

Теперь нам нужно настроить и отобразить подписи к объектам. Глобальные настройки подписей устанавливаются в окне «Управление слоями». Галочка в квадратике желтого ярлыка – подписи включены на карте и должны отображаться. Поставьте галочку напротив слоя, где вы рисуете.

Кнопка «Подписи» устанавливает оформление для всех подписей карты. Давайте их настроим. После настройки окно подписей должно выглядеть следующим образом:

 

Неактивный сейчас пункт «Показ в пределах» устанавливает в каких пределах (пределы экрана видны в левом нижнем углу экрана) в единицах проекции отображать подписи – минимальное и максимальное значение. Это понадобится нам позже, чтобы подписи не вылезали за границы объектов и не получалась каша из текста.

 

После установки всех настроек подписей, перейдем к окну карты. Подписи можно передвигать, вращать, делать многострочными и удалять с помощью мыши. Дважды щелкните мышью на подписи и изучите ее изменяемые свойства.

Чтобы сделать подпись многострочной, просто поставьте курсор перед переносимой строчкой и нажмите Enter.

 

 

 

Если по каким-то причинам подпись не появилась, хотя запись в таблице этого объекта имеется, то можно поставить ее вручную с помощью инструмента «Подпись» .

Если контур объекта вас не устраивает, его можно изменить с помощью инструмента «Форма» (сначала выбрав изменяемый объект стрелкой), путем перетаскивания мышью узлов, их добавления инструментом или удаления узла, выбрав его стрелкой и нажав Delete на клавиатуре. Изменять форму можно только у областей, полигонов и полилиний.

 

Далее сами нарисуйте план, чтобы он выглядел следующим образом:

Образец:

 

Деревья – символьные объекты набора MapInfo Cartographic. Нужные надписи развернуты и передвинуты. Напомню, что цвет корпуса легко изменить двойным щелчком на нем – «Стиль». Для закрепления навыка редактирования формы сделаем звездочку из квадрата. Выберем инструмент «Полигон» и нарисуем им квадрат где-нибудь сбоку от основного рисунка. (Если нарисовать квадрат инструментом «Прямоугольник» , то его придется превратить в область, чтобы редактирование формы стало доступно). Далее включим режим редактирования формы () и добавим в центр каждой стороны по узлу (). Вот что получится:

Далее нам нужно растянуть узлы так, чтобы получилась четырехконечная звездочка (ну или что хотите). Выберите в панели инструментов стрелочку, выберите крайние узлы и перетяните их ближе к центру. Вот что примерно должно получиться:

 

На этом первая работа закончена, сохраните ее в своей папке, покажите преподавателю. Сначала сохраните таблицу, потом сохраните рабочий набор – он сохранит какие таблицы были открыты и как расположены на экране.

Мысленно выполните еще раз всю работу, всё ли вам понятно? Если нет, воспользуйтесь справкой программы или спросите у преподавателя.