1. Ознайомитися з приладами й устаткуванням, призначеними для виконання лабораторної роботи, записати їхні технічні характеристики.
2. За схемою мал..16.4 зібрати всі послідовні кола від затискачів робочого щитка до вхідних затискачів А, В, С споживачів. Отримані кола з'єднати трикутником, для чого замкнути за допомогою проводів наступні
крапки XB ’, УС’ і Z’'. Представити зібране коло для перевірки викладачу.
3. Ввімкнути триполюсний автоматичний вимикач SQ. Встановити
симетричне навантаження, для чого, змінюючи число включених ламп, домогтися, щоб показання амперметрів AAB, ABC і ACA були однакові. За допомогою вольтметра з щупами виміряти напруги UAB, UBC і UCA. Записати показання всіх приладів у табл. 16.
4. Створити несиметричне навантаження фаз, змінюючи число включених ламп (5, 3, 1). Повторити виміри струмів і напруг, показання приладів записати в ту ж таблицю. Не змінюючи приєднане навантаження, відключити триполюсний автоматичний вимикач SQ, від’єднати один з лінійних проводів, ввімкнути трифазну установку і знову записати показання всіх приладів у табл. 16.
|
|
ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДІВ
1. Визначити відношення лінійного струму до фазного для симетричного навантаження фаз, порівняти його з теоретичним значенням цієї величини.
2. Підрахувати потужність кожної фази і повну потужність споживану
навантаженням, результати обчислень занести в табл. 16.
3. Побудувати в масштабі векторні діаграми напруг і струмів для
симетричного і несиметричного навантаження фаз, використовуючи дані табл. 16.
4. За результатами вимірювань та обчислень зробити висновки стосовно:
а). співвідношення між фазними та лінійними напругами та струмами;
б). впливу характер навантаження у фазах на фазні та лінійні напруги та струми;
в). впливу обриву лінійного проводу на фазні та лінійні напруги та струми.
Таблиця 16
Дані розрахунків | Активні (повні) потужності | P (Вт) | |||
PCА (Вт) | |||||
PBС (Вт) | |||||
PAВ (Вт) | |||||
Дані вимірювань | Лінійні струми | IC (A) | |||
I B (A) | |||||
IA (A) | |||||
Фазні струми | ICА (A) | ||||
I BС (A) | |||||
IAВ (A) | |||||
Фазні (лінійні) напруги | UCA (B) | ||||
UBC (B) | |||||
UAB (B) | |||||
Режим роботи електричного кола | Симетричне навантаження | Несиметричне навантаження | Несиметричне навантаження з обривом лінійного проводу |
Контрольні питання.
1. Як три однофазних споживачі з'єднати трикутником?
|
|
2. Які існують залежності між лінійними і фазними струмами трифазної
системи при з'єднанні споживачів трикутником?
3. Яке трифазне навантаження називають симетричним?
4. Яке трифазне навантаження називають несиметричним?
5. Яке співвідношення між лінійними і фазними напругами для
симетричного навантаження при обриві лінійного проводу А, якщо
навантаження з'єднане трикутником?
Лабораторна робота № 17
Тема: Дослідне вимірювання втрат енергії у
Феромагнітному осерді
Р обоче місце: Лабораторія ТОЕ.
Тривалість заняття: 90 хв.
Мета роботи: виміряти потужність втрат у сталевому осерді і з’ясувати їх
залежність від магнітної індукції.
Прилади та обладнання.
Назва приладів та обладнання | Тип | Кількість | Технічні характеристики |
ЛАТР | |||
Вольтметр | |||
Амперметр | |||
Ватметр | |||
Котушка з осердям |
Теоретичні відомості
1. У феромагнітних тілах, по яким замикається змінний магнітний потік, виникають магнітні втрати. Вони складаються з двох частин: з втрат на гістерезис і втрат від вихрових струмів.
Втрати на гістерезис можна розрахувати за формулою
де, σг - коефіцієнт гістерезису, що залежить від матеріалу осердя,
f – частота магнітного потоку;
Bmax – максимальна індукція;
n - показник степеню, що залежить від магнітної індукції;
m – маса осердя.
Втрати від вихрових струмів
де, σв - коефіцієнт, що залежить від сорту сталі і товщини листів осердя,
Часто вимірюють і розраховують магнітні втрати, не поділяючи їх на частини. Якщо магнітне поле змінюється з частотою 50 Гц, то втрати можливо розрахувати за формулою
де, р10/50 – питомі втрати в осерді масою 1 кг при магнітній індукції Вmax = 1 Тл,
їх величина наводиться у довіднику.
Якщо відомо число витків котушки w, надітої на осердя з перетином S (м2), то можливо розрахувати максимальне значення магнітної індукції Вmax для різних напруг U за формулою .
2. В лабораторній роботі потужність магнітних втрат вимірюється за допомогою ватметру.
Мал..17.1 Схема для вимірювання магнітних втрат в осерді
Ватметр W у даній схемі вимірює потужність Рвт = Рм + Ре + Рв + Р пр,
Де, Рм - магнітні втрати;
– електричні втрати в котушці;
- втрати у вольтметрі;
- втрати в паралельній обмотці ватметра.
Опір котушки Rк потрібно визначати за допомогою амперметру і вольтметру; опір вольтметру Rв і паралельної обмотки ватметра Rпр вказані на шкалі приладів. Іноді замість опору вольтметра на шкалі вказаний номінальний струм вольтметра Іном, тоді опір Rв можна розрахувати за формулою
де, Uном – номінальна напруга (межа вимірювання) вольтметра.
Аналогічно визначається опір паралельної обмотки ватметра.
Опорами приладів можна знехтувати, тоді розрахунок спрощується, але результати будуть менш точними.