Мета: проаналізувати основні гіпотези розповсюдження організмів;охарактеризувати закономірності розміщення рослинного покриву Землі; ознайомитись з особливостями рослинного покриву України; типами районування України і світу.
Матеріал та обладнання: карти біогеографічного, фізико-географічного, геоботанічного, флористичного районувань, підручники з біогеографії.
План заняття
I. Вступна бесіда.
Гіпотези розповсюдження організмів.
Закономірності розміщення рослинного покриву Землі.
Одиниці та принципи флористичного районування суходолу.
Районування України: біогеографічне, фізико-географічне, геоботанічне, флористичне.
Біогеографічне районування. Згідно з біотичним районуванням П.П.Второва і М.М.Дроздова (1978), територія України розташована в межах Європейської області Голарктичного царства. У 1997 р. опубліковано схему біогеографічного районування території України І.Х. Удри. В основі районування лежить географічне поширення рослинного покриву. Тваринне населення, як відомо, має здатність пристосовуватись до умов, створених фітоценотичним покривом. Зелені рослини є основою трофічної піраміди та зовнішнім виразником природних умов. Поєднання даних про поширення певних видів, родів тощо рослин і тварин та їхніх угруповань з урахуванням форм рельєфу, ґрунтового покриву та гідрокліматичних умов надає біогеографічному районуванню системності і комплексності.
|
|
Аналіз географічних особливостей поширення флори й фауни та гідротично-кліматичних умов території дав змогу виділити дві біогеографічні зони, чотири підзони, шість провінцій, 11 підпровінцій, 29 округів і 66 районів, відображених на картосхемі (додаток 1).