2017-10-31
2040
Впроваджено дослідження:
Рік
1. Діагностика грибкових захворювань шляхом мікроскопічного дослідження патологічного матеріалу з осередку ураження.
Рік
1. Визначення розчинних фібрин мономірних комплексів РФМК
Рік
1. Дослідження мазків-відбитків на наявність клітин Тцанка
При роботі в клініко-діагностичній лабораторії самостійно виконую такі аналізи:
1)Загальний аналіз крові:
- підрахунок кількості лейкоцитів, гемоглобіну, еритроцитів;
- визначення кількості ШОЄ;
- визначення кількості тромбоцитів;
- визначення гематокритної величини;
- визначення часу згортання та часу кровотечі;
- підрахунок лейкоцитарної формули.
2)Загальний аналіз сечі включаючи:
- кількість сечі, фізичні властивості;
- мікроскопічне дослідження осаду сечі;
- виявлення ацетону, глюкози та білку;
Дослідження сечі та функціональні проби:
- за Земницьким, Резельманом та Нечипоренко;
- 2-х та 3-х стакана проба;
- проба Сулковича та проба Реберга;
- визначення діастази по Каравею;
|
|
|
- визначення жовчних пігментів в сечі;
3)Проводжу мікроскопічне дослідження аналізу калу на копрограму та на наявність яєць глистів по методу Като;
4)Визначаю фізичні властивості мокротиння:
- колір;
- характер;
- консистенцію.
Готую нативні препарати для мікроскопічного дослідження мокротиння та для окраски на ВК по методу Циля-Нильсона.
5)Дослідження транссудатів та ексудатів, визначення фізичних та хімічних властивостей, приготування і покрашення препаратів.
6)Приготування мазків з відбитком пухлин і лімфовузлів та інших органів під час хірургічних операцій.
7)Дослідження грудного молока НЕЖК – нежирні кислоти для діагностики кон’югаційних жовтяниць у немовлят.
8)Визначення проби Швахмана та електролітів поту для виявлення муковісцедозу у дітей.
Самостійно виконую біохімічні дослідження з використанням сучасної апаратури та хімічних реактивів.
9)Визначаю електроліти в сироватці крові: калій, натрій, хлориди, кальцій, фосфор, магній, ферум.
10)Визначаю ферменти АЛТ, АСТ, лужну фосфатазу та амілазу.
11)Визначаю кількість білірубіну.
12)Визначаю білок, сечовину, креатинін, сечову кислоту, тимолову пробу. Бета-ліпопротеїди, холестерин, кетонові тіла в сироватці крові.
13)Визначаю ревмопроби: серомукоїди, С- реактивний білок, антистрептолізін-О, ревмофактор.
14)Визначаю рівень глюкози в капілярній крові.
Для удосконалення свого фаху освоїла такі методи досліджень:
2013 р. – визначення активності трансаміназ (АЛТ, АСТ), αльфа-амілази, лужної фосфатази.
2014 р. – визначення кількості серомукоїдів в сироватці крові по методу Хуерго.
|
|
|
2015р. – освоїла роботу на біохімічному напівавтоматичному аналізаторі ВА-88.
Всю роботу в лабораторії виконую дотримуючись правил техніки безпеки:
- перед початком роботи з центрифугою перевіряю заземлення корпусу центрифуги;
- не перевантажую ротор центрифуги вище зазначених норм;
- не відкриваю центрифугу до повної зупинки ротора;
- не використовую саморобні пристрої, пробірки; після закінчення роботи всі електроприлади відмикаю від електромережі;
- при аварійній ситуації негайно відмикаю прилад від електромережі і доповідаю про аварію завідуючій лабораторії. Всі випадки аварій і прийняті при цьому заходи заносяться в «Журнал по охороні праці».
Виробнича діяльність
клініко-діагностичної лабораторії у тому числі лабораторії відділення
анестезіології з ліжками інтенсивної терапії та відділення анестезіології з
ліжками інтенсивної терапії новонароджених за 2013рр. 2014рр; 2015 рр.
| 2013 рік | ||||||
| Найменування | Номер рядка | Усього | Загально клінічні | Кількість проведених аналізів | ||
| Гематологічні | Біохімічні | Імунологічні | ||||
| А | В | |||||
| Усього | ||||||
| У тому числі амбулаторні |
| 2014 рік | ||||||
| Найменування | Номер рядка | Усього | Загально клінічні | Кількість проведених аналізів | ||
| Гематологічні | Біохімічні | Імунологічні | ||||
| А | В | |||||
| Усього | ||||||
| У тому числі амбулаторні |
| 2015 рік | ||||||
| Найменування | Номер рядка | Усього | Загально клінічні | Кількість проведених аналізів | ||
| Гематологічні | Біохімічні | Імунологічні | ||||
| А | В | |||||
| Усього | ||||||
| У тому числі амбулаторні |
У своїй роботі користуюсь нормативно-правовими актами, що визначають діяльність закладів охорони здоров’я, організації роботи клініко- діагностичної лабораторії та чинними законодавством України про охорону здоров’я.
| № наказу | Назва наказу |
| № 181 від 02.04.2004 р. | «Епідеміологічний нагляд за інфекціями області хірургічного втручання та їх профілактик». |
| № 408 від 12.07.1989 р. | «О мерах по снижению заболеваемости вирусным гепатитом». |
| № 770 від 10.06.1985 р. | «Про введення в дію галузевого стандарту ОСТ 42-21-2-85 «Стерилізація та дезинфекція виробів медичного призначення. Методи, засоби та режими». |
| № 415 від 19.08.2005 р. | «Про удосконалення добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію». |
| № 223 від 22.10.1993 р. | «Про збір, знезараження, зберігання і здачу використаних медичних виробів одноразового застосування із пластикових мас». |
| № 740 від 21.09.2007 р. | «Про заходи щодо організації профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини, медичної допомоги і соціального супроводу ВІЛ – інфікованих дітей та їх сімей». |
| № 798 від 21.09.2010 р. | «Про затвердження методичних рекомендацій «Хірургічна та гігієнічна обробка рук медичного персоналу». |
| № 955 від 20.10.2013 р. | «Про затвердження нормативно-правових актів щодо захисту від зараження ВІЛ- інфекцією при виконанні професійних обов’язків». |
Будь яке ушкодження шкіри, слизових оболонок медперсоналу під час виконання ними маніпуляцій, забруднення їх біоматеріалом повинно кваліфікуватися як можливий контакт з матеріалом, який містить ВІЛ або інший збудник інфекційного захворювання.
Згідно наказу № 955 від 20 листопада 2013 року «Про затвердження нормативно-правових актів щодо захисту від зараження ВІЛ-інфекцією при виконанні професійних обов’язків».
Перша допомога передбачає обробку місця контакту:
1) При пораненні голкою або іншим гострим інструментом, забрудненим кров’ю чи іншими біологічними матеріалами людини:
- місце контакту промивається водою з милом – поранена поверхня тримається під струменем проточної води кілька хвилин або поки кровотеча не припиниться. За умови відсутності проточної води ушкоджене місце обробляється дезінфікуючим гелем або розчином для миття рук. При цьому не допускається стискання або тертя пошкодженого місця, видавлювання або відсмоктування крові з рани, використання розчину етилового спирту, йоду, перекису водню.
|
|
|
2) При потраплянні крові або інших небезпечних біологічних рідин на непошкоджену шкіру місце контакту промивається водою з милом.
3) При потраплянні крові або інших небезпечних рідин в очі: око промивається водою або фізіологічним розчином.
При потраплянні крові або інших потенційно небезпечних біологічних рідин на слизову оболонку ротової порожнини:
- рідина, що потрапила до ротової порожнини випльовується, декілька разів промивається водою або фізіологічним розчином;
- для промивання ротової порожнини не допускається використання мила чи інших дезинфікуючих розчинів.
В усіх лікувально-профілактичних закладах ведеться форма № 108-0 «Журнал реєстрації аварії при наданні допомоги ВІЛ-інфікованим та при роботі з ВІЛ-інфікованим матеріалом».
Аварією слід вважати уколи, порізи, забруднення слизових та шкірних покривів кров’ю та іншими біологічними рідинами.
Реєстрація аварій проводиться у встановленому порядку за добровільною згодою потерпілого. Кров здається одразу після аварії. Якщо результат негативний, то повторна здача крові проводиться через 3, 6 місяців, а далі через рік. Результати обстеження є конфіденційними.
При проведенні лабораторних досліджень медичний персонал лабораторії повинен користуватися засобами індивідуального захисту:
1) Працювати в медичних халатах, шапочках, змінному взутті, фартухах, гумових рукавичках, а при загрозі попаданні крові і біологічних рідин в очі – окулярах і масках.
2) Усі маніпуляції з кров’ю, біологічними рідинами в лабораторії виконується за допомогою гумових груш і автоматичних піпеток.
|
|
|
3) Збір крові із пальця проводиться в гумових рукавичках додержуючись правил асептики. Особлива увага надається догляду за руками: їх миття, дезинфекція та захист.
Згідно наказу № 798 проводиться гігієнічна обробка рук медичного персоналу. Гігієнічна обробка рук включає звичайне миття рук з милом та гігієнічну дезинфекцію рук.
Звичайне миття рук із звичайним милом рекомендується проводити:
- на початку та в кінці робочого дня;
- перед прийомом їжі;
- після користування туалетом;
- у всіх випадках перед обробкою антисептиком, коли руки реально забруднені.
Техніка звичайного миття рук:
1) Зняти всі прикраси, у тому числі годинники і браслети;
2) Відкрити кран, струменевим потоком комфортно теплої води змочити руки;
3) Нанести порцію рідкого мила;
4) Енергійно терти руки протягом не менше 30 секунд за спеціальною технікою;
5) Ретельно змити мило під проточною водою;
6) Насухо витерти руки рушником (серветкою).
Показання для гігієнічної дезинфекції рук:
1)Перед контактом з пацієнтами;
2)Після контакту з пацієнтами;
3)Перед інвазійними втручаннями;
4)Після контакту з біологічними рідинами пацієнта (кров, сеча);
5)Після контакту з найближчим оточенням пацієнта (ліжка, білизна і т.д.)
Співробітники лабораторії проходять медичний огляд 2 рази на рік, з метою профілактики вірусного гепатиту, туберкульозу, венеричних захворювань.
Маю особисту валізу в склад якої входить:
- одноразові скарифікатори;
- простерилізовані піпетки Панченко, упаковані по 10 штук;
- простерилізовані ватні кульки в упаковці 20-25 штук;
- пінцет в ємкості з 70% спиртом;
- предметні скельця, шліфувальне скло;
- ємкості з 70% етиловим спиртом та 6%Н2О2;
- реактиви згідно указів по уніфікації;
- штативи з пробірками для забору крові;
- робочі піпетки з гумовими грушами;
- чисті бланки аналізів;
- чисті або стерильні гумові рукавички;
- 10% розчин аміаку.
Кожне відділення має стіл для забору крові, котрий після забору крові можна легко обробити одним із дезинфікуючих розчинів (0,25% лізоформін 3000, 6% Н2О2). Поруч є раковина, щоб після взяття крові помити руки.
Збір крові з пальця проводжу так:
- пінцетом беру простерилізовану ватну кульку, змочену 70% в спирті, використану кульку поміщаю в спеціальну ємкість;
- проколюю стерильним скарифікатором палець хворого;
- першу краплю крові знімаю простерилізованою сухою ватною кулькою;
- простерилізованою піпеткою Панченко набираю краплю крові для лейкоформули, цією ж піпеткою набираю кров для ШОЄ, також потрібну кількість крові в штатив з гніздечками;
- повертаю піпетку в пробірку для ШОЄ;
- сухою простерилізованою ватною кулькою витираю залишки крові з пальця;
- прокол в пальці закриваю простерилізованою ватною кулькою змоченою в спирті;
- робочою піпеткою проводжу розбір зразка крові по пробірках з реактивами;
- відпрацьовану ватну кульку поміщаю в призначену ємкість;
- гумові рукавички обробляю 6 % Н2О2 та мию руки з милом.
В клінічній лабораторії до роботи та після закінчення проводиться поточне прибирання. Вологе прибирання приміщень повинно відбуватись із застосуванням дезинфікуючих засобів із розрахунку 200 ml 0,5 % дезактину на 1 метр квадратний.
Один раз в місяць в приміщеннях, де проводиться робота з нативною кров’ю, сироваткою проводиться генеральне прибирання з використанням миючих та дезинфікуючих засобів. Під час генерального прибирання всі меблі зсовують на середину кімнати, прибирання проводять від вікон до дверей, ретельно миють стіни, обладнання, меблі, проводять очищення підлоги від забруднення. Генеральне прибирання проводять по затвердженому графіку.
Після закінчення поточного прибирання вмикаємо бактерицидний опромінювач на 20 хвилин. Після закінчення генерального прибирання - на 2 години. Провітрюють приміщення після бактерицидного опромінювання на 20-30 хвилин.
Ведеться журнал обліку роботи бактерицидних опромінювачів, де вказується:
- марка опромінювача;
- дата введення його в експлуатацію;
- площа опромінення;
- кількість часу роботи лампи.
Лампа бактерицидного опромінювача протирається 70% спиртом щодня, каркас – 6 % р-н Н2О2 - 1 раз на місяць.
Стерилізація та дезинфекція інструментів в лабораторії проводиться згідно наказу МОЗ України від 10.06.1985 р. № 770 «Про введення в дію ОСТу 42-21-2-85 «Стерилізація і дезинфекція виробів медичного призначення. Методи, засоби, режими». На даний час в лабораторії використовується лізоформін-3000, дезактин, 6% Н2О2 та бланідас-актив.
Обробка піпеток Панченко:
- звільняють від крові і пропустити через канал 0,5 % р-н дезактину в об’ємі 5-7 мл;
- повністю замочити в 0,5% р-н дезактину на 1 год;
- ополоснути проточною водою;
- капіляри повністю занурити у миючий розчин (5 гр. порошку + 17 гр. пергідролю + 978 мл води), нагріти до t 50˚С (експозиція 15 хвилин);
- провести йоршування в миючому розчині, кожну піпетку промити під проточною водою 10 хв., ополоснути дистильованою водою 0,5 хв.
Згідно наказу МОЗ від 12.07.1989 р. № 408 «Про заходи по зниженню захворюваності вірусним гепатитом в країні», проводимо контроль перед стерилізаційної обробки на наявність прихованої крові за допомогою
«Делатеста» і на залишки миючих розчинів за допомогою фенолфталеїнової проби.
Для постановки проби береться 1% від обробленого посуду, але не менше 3-5 одиниць.
Проба на наявність залишків прихованої крові проводиться за допомогою засобу «Делатест». При позитивному результаті через 5-10 секунд, зявляється фіолетово-блакитне світіння, яке зникає через 5-20 секунд.
Фенолфталеїнова проба проводиться на наявність залишків миючих засобів. Якщо після нанесення 2-3 крапель 1% спиртового розчину фенолфталеїну зявляється забарвлення, то проба вважається позитивною. В такому разі вся партія виробів медичного призначення підлягає повторній обробці та контролю на якість очищення.
Після проведення проби капіляри висушують при t 180 – 1 годину після виходу на температурний режим.
Стерилізація виробів медичного призначення відбувається в біксах паровим методом (автоклавування) у ЦСВ при t 132-2 атмосфери 20 хвилин.
Закладка бікса: ватні кульки, капіляри. Перед закладкою виробів медичного призначення бікс обробляється в середині 70% спиртом, а зовні 0,25% розчином лізоформіну – 3000.
Ведеться «Журнал контролю роботи стерилізаторів повітряного та парового автоклаву», облікова форма 257/o. Контроль стерильності - мед тест.
Після забору крові з пальця та виконання біологічних досліджень в лабораторії проводиться повна дезинфекція використаної посуди. Використані робочі піпетки, груши, кульки, гумові рукавички замочуємо в спеціальних ємкостях в 0,5% розчин дезактину на 1 годину під важіль. Пробірки звільняють від крові, замочують в дезінфікуючому розчині (6% Н2О2+ 5 гр. порошку на 1 літр Н2О). Потім замочуємо в миючому розчині підігрітому до 50˚ на 15 хвилин. Потім промиваємо під проточною водою, споліскуємо у дистильованій і сушимо в сухо жаровій шафі 45 хв.при t 120.
Залишки крові зливаємо в спеціальній маркований посуд і знезаражують в 0,5% розчині дезактину 1 годину.
Доставка крові на біохімічні дослідження здійснюється згідно наказу № 955.
Правила доставки:
1) Кров транспортується в штативах, покладених в контейнери, бікси або пенали, на дно яких укладається чотиришарова суха серветка.
2) Не допускається транспортування проб крові у картонних коробках, дерев’яних ящиках, поліетиленових пакетах;
3) Забороняється використовувати для взяття крові скляні пробірки з відбитими краями;
4) Забороняється вкладання бланків, направлень та іншої документації в контейнер чи бікс;
5) Ємкості з кров’ю відразу на місці взяття щільно закривають гумовими або пластиковими корками.
Постійно працюю над підвищенням свого професійного рівня. В лабораторії щомісячно проводяться заняття з лаборантами; які я постійно відвідую:
- по санрежиму;
- профілактика професійних інфікувань на робочому місці;
- ненадання невідкладної допомоги;
- дотримання правил техніки безпеки та охорони праці на робочому місці, та інші.
Кожні 5 років проходжу курси підвищення кваліфікації, читаю медичну літературу.
В своїй роботі користуюсь посібниками таких авторів:
В.В.Меньшиков «Лабораторные методы исследования в клинике».
Е.А.Кост «Пособие по клиническим лабораторным методам исследования».
М.А.Базарнова «Руководство по клинической лабораторной диагностике».
Приймаю участь в загальнолікарняних конференціях сестер медичних.
За звітний період приймала участь у конференціях:
1)Венеричні захворювання;
2)Профілактика Сніду;
3)Гострі респіраторні захворювання;
4)Етика та деонтологія
та інших.
Санітарно-просвітня робота
Санітарно-просвітня робота лікувально-профілактичних установ є обов'язковим розділом праці, призваним не тільки лікувати, але й бути школою гігієнічного виховання.
Ставлю своєю метою прищепити населенню санітарно-гігієнічні навики. Санітарно-освітня робота в відділенні проводиться шляхом випуску санітарних бюлетенів, тематичних папок, проведення колективних та індивідуальних бесід.
Однією з найбільш розповсюджених форм санітарно-просвітньої роботи є співбесіда з хворими дітьми та їх батьками, під час якої їм надається необхідна інформація.
Постійно проводжу бесіди з хворими дітьми та їх батьками на актуальні теми:
- Дотримання правил гігієни з метою профілактики захворювання глистними інвазіями;
- Зберігання лікарських препаратів вдома в недоступних для дітей місцях;
- Ведення здорового способу життя: шкідливість куріння, алкоголю та слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних речовин;
- Профілактика отруєння грибами.
За звітний період мною була проведена така робота:
За звітний період мною була проведена така робота:
| Проведено бесід | Роки | |
Висновок
В своєму звіті я намагалась показати роботу клініко-діагностичної лабораторії і свою особисто.
Свою кваліфікацію намагаюсь підвищити шляхом відвідувань сестринських занять, семінарів, конференцій, читанням медичної літератури, проходженням курсів по підвищенню кваліфікації.
Особливу увагу приділяю організації робочого часу, дотримуючись правил асептики, техніки безпеки на робочому місці.
В подальшому буду удосконалювати свої знання та навички.
Лаборант А.С.Подрєз
Затверджую
Головний лікар
КЛПЗ «Чернігівська обласна
дитяча лікарня»
________________ О.П. Карета
«_____» ____________ 2016 р.
Звіт
