Таблична побудова логіки висловлювань

Список питань

1. Природа мислення [1]

2. Таблична побудова логіки висловлювань [1]

3. Поняття про абстракцію [2]

4. Модуси фігур силогізмів [2-3]

5. Загальне поняття про діалектичну логіку [3]

6. Загальна класифікація умовиводів [3-4]

7. Поділ понять та правила поділу [4]

8. Правила силогізмів [4-5]

9. Види простих суджень [5-6]

10. Загальне поняття про силогізм [6-7]

11. Закон достатньої підстави [7]

12. Розподіл термінів в простих категоричних судженнях [7-8]

13. Фігури силогізмів [8]

14. Умовно-категоричний умовивід [8-9]

15. Основні етапи становлення логічної науки [9]

16. Загальна характеристика поняття в формальній логіці

17. Предмет та значення логіки [10]

18. Класифікація понять

19. Загальна характеристика логічних форм [10]

20. Закон виключеного третього [10]

21. Розділювальні умовиводи [11]

22. Правила фігур силогізмів. Правила засновків [11]

23. Складні судження [11-12]

24. Закон виключення суперечності [12]

25. Доведення [13]

26. Принцип сходження від абстрактного до конкретного [13]

27. Умовні умовиводи [14]

28. Правила фігур силогізмів. Правила термінів [14]

29. Класифікація умовиводів по складу, кількості засновків, характеру виводу [15]

30. Утворення понять [15]

31. Індуктивні умовиводи. Дедуктивні умовиводи

32. Складні силогізми [15-16]

33. Класифікація умовиводів по характеру спрямованості виводу [16]

34. Визначення [16]

35. Принцип збігу історичного і логічного. Принцип зв‘язку

всього зі всім [16]

36. Дедукція та індукція [17]

37. Поняття про формалізацію [17]

38. Методи індуктивного дослідження [17]

39. Логічні операції за допомогою яких утворюються

безпосередні умовиводи [18]

40. Аналогія [18]

41. Відношення між простими категоричними судженнями по істинності [18]

42. Гіпотеза [19-20]

43. Об‘єднана класифікація суджень по кількості та якості [21]

44. Відношення між поняттями [21-22]

45. Закон тотожності [23]

46. Принцип розвитку [23]

47. Аксіоми силогізму [23]

48. Відмінність формальної логіки від діалектичної [24]

Алфавітний покажчик

47. Аксіоми силогізму [23]

40. Аналогія [18]

41. Відношення між простими категоричними судженнями по істинності [18]

44. Відношення між поняттями [21-22]

48. Відмінність формальної логіки від діалектичної [24]

9. Види простих суджень [5-6]

34. Визначення [16]

42. Гіпотеза [19-20]

36. Дедукція та індукція [17]

25. Доведення [13]

6. Загальна класифікація умовиводів [3-4]

19. Загальна характеристика логічних форм [10]

16. Загальна характеристика поняття в формальній логіці

5. Загальне поняття про діалектичну логіку [3]

10. Загальне поняття про силогізм [6-7]

24. Закон виключення суперечності [12]

20. Закон виключеного третього [10]

11. Закон достатньої підстави [7]

45. Закон тотожності [23]

31. Індуктивні умовиводи. Дедуктивні умовиводи

18. Класифікація понять

29. Класифікація умовиводів по складу, кількості засновків,

характеру виводу [15]

33. Класифікація умовиводів по характеру спрямованості виводу [16]

39. Логічні операції за допомогою яких утворюються

безпосередні умовиводи [18]

38. Методи індуктивного дослідження [17]

4. Модуси фігур силогізмів [2-3]

43. Об‘єднана класифікація суджень по кількості та якості [21]

15. Основні етапи становлення логічної науки [9]

8. Правила силогізмів [4-5]

22. Правила фігур силогізмів. Правила засновків [11]

28. Правила фігур силогізмів. Правила термінів [14]

35. Принцип збігу історичного і логічного. Принцип зв‘язку

всього зі всім [16]

46. Принцип розвитку [23]

26. Принцип сходження від абстрактного до конкретного [13]

3. Поняття про абстракцію [2]

37. Поняття про формалізацію [17]

17. Предмет та значення логіки [10]

1. Природа мислення [1]

7. Поділ понять та правила поділу [4]

12. Розподіл термінів в простих категоричних судженнях [7-8]

21. Розділювальні умовиводи [11]

23. Складні судження [11-12]

32. Складні силогізми [15-16]

2. Таблична побудова логіки висловлювань [1]

27. Умовні умовиводи [14]

14. Умовно -категоричний умовивід [8-9]

30. Утворення понять [15]

13. Фігури силогізмів [8]

 

Природа мислення

Суспільна природа мислення передбачає його тісний зв'язок із мовою. Виникнувши в процесі трудової діяльності людини, мислення стало могутнім засобом формування індивідуального і суспільного досвіду. Суспільно-історична зумовленість мислення визначається тим, що в кожному акті пізнання людина спирається на досвід попередніх поколінь. Розвиток особистості відбувається шляхом присвоєння нею культурно-історичного досвіду людства, який закріплений у знаннях і передається з покоління в покоління. Хоча мислення кожної людини формується і розвивається в процесі активної пізнавальної діяльності, його зміст і характер залежать від загального рівня пізнання, який на кожному етапі суспільного розвитку має свої особливості.

Таблична побудова логіки висловлювань

Современная символическая логика для анализа дедуктивных рассуждений строит особые логические системы; одна из них называется логикой высказываний или пропозициональной логикой, другая — логикой предикатов. Рассмотрим кратко принципы построения логики высказываний.

Логика высказываний — это логическая система, которая анализирует процессы рассуждения, опираясь на истинностные характеристики логических связок и отвлекаясь от внутренней структуры суждений.

Язык логики высказываний включает: алфавит, определение правильно выстроенных выражений, интерпретацию.

Алфавит логики высказываний состоит из следующих символов.

1) Символы для высказываний: р, q, r... (пропозициональные переменные).

2) Символы для логических связок:

л — конъюнкция (союз «и»);

V — ДИЗЪЮНКЦИЯ (СОЮЗ «ШШ»);

-> — импликация (союз «если..., то...»);

s — эквивалентность (союз «если и только если..., то...»);

1 — отрицание («неверно, что...»). 3) Технические знаки (,) — скобки.

Допустимые в логике высказываний выражения, называемые правильно построенными формулами, или сокращенно ППФ, вводятся следующим определением:

1. Всякая пропозициональная переменная — р, q, r... — является ППФ.

2. Если А и В — ППФ (А и В — символы метаязыка для любых формул), то выражения — А л В, A v В, А -> В, А а В, ТА— также являются ППФ.

3. Все другие выражения, помимо предусмотренных п. 1 и 2, не являются ППФ языка логики высказываний.

Логика высказываний может строиться табличным методом или как исчисление, т.е. как система, позволяющая получать по правилам вывода из одних формул другие.

Табличное построение предполагает семантические определения пропозициональных связок в виде матриц, показывающих зависимость истинного значения сложных формул от значений их составляющих простых формул. Если А и В простыеформулы, то истинное значение построенных с помощью логических связок форму может быть представлено матричным способом — в виде таблицы (см. рис. 36).

Среди правильно построенных формул в зависимости от их истинностного значения различают тождественно истинные, тождественно ложные и выполнимые формулы.

Тождественно истинными называют формулы, принимающие значения истини при любых — истинных или ложных — значениях составляющих их пропозициональных переменных. Такие формулы представляют собой законы логики.

Тождественно ложными называют формулы, принимающие значение ложнопри любых — истинных или ложных — значениях пропозициональных переменных.

Выполненными называют формулы, которые могут принимать значения истинности или ложности в зависимости от наборов значений составляющих их пропозициональных переменных.