Класифікація умовиводів по характеру спрямованості виводу

- дедуктивні (від загального знання до часткового);

- індуктивні (від часткового знання до загального);

- умовиводи за аналогією (від приватного до приватного).

Визначення

Озна́чення, ви́значення чи дефіні́ція — роз'яснення чи витлумачення значення (сенсу) терміну чи поняття. Слід зауважити, що означення завжди стосується символів, оскільки тільки символи мають сенс що його покликане роз'яснити означення. Наприклад, ми можемо дати означення слову «стіл», оскільки це слово має сенс, однак, хоча ми можемо зробити, зламати чи сидіти на столі, ми не можемо дати означення конкретній речі-столу. Термін, якому дається означення називають означуваним (лат.definiendum, часом використовують позначення Dfd), а символ чи групу символів, що повинна роз'яснити його значення, називають означуючим (лат.definiens, часом використовують позначення Dfn). «Означуюче» не є значенням «означуваного», а, відповідно до означення, має те ж значення. Метою введення означення певному терміну може бути необхідність розширення поняттєвого словника, усунення двозначності, необхідність уточнення терміну, чи теоретичне роз'яснення.

1 Типи означень

1.1 Обумовлене означення (stipulativedefinition)

1.2 Лексичне означення

1.3 Уточнювальне означення

1.4 Теоретичне означення

1.5 Переконливе означення

2 Техніка введення означення

2.1 Денотативні означення

2.2 Коннотативні означення

2.2.1 Синонімічне означення

2.2.2 Операційне означення

2.2.3 Означення через рід та видову відмінність (pergenusetdifferentia)

Класифікація умовиводів по характеру спрямованості виводу

Умовивід — форма мислення, за допомогою якої з одних думок (засновків) одержують нові думки — висновки.

За ступенем обґрунтованості висновку умовиводи поділяють на достовірні (необхідні) і ймовірні (правдоподібні). Висновки перших є необхідно істинними (за умови істинності засновків і правильності зв'язку між ними), а висновки других — імовірно істинними, навіть за умови істинності засновків.

36. Дедукція та індукція

Дедуктивниминазиваються умовиводи в яких думка рухається від загального до часткового Індуктивним є умовивід в якому по властивості всього класу предметів робимо висновок зі знання властивостей окремих предметів класу.

Традуктивні— в яких ми із засновків певного ступеня загальності робимо висновки того ж ступеня загальності.

Поняття про формалізацію

Формалізація – це зовнішній прояв абстрагування, це процес заміни слів природної мови знаками. Формалізація — побудова моделі, в якій змістовним думкам і міркуванням відповідають формальні аналоги.

Виявлення форми думок ускладнюється тим, що природна мова, з допомогою якої ці думки виражаються, не дає можливості абстрагуватися від їх змісту. Тому першим кроком у процесі формалізації є вилучення природної мови. Оскільки ж думки не існують поза матеріальною оболонкою, то замість природної мови вводять штучну мову, насамперед набір символів для позначення елементів думок, які використовують для побудови відповідних логічних структур. Наступним кроком є встановлення скінченного числа правил утворення висловлювань з певного набору символів або переліку зразків, які дають змогу виділити правильні для даної системи висловлювань (формул) з усіх тих, які можна побудувати з цього набору символів. Важливим моментом формалізації є визначення правил переходу одних правильних висловлювань в інші.