Комплексні психолого-психіатричні експертизи за фактом самогубства

Для визначення юридичного значення комплексної судово - психолого-психіатричної експертизи (КСППЕ) за фактом самогубства необхідно розглянути, з якою метою вона призначається, які можливі правові наслідки випливають з того чи іншого експертного висновку.
Як показує практика, однією з ситуацій, коли призначаючиється така експертиза, є можливий висновок слідчого або суду про самогубство.Якщо у судово-слідчих органів немає чіткої впевненості в тому, що мав місце факт са-моубійства (а не вбивства чи нещасного випадку), то тут експертний висновок грає важливу роль для з'ясування тих чи інших обставин, що характеризують особу суїцидента. Але і в таких ситуаціях неприпустимо використовувати експертні висновки як доказ при визначенні роду смерті. Так, людина може перебувати в депресії, висловлювати суїцидільні думки і наміри і саме в цей проміжок часу стати жертвою вбивства (отруєння, повішення і т. д.). У цьому випадку використання експертного висновку про наявності, наприклад, депресивного стану у підекспертного, супроводжується суїцидальними намірами, як доказівтого, що він дійсно вчинив самогубство, буде безсумнівною судовою помилкою.
Предметом КСППЕ за фактом самогубства є психічних стан підекспертного, що передувала самогубству. Ця обставина в сукупності з основною метою суду - встановити наявність або відсутність причинно-наслідкового свя-зи між діями обвинуваченого і фактом самогубства - і визначає коло питань, відповіді на які в експертному закладі дадуть можливість використовувати їх як доказом у справі в метою сприяння встановленню істини.
Формулювання питань. У постанові слідчого або виявлення суду повинні формулюватися наступні два питання.
1) В якому психічному стані перебував підекспертний в період, що передував самогубству (смерті)? Дане питання стосується періоду, що передував смерті, у випадках ях, коли мова йде про орієнтовний самогубство. Експертние висновок, кваліфікується таке психічне стан не будучи доказом при визначенні роду смерті, може пролити світло на деякі обставини, характеризує особистість підекспертного. При призначенні експертизи за фактом самогубства доведеного необхідно сформулювати питання про період, що передував вже не смерті, а самогубства.
Відповідь на поставлене питання має основоположне значення для експертного висновку про наявність причинного зв'язку цього стану з діями обвинуваченого. Клініко-психологічний аналіз (за наявності повних матеріалів карної справи та медичної документації) дозволяє дати точну кваліфікацію психологічного стану людини в період, що передував суїциду, описати його виникнення і динаміку розвитку. Кваліфікація такого психічного стану ня включає визначення індивідуально-психологічних особ бенностей, клінічну і психологічну діагностику психічного стану.
Експертне дослідження індивідуально-психологічних особливостей підекспертного повинно включати етико-психологічний аналіз (оскільки суїцидальна дія завжди акт морального вибору), діагностику особливостей самосвідомості, визначення рис особистості та характеру. Необхідно кваліфікуватитип суїцидальний або афективний. Раціональні самогубства - це обдумані суїциди з тривалим і поступовим формуванням рішення покінчити з собою, обдумуванням способів самогубства, місця і часу здійснення свого наміру. При афективних самогубствах, рішення про суїцид приймається безпосередньо під впливом інтенсивних і значущих емоцій і є імпульсивним. Важливий компонент при даній експертизі - виявлення мотивів чи психологічного сенсу самогубства. У суїцидології описані такі типи мотивів, як протест, заклик, уникнення (покарання або страждання), самопокарання та відмову.

Особливу увагу в експертному висновку необхідно звертати на особистості в «переломні» моменти його життя (втрата роботи, смерть близьких, ситуації сильного приниження тощо).Діагностика власне психічного стану людини в зацікавив судово-слідчі органи зазвичай включає клінічну, нозологічну або синдромально оцінку цьогостану, визначення характеру соціальної дезадаптації особистості, сутності його кризового або афективного стану, аналіз динаміки переживань і т.д. Тількиточна і повна кваліфікація психічного стану підекспертного в період, що передував самогубству, дозволяє правильно відповісти на основне питаннясудово-слідчих органів.

2) Чи існує причинно-наслідковий зв'язок між діями обвинуваченого (вказати: згвалтування або такі дії, які кваліфікуються як жорстоке поводження або систематичне приниження особистої гідності) і психічним станом потерпілого в період, що передував самогубству? Часто це питання формулюють таким чином: які можливі причини виникнення цього стану? Подібне формулювання предається менш вдалою, бо причин виникнення та розвитку пресуїцидального стану може бути багато, а суд цікавить тільки одна причинний зв'язок - між кримінально значущими діями обвинуваченого і самогубством потерпілого.