Національний університет державної податкової служби України

 

Доповідь

На тему:Культура у сферіоподаткування (податкова культура)

 

Виконав студент

групи ОБАі-22

Гальченко В.І.

 

 

Ірпінь 2013

Зміст

 

 

Проблемиподатковоїкультури……………………………………………………………………..2

Податковаграмотністьіформуванняподатковоїкультури…………………3

Масовороз’яснювальнароботаорганівДПС…………………………………………………4

Шляхипідвищенняподатковоїкультури……………………………………………...5

Література………………………………………………………………………………………………………..6

 

 

Дана тема є актуальною, оскількивисокийрівеньподатковоїкультурисприятимезростаннюподатковихнадходжень, а вони є основною статтею доходу бюджету держави. Недоотриманняподатківвикликаєрізноманітнінегативнісоціально-економічнінаслідки. Саме тому, покращенняподатковоїкультуризнаходитьсясередважливих проблем, відвирішенняякоїзалежитьрозвитокекономікивсієїкраїни.

Проблемиподатковоїкультури знайшлиширокевідображення в працях таких вчених як: Б.А. Карпінського, О.М. Виходець, В. Сулими, Т. Воїнової та О. Павленко. Поряд з широким висвітленням в працяхвченихданої теми, існуютьпроблеми в чіткомувизначенні понять та формулюваннішляхівпокращення.

Метою роботи є чіткевизначенняпоняттяподатковоїкультури, проблемформуванняподатковоїкультури та напрямківїїпокращення.

Найкращим методом забезпеченняповної та своєчасноїсплатиподатків є підвищеннярівнядобровільноїсплативсіхцихплатежів. І тут великого значеннянабуваєподаткова система, довіра до неїнаселення, тому такепоняття як «податкова культура» потребуєвивчення, проте не коженрозумієданепоняття правильно.

Впершетермін «податкова культура» використав у своїйстатті «Економія і соціологіяподатку на прибуток» Й. Шумпетер, якийзазначив, щоподаткова культура є вираженнямлюдськоїдуховності і творчості, спрямовані на збільшеннярівняподатковоїсвідомостісуспільства.

Б.А. Карпінськийвизначаєподаткову культуру як спосібповедінки, щопередбачаєнаявність та дотриманнястабільного, дієвогоподатковогозаконодавства в державі та визначаєрівеньрозвиткусуспільства, вираженого в існуючих нормах [2].

Виходецьпідподатковою культурою розумієсвоєчаснусплатуподатків і обов’язковихвідрахувань до державнихцільовихфондів у терміни, щовстановлюютьсязаконодавчими і нормативними документами [1]. Такевизначеннядещоперегукується з тлумаченнямпоняття «податковадисципліна», щодається В. Сулимою як належневиконаннясуб’єктамиподатковихправовідносин, встановлених для них нормами податкового права.

Т. Воїнова та О. Павленко податкову культуру розглядають як рівеньрозвиткусуспільства, виражений в існуючих нормах системиоподаткування, глибиніподатковихзнаньнаселення, умовахрозвиткупідприємництва, а також в усвідомленнінеобхідностівиконанняподатковихзобов’язань [2].

Якщонауковотлумачитиподаткову культуру, то вона являєсобою спосібповедінки, щопередбачаєнаявність та дотриманнястабільного, дієвогоподатковогозаконодавства в державі та визначаєрівеньрозвиткусуспільства, вираженого в існуючих нормах.

Податки – основа добробутудержави і суспільства, але далеко не всісприймають як загальнолюдськуцінність. Антифіскальнаповедінка стала широко розповсюдженим і виправданимзначноючастиноюнаселенняявищем. За результатами міжнароднихдосліджень, рівеньподатковоїсумлінностіперебуває у зворотнійзалежностівідрозмірівтіньовоїекономіки. Вже в кінці 2011 року, за різнимипідрахункамитінізаціяекономікискладає до 36% ВВП. Так рівеньподатковоїсумлінності як індикаторподатковоїкультури говорить про те, щобізнес не бажаєвзаємодіяти з Державною податковою службою і шукаєспособи ісхемиухиленнявідподатків. Цеобумовленонедостатньообґрунтованимиправовими, організаційними, методологічними і функціональнимимеханізмами в податковійсистемі, а саме в системісправлянняподатків [5].

Податковаграмотність і формуванняподатковоїкультури – цеодні з найважливіших умов для того, щобподаткова система та власнеподатковеадмініструванняефективнозапрацювали. Принцип неминучості та добровільностіміцнозакріпився у свідомостіплатниківподатківрозвиненихкраїн. Наприклад, у Голландіїдобровільністьсплатиподатківсягає 97%. В Україні, парадигму «податки – основа добробутудержави та суспільства» не сприймають як загальнолюдськуцінність. Платники не розуміють, для чогоїхпримушуютьсплачуватиподатки і позбавляютьзначноїчастинизаробітку [4].

Можемовиокремитинаступні причини низькогорівняподатковоїкультури:

1) у радянськийперіод не потрібнобулонавітьзамислюватися про податки;

2) на сучасномуетапівідсутнядовіра до влади, розуміння та схваленняполітикирозподілуподатків.

В Україніприділяютьувагурозвиткуподатковоїкультури. Якщопоглянути на стратегічний план розвиткуДержавноїподатковоїслужбиУкраїни на період до 2013 року, то можемопобачити першим пунктом йдестаття яка затверджуєнаправленість на забезпеченняповного, своєчасногонадходженнявстановленихподатків та зборів [6].

На даний момент проводятьсятематичніпередачі на телебаченні, почастішалирекламні ролики. В Україніприйнялипрограмуформуваннявисокоїподатковоїкультуризішколи, видано ілюстровану книжку для першокласників «Казка про податки».

Масовороз’яснювальна робота органів ДПС здійснюється через пресу (35%), радіо (32%), веб-сайт (17%) та телебачення (16%). ДПС здійснюєвипускдрукованоїпродукції (у 2011 році – 29430 одиниць, що на 1763 одиницібільше 2010 року). У 2011 роцібуло проведено 25152 практикуми, що на 547 більшеніж у 2010 році [7].

Для покращеннязв’язків з громадськістю ДПС проводить прес-конференції, відкриваєурядові «прямі» лінії, публікуєінформаційніповідомлення, інтерв’ю та коментарі, відповідає на запитипровідних ЗМІ.

Станом на 2011 ріквідкрито 3 урядовіпрямілінії. Значнукількістьінформації подано у виглядіінтерв’ю та коментарів. У 2011 роціздійснено 1098 інтерв’ю, що на 578 більшеніж в 2010.

Всіці заходи сприяютьбудутьсприятиствореннюіміджуслужби, яка відкрита для платників та готова співпрацювати з ними.

Оцінитирезультатизастосуваннявищезазначенихзаходівможна за допомогоюаналізумобілізаціїкоштів органами ДПС. За 2011 рік до місцевихбюджетівбуломобілізовано 15,1 млрд.грн., що на 5,5 млрд.грн. більшеніж у 2010. Позитивною є такожтенденція в мобілізаціїкоштів до Державного бюджету – 192,1 млрд.грн. (зростання на 54,5 млрд.грн.). Загалом до зведеного бюджету надійшло 266,4 млрд. грн., що на 60 млрд.грн. більшеніж у 2010 році. Такіпоказники росту надходженьхоча і опосередковано, але свідчать про позитивнізміни в податковійкультуріплатників [7].

Ми пропонуємонаступні шляхи підвищенняподатковоїкультури:

1) реорганізація та ребрендингДержавноїподатковоїслужби;

2) системнеінформуваннянаселення про роботу податкової, популяризаціяїїдіяльності;

3) робота на випередження – відповідати на запитанняще до того, як цізапитаннясформульовано;

4) стимулюваннядобровільноїсплатиподатків за допомогоюекономічнихадміністративних, психологічнихметодів;

5) оперативнереагування на критику;

6) поширенняінформаційно-сервіснихпослуг шляхом використанняінтернеттехнологій;

7) запровадженняелектроннихкарток.

Підбиваючипідсумкидослідженняможнасказати, що для Українидужеважливим на сьогодні є підвищеннярівнядобровільноїсплатиподатків. Одним з найважливішихкроків до цього є покращенняподатковоїкультури. Поступовезапровадженнязазначенихзаходів дозволить вирішитивищеперерахованіпроблеми та значнопокращитирівеньподатковоїкультури.

 

1. Василенко А.В. Формуванняподатковоїкультури в Україні / А.В. Василенко // Вісникнаціонального банку України. – 2010. – № 1 – с. 17-22.

2. Волощук Р.Є. Система адмініструванняподатків: сутність та структура / Р.Є. Волощук // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Evu/2011_17_2/Voloschuk.pdf

3. Лекарь С. Податкова культура є ідеологічним фарватером декларування / С. Лекарь // ВісникподатковоїслужбиУкраїни. – 2010. – №4. – С. 8-10.

4. Семченко О. Формуймо тренд на податкову культуру! / О. Семченко// ВісникподатковоїслужбиУкраїни. – 2012. – №5.

5. Рівеньтінізаціїукраїнськоїекономікисягнув 36% ВВП. [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://www.newsru.ua/finance

6. Стратегічний план розвиткудержавноїподатковоїслужбиУкраїни на період до 2013 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sts.gov.ua/diyalnist-dpa-ukraini/plani-ta-zviti-roboti-dpa-u/54095.html

7. Державнаподаткова служба України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sts.gov.ua/