Тема 6. Статистика ефективності банківської діяльності

На основі даних періодичних публікацій в журналах «Банковский аудит», «Банківська справа», «Вісник НБУ», «Деньги и кредит», «Финансовые риски» зробити огляд:

— методичних положень по аналізу ефективності комерційних банків;

— публікацій про сучасний стан ефективності комерційних банків;

— даних про рівні ефективності та обсяги активів окремих комерційних банків України.

На основі цих даних:

— здійснити порівняльний аналіз динаміки по окремих групах і по всій сукупності банків основних показників ефекту та витрат;

— здійснити порівняльний індексний і факторний аналіз показ­ників ефекту та ефективності;

— здійснити аналіз абсолютної та відносної економії ресурсів (капіталу, активів, зобов’язань) та витрат (загального обсягу витрат і процентних витрат);

— дати рейтингову оцінку банків за ефективністю.

5. Іноді самостійне вивчення літератури пов’язане з оформленням бібліографії.Найчастіше така необхідність виникає тоді, коли результати статистичних досліджень слід відобразити у контрольній чи дипломній роботі.

Бібліографія - (греч. biblion – книга, grapho – пишу) це галузь знань про методи і способи складання показників, списків, огляду друкарських робіт. Це один з найважливіших етапів вузівської підготовки фахівців, а також форма самостійної підготовки, в процесі якої здобуються уміння і навики організації і здійснення наукових досліджень. Завданням бібліографії є реєстрація друкарських робіт в певної галузі знань, окремої проблеми, або теми. Надається вона в наукових дослідженнях у вигляді переліку книг, журналів, статей і послань на місце, рік публікації, видавництво і ін. |посилання|

5.1. Використання в роботі основних цитат, цифрових даних, схем, формул і ін., запозичених з|із| наукових літературних і інших джерел, а також запозичення думок, висновків|висновків| і тому подібне|тощо| інших авторів обов'язково повинно супроводжуватися|супроводжуватися| посиланням|посиланням| на назву джерела.

5.2. Посилання в тексті роботи можна використовувати внутрішньотекстові або підрядкові. У першому випадку заслання додається відразу після закінчення цитати в квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела в списку літератури і відповідна сторінка. Наприклад [4, с. 35].

Підрядкові послання на використані наукові джерела рекомендуються в тих випадках, коли їх небагато, або коли вони зроблені на роботи, що не мають прямого відношення до теми, і, отже, не включені в список використаних джерел. В цьому випадку виноски нумеруються в межах сторінки під текстом цієї сторінки у вигляді виноски, в якій вказують прізвище і ініціали автора, назву джерела, видавництво, рік видання і сторінку.