Американська школа маржиналізму й теорія граничної продуктивності

Вступ

У кінці XIX - першої третини XX ст. великий вплив набуває новий напрям в економічній теорії, істотно відрізняється від класичного напряму, і навіть виступає виразно альтернативою йому. Воно відоме як маржиналізм. У значній мірі ця зміна стала наслідком величезного прогресу в науці, особливо її природніх і гуманітарних галузях, і економіка, яка усе більш знаходила ознаки монополістичного типу господарювання. Головною відмінністю американської школи маржиналізму від розробок австрійської та кембриджської шкіл став аналіз проблем виробництва й розподілу, що спирався на концепцію граничної продуктивності праці й капіталу. Вагомий внесок у розробку ідей маржиналізму зробив представник американської школи Дж. Б. Кларк, який одним із перших розмежував капітал і капітальні блага. Він сформулював закон граничної продуктивності праці і капіталу.

 

Метою доповіді є характеристика американської школи маржиналізму та ознайомлення з теорією граничної продуктивності.

 

Завданням доповіді є:

-Визначити ознаки американської школи маржиналізму;

-Ознайомитися з теорією граничної продуктивності.

 

Об’єкт дослідження: маржиналізм, американська школа маржиналізму, внесок Джона Кларка у розвиток маржиналізму, теорія граничної продуктивності.

 

 

Основна частина

Маржиналізм - це напрям економічної теорії, що досліджує закономірності економічних процесів на основі використання граничних величин. Виникнення маржиналізму зумовлювалось передусім об'єктивними чинниками: поглибленням поділу праці, розширенням капіталістичного ринку, зростанням взаємозалежності та конкурентної боротьби між економічними суб'єктами. Головна функція підприємця була пов'язана з вибором правильного рішення щодо розміру ресурсів і продаж, рівня ринкових цін. Теорії маржиналізму стали формою відображення первинних економічних потреб і прагнень приватних підприємців. Крім того, нова течія виконувала й ідеологічну функцію, протиставляючи свої концепції марксизму й виступаючи проти трудової теорії вартості. Для маржиналізму характерна нова методологія, основними ознаками є такі:

· психологізація економічного аналізу — участь індивіда в економічних процесах зумовлюється психологічними, суб'єктивними чинниками й оцінками;

· суб'єктивно-ідеалістичний підхід — погляд на систему вільного підприємництва з боку ізольованого господарюючого суб'єкта;

· принцип раціональної поведінки людини на основі власних, суб'єктивних уявленьпримат обміну та споживання над виробництвом — корисність блага може оцінити лише споживач;

· принцип рідкісності — обмеженість пропозиції того чи іншого блага, унаслідок чого ціна потрапляє в повну залежність від попиту, пов'язаного з суб'єктивними оцінками;

· оперування граничними величинами — граничною корисністю, граничною продуктивністю;

· ідеологічна нейтральність економічного аналізу — спроба побудувати теорію "чистої економіки" без урахування політичних чинників.

Головною відмінністю американської школи маржиналізму від розробок австрійської та кембриджської шкіл став аналіз проблем виробництва й розподілу, що спирався на концепцію граничної продуктивності праці й капіталу. Засновником цієї школи був Дж. Б. Кларк, який вніс нові моменти в методологію маржиналізму, передусім ідею про статику й динаміку господарської системи.

Характеризуючи американську школу маржиналізму, слід усвідомити, що поява нової течії в економічній думці була викликана тими кардинальними змінами, які відбувалися в економіці США та провідних країн Заходу в останній третині ХІХ ст. під впливом монополізації виробництва. Для Сполучених Штатів соціальні проблеми неминуче повинні були зважуватися інакше, ніж у Європі. Як уже встановлено по світовідчуванню праця і капітал пайовики. А значить найважливішу роль тут вже грає розподіл створеної цінності цими факторами виробництва. Дж. Б. Кларк досліджує цю проблему. «Для людей практики, а тим самим і для дослідників, найбільше значення має одна економічна проблема – проблема розподілу багатства між різними претендентами. Чи існує природний закон, відповідно до якого доход поділяються на заробітну плату, відсоток і прибуток?.. Більшість людей живе переважно працею і для них рівнодіюча всіх економічних сил приймає на практиці форму заробітної плати».

Кларк чітко відбиває ситуацію саме США в дослідженні взаємин найманої праці і підприємця. Тому першим коштує найбільше значення розподілу для практики, а потім для дослідника. Для дослідника – це метод емпіричний і історичний, дедуктивний. Відповідь дається в цьому ключі: «Заробітна плата визначається природним законом, хоча і регулюється індивідуальним договором».

Сутність цього природного закону полягає в тому, що валовий доход суспільства розпадається на заробітну плату, відсоток і прибуток. Це доходи праці, капіталу і доходи людей, що використовують функцію координації праці і капіталу – підприємців.

Для матеріального становища найманих робітників США характерний їх значно високий, у порівнянні з європейським, рівень. Це знаходить своє відображення й в економічних концепціях. Для Європи «залізний закон заробітної плати» – положення не зухвалої критики, за винятком Маркса і його послідовників. Для Кларка таке твердження неприйнятне. Він добре інформований про матеріальне становище робітників. Але він як і Госсен, Бастіа, Вальрас, Джевонс затверджує, що тяжкість праці – економічний феномен, що має важливе значення в дослідженні сучасного йому суспільства, і насамперед у теорії цінності. У Кларка її основою є «ефективна корисність». «Ціна речі вимірює її значення не для однієї людини, але для всіх людей у їхньому органічному відношенні друг до друга.., для суспільства як цілого вона постійна... Цивілізована людина... робить одиницю за одиницею продукт рутинного виду і вручає його суспільству. Тому процес виміру, що визначає величину цінності, повинний бути простежений у таємницях специфічно соціальної психології... Кінцева одиниця цінності є жертва, зв'язана ї витратами визначеної кількості специфічно соціальної праці».

Багатство, по Кларку, створюється працею і засобами виробництва, капіталом, що є результатом жертви, що він називає помірністю. Це взаємодія і відділення праці від засобів виробництва породило теорію про трудове мірило цінності. Але завдання полягає в тому, яка частина створеного продукту виробництва обумовлена винятково працею? При пропорційній, нормальній взаємодії праці і засобів виробництва, тобто статичному положенні, можливо визначити частку кожного з факторів. Для праці як одного з факторів вона визначаються через додаткову одиницю праці, «Не обладнана знаряддями праця є єдиний вид праці, що може виміряти цінність». Але праця не подібна одна з одною, як різні предмети, які потрібно їм вимірювати. «Подібно тому; як корисність властива всім товарам, так особиста жертва властива всім різновидам праці».

Це і є основа теорії корисності, що спирається на тяжкість праці. «Робота стає і кожною годиною усе більш тяжкої для людини, яка її виконує». Але в Кларка чисто американський варіант уміння про жертву, про тяжкість праці. Якщо він буде працювати одну годину він створює продукт у виді їжі. Якщо буде працювати другу годину, то «застосовуючи більшу кількість часу, вона додасть зручності до свого переліку і може закінчити його позитивною розкішшю».

Якщо австрійська школа в розробці своєї концепції граничної корисності виходить з аналізу споживання, то Кларк виводить закон цінності з розподілу. Але він підкреслює, що споживання і виробництво складають економічний процес у цілому що розподіл є частиною суспільного виробництва і включає обмін. Економічне суспільство – єдине ціле, – говорить Кларк. У суспільному господарстві існує три різних вили спільно діючих сил.

Є закони універсальні, закони які залежать від обміну продуктів, чи суспільні закони, закони соціально-економічної динаміки, керованої статичними силами. До універсальних законів Кларк відносить закон убутної віддачі від витрат праці чи закон граничної продуктивності праці; універсальний закон убутної віддачі від вкладень капіталу чи граничної продуктивності капіталу. Цей принцип робить соціальний ефект діючи на визначення того, скільки робітників і скільки капіталу буде {находитись в одній з галузей виробництва чи цивілізаційному стані. Ця чинність загального закону є належний предмет для теорії соціальної економіки, і тут він стає базисом теорії розподіл.

Кларк установлює наявність трьох законів:

а) Закон ефективності споживчого багатства, що змінюється, що є основою природної цінності;

б) Закон ефективності продуктивного багатства, що змінюється, що є основою природного процесу;

в) Закон ефективності праці, що змінюється, що лежить в основі природної заробітної плати.

Граничну продуктивність Дж. Б. Кларк поставив у залежність від обсягу факторів виробництва. Наприклад, закон спадної продуктивності праці діє так: якщо обсяг грошового капіталу постійний, а кількість робітників збільшується, кожен новий робітник вироблятиме дедалі меншу, спадну кількість продукту. Рано чи пізно черговий робітник стає граничним: він виробляє продукт, ціна якого дорівнює ринковій заробітній платі. Саме його продуктивність Дж. Б. Кларк назвав граничною, а отриманий результат — граничним продуктом. У цьому разі кількість робітників досягла оптимального значення, яке відповідає рівновазі; граничний робітник має стати останнім, хто зайнятий на підприємстві.

Економісти американської школи стверджували, що в кожній виробничій одиниці статичної економіки можливе встановлення оптимального співвідношення витрат виробництва, яке забезпечує мак-симізацію випуску продукції. Це співвідношення, коли гранична продуктивність праці та гранична продуктивність капіталу дорівнюватимуть відповідно ринковим значенням заробітної плати та відсотка.

 

Висновки

На закінчення потрібно сказати, що маржиналізм мав величезний вплив на розвиток економічної теорії. Методологічні принципи, розроблені австрійської та англо-американської школами маржиналізму, стали дослідницьким інструментом більшості сучасних течій економічної думки.

У США маржиналістська теорія не була ввезена з-за кордону. Хоча її європейські представники можуть претендувати на пріоритет, серед американців ця нова економічна теорія знайшла свого поборника в особі Джона Бейтса Кларка, якого багато хто вважає найбільш великим теоретиком в США. Економічна теорія Кларка по суті характеризувалася самостійним відкриттям граничної корисності та поширенням цього принципу на сферу розподілу, а також на сферу виробництва. Однак аргументація Кларка не була ні настільки глибокою, ні настільки витонченої, як у інших представників маржиналізму.

Дослідження Кларка будуються на основі закону граничної і спадної продуктивності, які говорять про те, що при якщо при незмінній кількості робочих додається додаткова величина капіталу, то вона приносить менший дохід порівняно з попередньою.

Важливо відзначити, що хоча теорія Кларка було досить революційною, як і вся Маржиналістська теорія, на практиці вона мало використовувалася в силу своєї неповноти і недосконалості.