2018-01-21
1104
У результаті розмноження особини батьківського покоління передають дочірнім певну спадкову інформацію. Нестатеве розмноження організмів відбувається за допомогою окремих нестатевих клітин, їхнім поділом надвоє або на багато дочірніх за рахунок утворення спор. У разі поділу клітини надвоє утворюються дві дочірні клітини, але вдвічі менші за материнську. Дочірні клітини живляться, ростуть і починають розмножуватися, коли досягають розмірів материнської. Материнська клітина може ділитися у будь-якій площині(наприклад, в амеби), або лише у певній (в євглени зеленої або інфузорії – туфельки). При множинному поділі спочатку багаторазово ділиться ядро материнської клітини, яка стає багатоядерною, а вже потім ділиться цитоплазма утворюється багато одноядерних дочірніх клітин. Така форма нестатевого розмноження властива, наприклад паразитові крові людини – малярійному плазмодію. Спороутворення відомо у багатьох еукаріот (гриби, водорості, мохи, папороті). У рослин і тварин спори звичайно утворюються в середині спеціалізованих організмів - спорангіїв. У деяких водоростей і грибів спори можуть утворюватись у результаті мітозу. Вегетативне розмноження забезпечується відокремленням від материнського організму багатоклітинних частин. Поліембріонія – розвиток кількох зародків з однієї зиготи. Партеногенез – утворення нового організму із незаплідненої яйцеклітини. Завдяки нестатевому, вегетативному розмноженню та партеногенезу можуть давати нащадків ізольовані окремі особини, а також за короткий період значно зростає чисельність видів.
22. Охарактеризуйте природний добір як головну рушійну силу еволюції. Рушійною силою еволюції є природній добір. Природній добір – це головний рушійний фактор еволюції організмів. Природній добір на думку авторів синтетичної гіпотези, спрямовує різні елементарні спадкові зміни фенотипів, що виникли внаслідок мутації на утворення пристосувань до умов навколишнього середовища. В цьому полягає вища роль природного добору ому його часто називають рушійною слою еволюції. Залежно від спрямування адаптаційних змін природній добір буває стабілізуючим, рушійним, дизруптивним. Стабілізуючий добір проявляється у відносно постійних умовах довкілля. Рушійний добір відбувається унаслідок повільних змін довкілля у пе6вному напрямку або під час пристосувань до нових умов існування при розширенні ареалу. Дизруптивний добір відбувається унаслідок повільних змін довкілля у певному напрямку або під час пристосувань до нових умов існування у розширенні ареалу. Дизруптивний добір спрямовує мінливість у двох, рідше кількох напрямах, однак не сприяє прояву середніх станів ознак. У природі жодна з форм природного добору не існує в чистому вигляді, є різноманітні їх комбінації.
23. Розкрийте причини та поясніть негативні наслідки вживання підлітками наркотичних речовин. Існує багато причин. Одні хочуть завоювати довіру своїх друзів при спробі влитися в нову компанію. Іншим подобається стан, в якому вони перебувають після вживання токсичних засобів і вони думають, о вже дорослі. Підлітки вдаються до наркотиків тому, що люблять ризикувати. Важливу роль відіграє низька самооцінка підлітка, емоційний стан і депресія, які сприяють розвитку залежності. Вживання токсичних речовин призводи до неуспішності в школі, відсутності друзів, до конфліктних ситуацій вдома і до порушення закону. Їх вживання – головна причина підліткової смертності, травм і пошкоджень в результаті нещасних випадків, самогубств, насильства. Навіть у разі нерегулярного вживання наркотичних засобів зростає вірогідність розвитку захворювань, таких як передозування або пошкодження головного мозку. Багато заборонених наркотичних засобів виробляються в домашніх умовах, тому можуть містити бактерії, хімічні або небезпечні речовини. Основні ознаки: червоні очі, скарги на здоров’я, втома.
24. Яку будову має АТФ та яка її роль в обміні речовин у клітині. Аденозинтрифосфатна кислота (АТФ) – це нуклеотид, що відіграє важливу роль в енергетичному обміні клітини. Він переносить енергію. АТФ складається із залишку нітратної основи (це аденін), пентози (це рибоза) та трьох залишків фосфатної кислоти. Завдяки своїй структурі молекула АТФ може віддавати енергію в ті реакції, де вона необхідна, перетворюючись на АДФ, а далі АДФ може приєднати залишок фосфатної кислоти з поглинанням 419 кДж/моль, відновивши запас енергії. Таким чином АТФ відіграє центральну роль у клітинних перетвореннях енергії і є універсальним переносником енергії.
25. Охарактеризуйте хімічні складові клітини. Поясніть значення ліпідів та вуглеводів в життєдіяльності. Органічні речовини – це сполуки Карбону з іншими елементами, що виникли в живих істотах або штучно синтезовані людиною. У цих сполуках ковалентно зв’язані атоми Карбону утворюють ланцюжки або ряди кілець (так званий склад молекули). Вуглеводи – це сполуки Карбону, що здебільшого відповідають формулі (СН2ОН)n, де n = 3 і більше. У тваринних клітинах вуглеводи присутні в незначній кількості (близько 1% сухої маси, в клітинах печінки та м’язів – 5%), у рослинних значно більше (у листках, насінні, плодах – майже 70%, у кульбабах картоплі – 90%). Вуглеводи поділяються на три основні великі класи: моносахариди, олігосахариди, полісахариди. Олігосахариди – полімерні вуглеводи. В яких моносахаридні ланки з’єднані ковалентним зв’язком. Основні класи органічних сполук живих організмів – білки, нуклеїнові кислоти, вуглеводи та ліпіди. Вуглеводи виконують переважно енергетичну та будівельну функцію. Ліпіди – нерозчинні у воді, але добре розчинні у непопулярних розчинниках (ефіри) органічні речовини. Найпоширенішими сполуками серед ліпідів є жири. Будівельна функція ліпідів полягає в тому, що вони входять до складу біологічних мембран та інших структур.
26. Розкрийте основні положення еволюційного вчення Ч. Дарвіна. Ч.Дарвін відкрив рушійні сили еволюції організмів – боротьбу за існування і як наслідок – природній добір на основі спадкової мінливості вперше дав наукове обґрунтування у проблемі еволюційного вчення. Основні положення вчення: усі види живих істот, що населяють Землю ніколи і ніким не були створені. Виникнувши природним шляхом види повільно і поступово змінювались і вдосконалювались у відповідності до навколишнього середовища. Спадкова мінливість і штучний добір – фактори створення сортів і порід. Спадкова мінливість на основі якої проводиться штучний добір має місце в природі. Результати боротьби за існування у природний добір: пристосованість організму до умов середовища, дивергенція (розвиток від загального предка декількох дочірніх видів0, прогресивна еволюція(ускладнення й удосконалення видів).
27. Охарактеризуйте гени та хромосоми як матеріальні носії спадковості. Ген – відрізок молекул ДНК, носій спадкоємної інформації про первинну структуру одного білка. Локалізація в одній молекулі ДНК декількох сотень генів. Кожна молекула ДНК – носій спадкоємної інформації про первинну структуру сотень молекул білка. Хромосома – важлива складова частина ядра, що складається з однієї молекули ДНК у з’єднання з молекулами білка. Отже, хромосоми – носії спадкоємної інформації. Число, форма й розміри хромосом – головна ознака, генетичний критерій виду. Зміна числа, форми й розміру хромосом – причина мутації, які часто шкідливі для організму. Шлях передачі спадкоємної інформації від батьків потомству: утворення полових кліток з гаплоїдним набором хромосом, запліднення, утворення зиготи – першої клітки дочірнього організму з диплоїдним набором хромосом.
28. Охарактеризуйте основні періоди онтогенезу багатоклітинних організмів. Онтогенез – це індивідуальний розвиток особин від її зародження до смерті. Онтогенез поділяють на ембріональний та постембріональний періоди. Ембріональний (зародковий) період – це час, коли новий організм(ембріон) розвивається всередині материнського організму або всередині яйця, насінини. Він завершується народженням (вилупленням, проростанням). Постембріональний період(після зародковий) – триває від моменту народження і до його смерті. Ембріональний розвиток починається із дробіння зиготи. Процес дробіння завершується утворенням бластули. Гаструляція утворюється після бластули- процес формування двошарового зародка – гаструли. Далі утворюється стадія морули. Потім утворюється нейрула. Постембріональний розвиток має такі періоди: перед репродуктивний – триває від народження до статевої зрілості, репродуктивний – коли організм здатний здатний відтворювати собі подібних, старіння – триває до смерті.
