Окреслимо головні положення ТРВЗ

1. Виявлення протиріччя та його вирішення. Ключовим моментом розв'язання будь-якої пробле­ми є з'ясування мети та обдумування способів її досяг­нення. Дитина, як і всі ми, боїться надто складних фор­мулювань, нечітких, "розмитих" висловлювань. Педагог має допомогти своїм вихованцям глибше зрозуміти проблему, підвести їх до суті задачі. Треба максималь­но конкретизувати задачу, звузити її до рамок звичай­ного протиріччя, тоді рішення буде знайдене набагато швидше.

Як приклад можна навести таку ситуацію: в молодшій групі дитячого садка виникла проблема, коли одразу кіль­ком дітям закортіло погратися тими самими іграшками. Протиріччя полягає у тому, що кожна дитина має погра­тися з іграшкою і водночас не може цьогр зробити, оскільки цих іграшок всім не вистачає. Вихователь запропонував дітям погратися іграшками по черзі й обі­грав цю ситуацію у колективній грі "Лялькова крамниця".

2. Різноманітні ресурси. Наприклад, перед дітьми поставили проблему: що треба зробити, аби яєчко у казці "Курочка Ряба" не розбилося, за умо­ви, що Мишка все ж таки "пробіжить і хвостиком махне". Діти запропонували використати готові ресурси: "під­стелити щось м'якеньке", "покласти яєчко у чашечку або тарілочку", а також похідні: "зробити ямку в столі та по­класти туди яєчко", "зробити стіл увігнутим".

З. Системність. Мислити системно — дуже важливе вміння, яке по­трібно формувати в дітей. Воно допомагає осягнути світ у взаємозв'язку всіх його компонентів) Дитина має вміти виділити із загальної картини надсистему (групу елеме­нтів), систему (конкретний елемент) і підсистему (частину елемента).

4. Ідеальність. Безумовно, іде­альності як такої.не існує, але треба прагнути ідеального кін­цевого результату (ІКР). Це сприяє розвиткові думки, стимулює бажання удоскона­лювати, моделювати об'єкти, явища та ситуації, що по­стають перед дітьми. Розв'язання будь-якої проблеми — це досягнення ідеапьності з конкретизованому вигляді.

Як свідчить практика, інструментарій ТРВЗ непогано "працює" як каталізатор думок у дітей на заняттях із математики, розвитку зв'язного мовлення, естетичного, екологічного виховання.

А найголовніше те, що завдяки правильному застосу­ванню методів ТРВЗ досягаються максимальні результа­ти у вихованні творчості в дітей. Осмислений і система­тичний підхід до занять із ТРВЗ допоможе знайти й розвинути творче начало кожної дитини, незалежно від її віку та інтелектуальних здібностей.

Робота в малих групах

Мета:

Формувати в учасників нестандартні прийоми твор­чого мислення; залучати кожного до безпосередньої участі в пошуку засобів створення та розв'язання винахідницьких за­вдань;аналізувати й використовувати власні педагогічні мож­ливості у формуванні професійних умінь на конструк­тивно-творчому рівні.

Метод синектики. З грецької: "поєднання різно­рідних несумісних елементів". Передбачає поєднання чо­тирьох прийомів, які ґрунтуються на аналогіях: прямій, особистій, символічній, фантастичній.

Прийом символічної аналогії. Символічна анало­гія може подавати узагальнений, абстрактний або графіч­ний образ об'єкта (словесно або графічно). Наприклад: "На початку пахне терпкувато-гірким, сумно-радісним;" у середині — свіжим, холодним, мандариново-помаран­чевим, радісним; наприкінці — свіжим, теплим, легко-бузковим, радісно-сумним". Про що йдеться? (Відповідь: початок навчального року; кінець першого півріччя — Новий рік; кінець навчального року).

Завдання: подати це, використавши веселкові бар­ви. (Варіанти: словесно, графічно).

3. Прийом суперечності. Цей прийом дає змогу по­бачити різні сторони об'єктів та явищ. Для нього харак­терні дидактичні ігри: "За — проти", "Навпаки", "Доб­ре— погано" тощо. Наприклад: "Читати раніше, ніж
говорити, — це реально".

Перша творча підгрупа: "Це реально тому, що..."

Друга творча підгрупа: "Це нереально тому, що..."

- Організується перегляд фрагменту відеофільму, де дітям розповідають про планети Сонячної сис­теми.

Перша творча підгрупа: аргументи "за" (...)

Друга творча підгрупа: аргументи "проти" (...)

Третя творча підгрупа (експертна) аналізує обґрунту­вання аргументів, їхню змістовність, переконливість, то­лерантність.

Обговорення триває недовго — близько трьох хви­лин, після чого кожна підгрупа (в особі свого представ­ника) відстоює узгоджений погляд на проблему.

4. Навчальний мозковий штурм. Це означає, що в особливий спосіб будується колективний пошук нестан­дартних шляхів розв'язання зазначеної проблеми.

Принципи роботи:

♦ конструктивно-творчий рівень;

♦ толерантність;

♦ спирання на імажинативні дії (тоб­то: довільне створення образів зовсім нових об'єктів завдяки експериментальним діям та ситуаціям, залучен­ня літературних персонажів тощо).

Базові правила:

§ жодної критики, лише конструктивне обговорення;

§ чіткість та стислість івисловлювань;

§ надання кожному слухачеві змоги висловлювати свою думку.

Технологія. Навчальний мозковий штурм проводить­ся в підгрупах, де об'єднуються 4-5 учасників.

1. Інструктаж роботи.

2. Вибір ведучого в кожній підгрупі. Він стежить за дотриманням правил "штурму", спрямовує пошук ідей і фіксує'їх різними умовними позначками.