До природно-заповідного фонду України належать:
природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища; штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.
Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.
Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об'єктів, що оголошуються заказниками чи пам'ятками природи, мети і необхідного режиму охорони: заказники поділяються на:
ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні; пам'ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.
|
|
85. Державне регулювання і контроль на природно-заповідних територіях
Спеціально уповноваженим органом державного управління в
галузі організації, охорони та використання природно-заповідного
фонду є Міністерство охорони навколишнього природного середовища
України.
Управління природними заповідниками, біосферними
заповідниками, національними природними парками, регіональними
ландшафтними парками, а також ботанічними садами, дендрологічними
парками і зоологічними парками загальнодержавного значення
здійснюється їх спеціальними адміністраціями.
Об'єднання громадян, статутами яких передбачена діяльність у
галузі охорони навколишнього природного середовища, мають право на
участь в управлінні територіями та об'єктами природно-заповідного
фонду.
Правовий режим національних та біосферних заповідників
Національні (природні) заповідники - природоохоронні, науково-дослідні
установи загальнодержавного значення, що створюються з метою
збереження в природному стані типових або унікальних для даної
ландшафтної зони природних комплексів ефективного використання природних ресурсів та
екологічної безпеки.
Основними завданнями природних заповідників є збереження
природних комплексів та об'єктів на їх території, проведення
наукових досліджень і спостережень за станом навколишнього
природного середовища, розробка на їх основі природоохоронних
рекомендацій, поширення екологічних знань, сприяння у підготовці
наукових кадрів і спеціалістів у галузі охорони навколишнього
|
|
природного середовища та заповідної справи.
Біосферні заповідники є природоохоронними,
науково-дослідними установами міжнародного значення, що
створюються з метою збереження в природному стані найбільш типових
природних комплексів біосфери, здійснення фонового екологічного
моніторингу, вивчення навколишнього природного середовища, його
змін під дією антропогенних факторів.