Аналізу. Особистість і суспільство

Проблема людини в історії філософії. Основні концепції походження людини (релігійна, космічна, еволюційна). Антропосоціогенез, його комплексний характер. Філософська проблема природи й сутності людини. Людина як єдність вітального, соціального і духовного. Проблема життя і смерті у філософії. Біологічні й соціальні межі життя. Сенс життя людини. Зміст понять: людина, індивід, індивідуальність, особистість. Структура особистості. Типології особистості. Історичні типи взаємин людини і суспільства. Соціальне буття людини як єдність індивідуального і суспільного буття. Діалектика свободи і відповідальності людини. Неспроможність протиставлення свободи і необхідності. Зростання свободи особистості як критерій суспільного прогресу.

Т е м а 14. Духовне життя суспільства

Проблема духовного життя суспільства у філософії. Основні сфери духовного життя суспільства. Елементи духовного життя суспільства та їх взаємозв’язок. Поняття суспільної свідомості. Суспільна свідомість і суспільне буття. Співвідношення духовного життя суспільства та суспільної свідомості. Зміст і структура суспільної свідомості, її закономірності. Взаємозв’язок політичної, правової, моральної, естетичної, релігійної, філософської та інших форм суспільної свідомості. Культура як специфічна соціальна реальність. Культура в якості способу життєдіяльності суспільства і процесу самовідтворення людини. Типології культур. Функції культури.

Т е м а 15. Сенс і спрямованість історії

Філософія історії, її предмет, структура і функції. Сучасні концепції філософії історії: гносеологічний напрямок (В. Дільтей, Г. Зіммель, Р. Коллінгвуд, Р. Арон), онтологічна концепція (Р. Мель, Р. Рамон, Е. Калло), аксіологічна концепція (В. Віндельбанд, Г. Ріккерт), технократичні концепції (Д. Белл, О. Тоффлер). Проблема спрямованості історичного процесу. Формаційний підхід (К. Маркс, Ф. Енгельс). Цивілізаційний підхід (М. Данилевський, О. Шпенглер, А. Тойнбі). Монадний підхід: єдність та багатоманітність всесвітньої історії. Постановка питання про “кінець історії” у новітній філософії (Ф. Фукуяма). Людина як суб’єкт історичного процесу. Смисл історії й ідея історичного прогресу. Історичні типи суспільного прогресу. Критерії прогресу.

ІІ. ФІЛОСОФІЯ ПРАВА

Р о з д і л І. Філософія права та її еволюція

Т е м а 16. Предмет і завдання філософії права

Дискусія про предмет філософії права. Необхідність філософського осмислення права. Сутність і особливості філософського підходу до права. Філософське осмислення права і наукове пізнання права: відмінності предмета та методу. Філософсько-правова рефлексія. Філософія права в системі соціально-гуманітарного знання. Проблема дисциплінарного статусу філософії права. Філософія і філософія права. Філософія права, загальна теорія права, соціологія права. Історія філософії права та історія вчень про державу і право. Філософія права і галузеві юридичні дисципліни. Головні питання та завдання філософії права. Основні розділи. Функції філософії права. Значення філософії права для формування світогляду юристів.

Т е м а 17. Методологія філософії права

Методологія права та її рівні: філософський, загальнонауковий, юридичний. Філософія права як методологія правопізнання. Типи праворозуміння як способи здійснення філософсько-правової рефлексії. Правовий позитивізм як спосіб філософського осмислення права: філософські витоки, форми, переваги та недоліки. Природно-правове мислення: гуманістичний смисл та особливості, типи, переваги та недоліки, сучасний стан. Основні парадигми праворозуміння та обгрунтування права: об’єктивізм, суб’єктивізм, інтерсуб’єктивність: витоки, смисл, форми, позитивні та негативні риси.