Види і показники ефективності реструктуризації підприємства

Реструктуризація буває фінансова, оперативна та стратегічна. Фінансова реструктуризація передбачає зміну структури та розмірів власного й позикового капіталу, інших пасивів підприємства. При цьому структуру пасивів можна змінювати шляхом:

• відстрочення погашення кредиторської заборгованості;• одержання додаткових кредитів;• списання заборгованості або її частки;• збільшення статутного фонду;• зниження процентної ставки із заборгованості;• заморожування інвестиційних вкладень;

Оперативна реструктуризація полягає у визначенні головних видів діяльності й розробці конкретних пропозицій, а також заходів ліквідації недоліків у господарсько-фінансовій діяльності підприємства з мінімальними витратами. Вона здійснюється в короткостроковому періоді тоді, коли підприємство підвищує платоспроможність та ліквідність за рахунок власних ресурсів при здійсненні санаційної реструктуризації. Основними шляхами такої реструктуризації можуть бути:• скорочення чисельності працюючих;• вдосконалення організації виробництва;

• вдосконалення управління грошовими потоками;

• економія витрат;

• виключення збиткових видів діяльності;

• підвищення контролю за якістю продукції та витрачанням фінансових ресурсів.

Стратегічна реструктуризація полягає в розробці та вжитті довгострокових заходів вдосконалення виробництва та поліпшення фінансового стану підприємства і здійснюється за рахунок залучення внутрішніх та зовнішніх джерел фінансування. Основними шляхами цієї реструктуризації можуть бути:

• зміна організаційної структури підприємства та власності;

• впровадження нових технологій;

• придбання та встановлення нового обладнання;

• розробка нових видів продукції;

Показниками ефективності реструктуризації підприємств можуть бути:

• підвищення продуктивності праці за рахунок запровадження системи сучасних машин, автоматизованих ліній та ін.;

• зниження витрат виробництва;

• досягнення і збільшення прибутковості;

• збільшення обсягів виробництва та продажів продукції;

• збільшення грошових надходжень;

• поновлення платоспроможності та ліквідності.

Санація підприємства

Термін «санація» походить від латинського «sanare» і пере­кладається як оздоровлення чи лікування. У Фінансовому слов нику санацію трактують як оздоровлення фінансового стану підприємства через здійснення системи заходів для попередження його банкрутства чи підвищення конкурентоспроможності.

Санація (лат. — оздоровлення, лікування) — це система заходів, спрямованих на запобігання банкрутству підприємств чи великих промислових об'єднань, банків, інших державних та бізнесових структур. Умовами санації можуть бути:

· випуск нових акцій або облігацій для залучення грошового капіталу;

· збільшення банківських кредитів і надання урядових субсидій;

· зменшення процентних виплат на облігації, випущені підприємством, та відстрочка їх погашення;

· реструктуризація короткострокової заборгованості в довгострокову; ліквідація нерентабельного підприємства і створення на його базі нового; зміна форми власності підприємства;

· структурна перебудова виробництва, у тому числі можливість переходу на випуск більш рентабельної продукції, поділ, злиття або створення дочірніх підприємств; зміна ринків збуту;

· зміна сировинної бази; інші заходи, спрямовані на оздоровлення фінансове неспроможного підприємства.

Державними органами та структурами, що беруть участь у провадженні справи про банкрутство підприємства за чинним законодавством України є:

· Арбітражний суд — провадить справу про банкрутство;

· Фонд державного майна — тимчасово розпоряджається майном боржника, якщо банкрутом є державне підприємство;

· банк, що здійснює розрахунково-касове обслуговування боржника і стає тимчасовим розпорядником майна боржника, коли банкрутом є недержавна структура;

· аудиторська фірма, що підтверджує неплатоспроможність боржника;

· санаторії — громадяни або організації, які за власним бажанням беруть участь у санації підприємства;

· ліквідаційна комісія, що призначається Арбітражним судом після визнання боржника банкрутом, до складу якої обов'язково має входити розпорядник майна боржника.