Розглянемо природні умови на прикладі Харківської області

1. Харківська область знаходиться на північному сході України, довжина з півночі на південь і з заходу на схід приблизно однакова. Область займає південну частину помірного поясу.

2. Рельєф — рівнинний: на півночі — Середньоруська височина; на південному сході — Донецький кряж; у центральній частині — плоска Полтавська рівнина. Рівнини порізані долинами річок і представляють яружно-балковий рельєф.

3. Клімат помірно-континентальний, t _з = –8…–7°С; t _л = +21°С, опадів випадає до 600 мм на рік, з частими антициклонами (влітку) і циклонами (взимку).

4. Переважають два основні види ґрунтів: на північному заході типові чорноземи; на південному сході звичайні чорноземи, що відзначаються високою родючістю.

5. Поверхневі води відносяться до басейнів рік Дон і Дніпро (велика ріка Сіверський Донець), на ріках утворені водоймища (Печенізьке, Старооскільське та ін.). Забезпеченість водними ресурсами на 1 жителя 1000–450 м³/ рік — нижче середнього в Україні.

6. Рослинний світ представлений:

§ різнотравно-типчаково-ковиловими степами на південному заході області;

§ лучними степами й остепненими лугами з ділянками дубових, дубово-липових, дубово-соснових лісів — північний схід області. Рослинний світ збіднений, тому що рівень розораності досягає 70 %.

7. Тваринний світ представлений:

§ лісостеповими видами на південному сході;

§ степовими, які займають невелику площу, на південному сході. Тваринний світ також у цілому збіднений, тому що внаслідок господарської діяльності зникає середовище існування тварин.

8. У цілому природні умови сприяють розвитку сільського господарства, транспортної мережі, як результат — історично склалася висока щільність населення, тому для області характерний високий рівень соціально-економічного розвитку.

 

Білет № 26

Охарактеризуйте природу Кримських гір.

Географічне положення:

§ розміщені на півдні Кримського півострова від м. Севастополь до м. Феодосія;

§ довжина — 180 км;

§ ширина від 60 км до 4–10 км (північний схід);

§ хребти захищають від північних холодних вітрів ПБК.

Тектонічна будова, рельєф:

§ Альпійська складчастість (кайнозой);

§ складаються з вапняку, мармуру, сланців та ін.;

§ розвинені карстові процеси;

§ виділяють три паралельні хребти: Зовнішній, Внутрішній, Головний (вони утворюють куести).

Зовнішній хребет — північний, полого опускається до Північнокримської низовини, висоти до 300 м (Сапун-Гора).

Внутрішній хребет — середній хребет; висоти до 500 м (г. Кубалач).

Головний хребет — найвища частина гір, висоти до 1000 м (г. Роман-Кош); розділяється тектонічними розломами; має плоскі безлісні вапнякові вершини — яйли; на яйлах сильно розвинений карст; ріки утворюють каньйони.

Кліматичні особливості:

§ помірно-континентальний клімат, південні схили — з ознаками субтропічного (зимова температура рідко нижче 0°С);

§ кількість опадів у горах до 1100 мм, на північних передгір'ях 500–600 мм, на південних 300–600 мм;

§ район, де ймовірність випадання граду найбільша в Україні.

 

Рослинність Кримських гір:

§ північний схил

до 350—400 м	лісостеп, на заході — діброви (дуб пухнастий), на сході — лугові степи
до 700 м	пояс дубових лісів (висота дерев 6–8 м), домішується граб, клен, груша, в'яз, горобина, ліани (плющ кримський)
до 900 м	пояс буково-грабових лісів, домішується скельний дуб, сосна, кизил, бересклет

§ південний схил

до 450 м	лісостеп, дуже змінений людиною (заповідники Ялтинський, Карадазький та ін.)
до 800 м	пояс хвойних лісів (сосни, ялівець)
Вершини Головної гряди (яйли)	лучні яйлинські степи (типчак, ковила, чебрець, шафран, півонія, фісташка)