Загальні поняття про мережі: призначення, типи та топології комп’ютерних мереж

Комп’ютерна мережа – це система розподіленої обробки інформації між комп’ютерами, з’єднаними за допомогою засобів зв’язку.

Комп’ютерна мережа являє собою сукупність територіально рознесених комп’ютерів і різних приладів, які забезпечують інформаційний обмін між собою, через середовище передачі даних без використання додаткових носіїв інформації.

Призначення комп’ютерних мереж:

- обмін інформацією;

- полегшувати роботу користувача;

- економити ресурси, завдяки їх сумісному використанню.

До ресурсів відносяться:

- апаратні засоби (принтери, модеми, інше апаратне забезпечення);

- програми;

- інформаційні ресурси.

[Найпростіша мережа утворюється при тимчасовому з’єднанні двох комп’ютерів через послідовні (COM) або паралельні (LPT) порти за допомогою спеціальних кабелів, які називають нуль-модемами. Таке з’єднання називається прямим і може бути встановлене чи зняте будь-яким кінцевим користувачем.]

Комп’ютерні мережі можна класифікувати за рядом ознак, у тому числі за територіальним розподілом. При цьому розрізняють:

- локальні (local area network, LAN) обчислювальні мережі (ЛОМ).

У локальних мережах інформація передається на невелику відстань. Локальні мережі поєднують комп’ютери, що розташовані недалеко один від одного. Для передачі інформації використовуються високошвидкісний канал передачі даних, швидкість у якому приблизно така сама, як швидкість внутрішньої шини комп’ютера. Найбільш відомими типами локальних мереж є Ethernet і Token Ring;

- регіональні розташовуються в межах визначеного територіального регіону (групи підприємств, міста, області тощо). Регіональні обчислювальні мережі мають багато спільного з ЛОМ, але вони за багатьма параметрами більш складні і комплексні. Підтримуючи великі відстані, вони можуть використовуватися для об’єднання декількох ЛОМ в інтегровану мережеву систему;

- глобальні (Wide Area network, WAN) охоплюють територію держави чи декількох держав і видовжуються на сотні і тисячі кілометрів. Глобальні обчислювальні мережі часто з’єднують багато локальних і регіональних мереж. У порівнянні з локальними більшість глобальних мереж відрізняє повільна швидкість передачі і більш низька надійність. Найбільш відомою глобальною мережею є мережа Internet.

Для створення комп’ютерної мережі необхідно:

- спеціальне апаратне забезпечення (обладнання мереж);

- спеціальне програмне забезпечення (програмні засоби мереж).

Об’єкти, які споживають або генерують інформацію в мережі, називаються абонентами мережі. Ними можуть бути:

- окремі комп’ютери

- комп’ютерні комплекси

- термінали тощо.

Будь який абонент підключається до станції.

Станція – це апаратура, яка виконує функції, пов’язані з передаванням і прийомом інформації.

Абонент + станція = абонентна система.

З точки зору призначення комп’ютерних мереж – надання інформаційних та обчислювальних ресурсів підключеним користувачам – її (мережу) можна розглядати як сукупність серверів і робочих станцій.

Сервер – комп’ютер, підключений до мережі, що забезпечує її користувачів певними послугами або мережними ресурсами, що розподіляються (дискова й оперативна пам’ять сервера). Отже, сервер – джерело ресурсів мережі.

Робоча станція – це персональний комп’ютер, підключений до мережі, через який користувач дістає доступ до її ресурсів. Функціонує у мережному і локальному режимах.

Топологія мережі – це логічна схема сполучення номерами зв’язку комп’ютерів.

Для ЛОМ характерні:

- моно канальна (шинна)

- кільцева

- зіркоподібна топології

Більшість інших топологій похідні від наведених.

39,Можливості табличного процесора Місrosoft Еxcel. Елементи вікна. Інтерфейс користувача в Еxcel. Електронна таблиця – це інтерактивна система обробки даних, яка має вигляд таблиці, ячейки якої можуть містити числа, символи, дати, формули.

Користувач може змінювати зміст ячеек (клітинок, комірок, чарунок) виконувати розрахунки, упорядкування, пошук, побудова діаграми.Основний робочий простір у табличному процесорі – це робоча книга, яка складається з робочих листів. Лише один лист поточний і його ярлик буде виділено. Взагалі екранна сторінка нагадує сторінку редактора Word. Також є заголовок, меню, піктографічне меню (панель інструментів), робочий простір, лінійки прокрутки.

Робочий лист нагадує бухгалтерську книгу, де інформація розташовується по рядках і стовпчиках.Документ створений в Excel називається книгою (книга 1, книга 2 і т.д.), розширення.xls.Рядки у робочому листі нумеруються (1, 2, 3....), а стовпчики мають назву (А, В, С, D...) (літери латинського алфавіту).Перетин рядка і стовпчика утворює комірку, яка теж має назву (адресу). Н-д: А1, В10, Е5.Пересування по робочому листу можна виконувати мишкою або клавішами управління курсором (клацнути по необхідній комірці).Адреса поточної комірки відображається у рядку формул, у вікні адреси. У вікні Excel видно завжди лише частину таблиці. Весь робочий лист складається з стовпчиків 255 і 16384 рядків.

Стандартні назви листів – лист 1, лист 2, лист 3. За допомогою п.м. “Сервіс” можна змінити вигляд листа, убрати сітку, збільшити кількість листів, зняти назви рядків і стовпчиків і т.ін.

Меню складається із слідуючи пунктів.

Файл – для роботи з файлами

Правка – для редагування даних

Вид – перегляд документа

Вставка – робота із вставками

Формат – форматування даних і таблиць

Сервіс – сервісні функції, адаптація робочої книги

Данные – робота з базами даних

Окно – робота з вікнами книг

“?” – виклик довідника

Створити таблицю за шаблоном п.м. Файл – создать – ярлик решения. Серед шаблонів є такі документи Авансовый отчёт, Финансовый отчёт, Заказ. Можна створити свій шаблон документа (аналогічно як у Word) і зберегти його Файл – Сохранить как – тип файла (шаблон). Шаблони вже містять необхідні формули і формати, вже оформлені належним чином.

47, Поняття формули. Типи посилань на комірки у формулах. Обчислення формул. Формула починається із символу “=“ і являє собою сукупність операндів, з’єднаних знаками математичних і логічних операцій і круглих дужок. Операндом може бути число, текст, логічне значення, адреса комірки, функція. Якщо в результаті введення числа або обчислень за формулою комірка заповнюється символами “ # “, то це означає, що ширина колонки недостатня для виведення значення. У формулі можливо застосування посилань на адреси комірок, де містяться числові дані.

Можливі такі види посилань;

- відносні;

- абсолютні;

- змішані посилання.

Відносне посилання включає назву колонки і № рядка. При копіюванні формули і редагуванні листа буде модифікуватись (змінюватись).

Наприклад:

Якщо у комірці С1=А1+В1, то при переміщенні у С2=А2+В2 і т.д.

В абсолютних посиланнях перед назвою колонки і № рядка стоїть символ $. Такі посилання не модифікуються.

У змішаних посиланнях абсолютною є назва колонки і відносною – номер рядка ($AA66) і навпаки (A$66). У них модифікується тільки відносна частина посилання.

Для того, щоб змінити відносні адреси на абсолютні потрібно, виділити адресу комірки у формулі і натиснути F4.

Excel має велику кількість спеціальних функцій (>400) в яких формули вже як би встановлені. Функція має ім’я і список аргументів у круглих дужках, розділених знаком. Аргументами можуть бути числові та текстові константи, адреси комірок, діапазони комірок.

Для виклику майстра функцій можна скористатись:

- рядком головного меню Вставка/Функции;

- натиснути кнопку f_х (Мастер функцій) панелі інструментів Стандартная.

При цьому відкривається перше діалогове вікно майстра функцій.

Тут вибираємо категорію і вид функції, фінансові

дата і час математичні статистичніпосилання і масивиробота з базою данихтекстовіт логічні перевірка властивостей і значень.Розглянемо деякі стандартні функції. Наприклад:

Хотілося б зазначити що є ще цілий ряд функцій для роботи з матрицями. І ще познайомимось з представниками логічних функцій. Їх всього 6.

ЕСЛИ, И, ИЛИ, ИСТИНА, ЛОЖЬ, НЕ.

З представниками даних функцій ви уже знайомились у минулому. Наприклад, вивчаючи мову програмування Basic, ви розглядали логічні оператори: логічне заперечення (інверсія) NOT – це наша функція НЕ, логічне множення (кон’юнкція) AND – це наша функція И, логічне додавання (диз’юнкція) OR – це наша функція ИЛИ. Крім того, у Basic ви вчили оператор умовного переходу IF – це наша функція ЕСЛИ, а гілочки розгалужень “ТАК”, “НІ” – це наші функції відповідно ИСТИНА, ЛОЖЬ.

Розглянемо функцію ЕСЛИ.

Має такий синтаксис:

ЕСЛИ (лог. _выражение; значение_ если_истина; значение_если_ложь)

Повертає 1-е значення, якщо аргумент лог_выражение при обчисленні дає значення ИСТИНА (так) і 2-е – якщо ЛОЖЬ (ні).