Арифметико- пристрій запам’ятову- зовнішні

О. З. Ножак

 

ОСНОВИ ВИРОБНИЦТВА

Друкованих засобів масової комунікації

Навчальний посібник

Частина 1

 

Чернівці

Чернівецький національний університет

 

УДК 004.91(07)

ББК 76.170.54я7

Н 77

 

Друкується за ухвалою редакційно-видавничої ради

Чернівецького національного університету

імені Юрія Федьковича

 

Ножак О. З.

Н 77 Основи виробництва друкованих засобів масової комунікації: навч. посібник. – Ч. 1 / О. З. Ножак. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2011. – 76 с.

ISBN

 

Видання містить комплексний огляд основних принципів об­робки текстової та графічної інформації у виробництві друкованих засобів масової комунікації. Конспективна подача матеріалу спрямована на засвоєння його на практиці і формування у студентів навичок оформлення друкованого видання.

Розраховано на студентів спеціальностей “Журналістика”, “Ви­давнича справа та редагування”, технічних редакторів, верстальників, журналістів-практиків.

УДК 004.91(07)

ББК 76.170.54я7

 

© Чернівецький національний

університет, 2011

ISBN © Ножак О. З., 2011

 

 

ЗМІСТ

Вступне слово..................................................................... 4

 

1. Комп’ютерна техніка.................................................... 5

З історії персонального комп’ютера (ПК)................ 5

Апаратне забезпечення ПК........................................ 8

Безпека під час роботи з комп’ютерною технікою 15

Комп’ютер і ергономіка........................................... 19

 

2. Текстовий процесор Microsoft Word........................ 23

Текстові редактори і текстові процесори............... 23

Інтерфейс редактора Microsoft Word 2003............. 25

Редагування тексту.................................................. 28

Форматування тексту.............................................. 30

“Гарячі” клавіші....................................................... 35

 

3. Графічний редактор Adobe Photoshop...................... 37

Комп’ютерна графіка............................................... 37

Робота з документами у програмі Adobe Photoshop 39

Робоча панель інструментів.................................... 42

Первинна обробка зображень.................................. 43

“Гарячі” клавіші....................................................... 44

ДОДАТОК:

“Програма перегляду зображень і факсів”............. 46

 

4. Видавнича система Adobe PageMaker...................... 49

Специфіка роботи у програмі.................................. 49

Панелі інструментів................................................. 52

Алгоритм роботи з фотографією............................ 55

“Гарячі” клавіші....................................................... 57

 

Практичні завдання до курсу........................................... 61

 

Рекомендована література до курсу................................ 72

 

 

ВСТУПНЕ СЛОВО

 

Праця журналіста дуже тісно пов’язана із суспільством. Працівник ЗМК живе в ньому, користується найважливішими здобутками науки і техніки і – що суттєво – має змогу впливати на це суспільство тими ж здобутками.

Сьогодні важко уявити газетну редакцію без таких техніч­них засобів, як комп’ютер, принтер, сканер. З розвитком інфор­маційних технологій вони стали незамінними помічниками газетярів, теле-, радіо й Інтернет-журналістів. І якщо для мон­тування передач працівникові медіа потрібно більше засобів (починаючи від репортера і завершуючи складним комплексом телеапаратури), то для роботи в газеті комп’ютер – оптимальний помічник. Комплект невеликих за обсягом і зручних у користу­ванні технічних засобів може легко розміститися на столі і скла­дає своєрідну настільну видавничу систему.

Існує дуже багато прикладних програм навчального і загаль­ного призначення – довідники, енциклопедії з музикою і супрово­джувальними ілюстраціями, перекладачі, тренувальні програми, програми для тестування здібностей людини (швидкість набору тексту, психологічна сумісність колективу) та багато інших.

Для роботи у газеті або видавництві існує окремий перелік програм – це текстові редактори і процесори, програми обробки зображень і видавничі системи. При роботі з текстами докумен­тів (набору, форматування, редагування і підготовки до друку) використовуються текстові редактори і процесори, для обробки зображень – графічні редактори. Видавничі системи дозволяють працювати з текстом як з суцільним об’єктом, комбінувати його з великою кількістю ілюстрацій, що необхідно при створенні макетів газет, журналів і книг.

Навчальний посібник “Основи виробництва друкованих ЗМК” (частина 1) допоможе отримати знання з технічного і про­грамного забезпечення редакції друкованого засобу масової комунікації. Буде корисним для студентів спеціальностей “Журналістика”, “Видавнича справа та редагування”, газетних дизайнерів, журналістів-практиків.

 

 

 

 

1. КОМП’ЮТЕРНА ТЕХНІКА

 

○ З історії персонального комп’ютера (ПК)

○ Апаратне забезпечення ПК

○ Безпека під час роботи з комп’ютерною технікою

○ Комп’ютер і ергономіка

 

Людство має справу з інформацією відтоді, відколи воно існує. Адже основне сховище інформації людини – це її пам’ять (котру дослідники оцінюють як “резервуар” міст­кістю від мільярда до тисячі трильйонів байт – це в мільярд разів більше, ніж внутрішня пам’ять сучас­них посередніх комп’ютерів).

Із необхідністю збереження інформації люди зіткнулися давно. Так з’явилися писемність, книгодрукування, а відтак – бібліотеки, архіви, бази даних (відповідники нинішніх комп’ютерних сховищ, інформаційно-пошукових систем, електронних ен­циклопедій).

Окрім збереження, ви­никла потреба обробля­ти інформацію. Першими обчислювальними засо­бами були рахівниці, ви­найдені у Вавилоні при­близно у 3000 році до н. е., а пізніше, два з половиною тисячоліття тому, – у Китаї (на ілюстрації – “суаньпань”, китайський різновид рахівниці, який уперше згаду­ється в книзі за 190 рік. Китайська техніка раху­вання дозволяла не тільки виконувати на ньому чотири основні арифметичні дії, а й отримувати квадратні й кубічні корені).

Всесвітньовідомий винахідник Лео­нардо да Вінчі (1452–1519) 1492 року в одному зі своїх щоденників намалював ескіз 13-розрядного підсумовувального пристрою з десятизубцевими кільцями. Хоча пристрій, що працює на базі цих креслень, було збудовано лише у XX сто­літті, все ж таки реальність проекту Лео­нардо да Вінчі підтвердилася.

1642 року французький філософ, фізик, математик Блез Паскаль (1623–1662) ви­найшов механічний пристрій, який міг виконати додавання і віднімання чисел. Пристрій, що отримав назву “Паскаліна”, визнано першим реально здійсненим ме­ханічним цифровим обчислювальним при­строєм.

Через 32 роки після винаходу Паскаля, 1673 року, німецький філософ, логік, ма­тематик, фізик, мовознавець і дипломат Ґотфрід Вільгельм Ляйбніц (1646–1716) винайшов арифмометр, який виконував уже чотири арифметичні дії: додавання, віднімання, множення і ділення. Цей арифмометр отримав назву “Машина Лейбніца”. Насправді учений винай­шов цей “доісторичний” механічний калькулятор, щоби полегшити працю свого друга астронома Кристияна Гюй­генса. Продемонстровано арифмометр було на засіданні щойно заснованого Королівського товариства в Лондоні (Лондонське коро­лівське товариство з розвитку знань про природу).

Наступний проект, котрий стосувався ав­томатичного обчислення інформації, було за­пропоновано англійським математиком і вина­хідником Чарльзом Беббіджем (1792–1871). У 1833 році він розробив проект першої механічної цифрової машини, яка могла здійснювати обчис­лення за допомогою програм. Але цей проект не був втілений в життя через відставання техніки.

1943 року на одному з підприємств фірми IBM на підставі робіт Беббіджа було сконструйовано комп’ютер, який працював уже за електронно-механічним принципом.

Через два роки після цього американський мате­матик угорського походження Джон фон Нойманн (1903–1957) сформулював загальні принципи функ­ціонування загальної універсальної обчислюваль­ної машини. Згідно з цими принципами, комп’ютер повинен мати такі пристрої:

арифметико- пристрій запам’ятову- зовнішні