2018-01-21
997
До ранньої творчості Шевченка належать балади «Причинна» (1837), «Тополя» (1839) й «Утоплена» (1841), що мають виразне романтичне забарвлення. Своєю фантастикою й основними мотивами вони близькі до народної поезії.
Для ранньої творчості Тараса Шевченка досить характерним був жанр балад, у яких автор використовував багатющий матеріал з усної народної творчості.
Уто́плена — одна із ранніх романтичних балад Тараса Шевченка написана 8 грудня 1841 року. У баладі протиставляються образи дочки й матері. Створюючи образ матері Шевченко використовує алітерацію. Старіюча, колись гуляща, вдова настільки ненавидить дочку-байстря за її молодість і вроду, що вирішує звести Ганну зі світу під час купання в ставку. Злочин вдається, але й сама винуватиця Ганниної смерті гине. У романтичному дусі Шевченко показує смерть Ганниного нареченого, який вдається до самогубства, не в змозі далі жити без коханої. Всі балади Шевченка побудовані на реальному ґрунті, мають реалістичну основу, фантастичні ж мотиви посідають порівняно незначне місце. Фантастика балад фольклорного походження. У Шевченкових баладах немає страхіть, відсутня містика. Цим вони відрізняються від балад його попередників і сучасників
|
|
|
Топо́ля — рання балада видатного українського поета Тараса Шевченка. Датується орієнтовно: 1839 р., С.-Петербурзі
Здавна в Україні тополя була втіленням дівочої та жіночої краси, стрункості, гнучкості, смутку, самотності.
Шевченківська балада «Тополя» ввійшла у перше видання «Кобзаря» і має багато спільного з народнопісенними творами цього жанру. Саме такий переказ Т. Шевченко поклав в основу своєї балади «Тополя». Як відомо, балада — жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового спрямування з драматичним сюжетом. Твір відповідає всім цим ознакам. У ньому розповідається про те, як дівчина покохала козака, а той загинув. Минають роки, але дівчина все чекає свого коханого. Світ їй не милий («сохне як квіточка…»), нічого не може розрадити її. Мати хоче одружити дочку зі старим та багатим, але та попереджає, що краще помре, ніж одружиться з нелюбом. У розпачі дівчина йде до ворожки. Вона хоче знати, що сталося з коханим, бо розлука настільки тяжка, що красуня ‘хоче втопитися. Ворожка дає зілля, яке треба випити. Дівчина не дотримується порад ворожки щодо того, як правильно це слід робити, і перетворюється на тополю.
Отже, це перетворення — єдиний фантастичний епізод у баладі, і взятий він із народної творчості. Все інше — реалістичне. Розповідь ведеться від імені оповідача. Це дає змогу авторові висловлювати поради дівчатам
|
|
|
Здавна в Україні тополя була втіленням дівочої та жіночої краси, стрункості, гнучкості, смутку, самотності.
«Причинна» відбиває світову романтичну традицію баладного жанру
Властива баладі фантастика у Шевченка, як і в інших поетів, спирається на народну міфологію, зокрема демонологію. В основу балади покладена народна легенда про чисте і світле кохання, розлуку і трагічну загибель закоханих, мотив, досить типовий для народних пісень.
У цьому творі Шевченко майстерно переплітає фантастичне з реальними картинами. Найперше це картини природи. Дніпро «реве та стогне», вітер «завиває», сичі «перекликаються», ясен «раз у раз скрипить»
Шевченко ні в чому не відходить від вимог до жанру: в драматично напруженому сюжеті має бути елемент фантастики. У баладі «Причинна» фантастика тісно пов’язана з народними віруваннями. Відомо багато народних пісень про русалок.
Єдиний фантастичний епізод у творі — це поява русалок, які місячної ночі вийшли з річкй, щоб погрітися у світлі нічного світила, потанцювати і поспівати пісень
