2017-11-01
1097
Це суто теорія…по старому
За ви значенням М. М. Михеєнка, В. В. Молдована і В. П. Шибіко, «виконання вироку — це завершальна стадія кримінального процесу, в якій суд звертає до виконання вироки, ухвали і постанови, слідкує за приведенням їх до виконання, а також вирішує в установленому порядку питання, які виникають при виконанні судових актів»1.
Як правильно зазначають М. М. Михеєнко, В. В. Молдован і В. П. Шибіко, завданням виконання судового рішення як стадії кримінального процесу є організація процесуальної діяльності, спрямованої на:
а) звернення судового рішення до виконання;
б) забезпечення у встановлених законом випадках повної або часткової реалізації судового рішення;
в) вирішення встановлених законом питань, які виникають у ході фактичного виконання судового рішення;
г) здійснення контролю за виконанням судового рішення.
У статті 401 КПК не виділяється питання набрання законної сили вироком (постановою), постановленим в апеляційному порядку після розгляду кримінальної справи за апеляцією, поданою на вирок (постанову) місцевого суду.
Виходячи з положень ст. 386 КПК про те, що касаційні скарги і подання на судові рішення, за значені у ч. 1 ст. 383 КПК (вироки, ухвали і постанови апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції та вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку), можуть бути подані протягом одного місяця з моменту проголошення вироку чи оголошення ухвали або постанови, які оскаржуються, а засудженим, який перебуває під вартою, — в той самий строк з моменту вручення йому копії вироку чи постанови, необхідно дійти висновку, що вирок (постанова), постановлений в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження чи внесення касаційного подання (один місяць з моменту проголошення вироку чи оголошення ухвали або постанови), вирок, постанова, які не були скасовані, набирають законної сили з моменту проголошення ухвали судом касаційної інстанції.
Фактичне виконання вироку забезпечується передбаченими законом заходами. В. В. Николюк до заходів, які забезпечують фактичне виконання вироку, що набрав законної сили, відносить:
а) наявність спеціальних органів, на які покладений обов'язок виконання конкретних видів покарання;
б) можливість заміни при значеного покарання іншим його видом у зв'язку з ухиленням засудженого від відбування покарання;
в) встановлення кримінальної відповідальності за ухилення від відбування покарання, не виконання службовою особою вироку, ухвали або постанови суду.
Вирок, що набрав законної сили, звертається до виконання судом, який постановив вирок, не пізніше як через три доби з дня набрання ним законної сили або повернення справи з апеляційної чи касаційної інстанції (ст. 404 КПК). У КПК не врегульовані питання, що стосуються порядку і строку звернення до виконання вироку (постанови), постановленого в апеляційному порядку після скасування вироку (постанови) суду першої інстанції. На практиці такі вироки (постанови) звертаються до виконання судом першої інстанції.
У стадії виконання вироку виникає ряд питань, які вирішуються судом у судовому засіданні. Зокрема, у цій стадії може бути застосоване: умовно-до строкове звільнення від відбування покарання (статті 81, 107 КК); звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 83 КК); за хворобою (ст. 84 КК); з випробуванням після закінчення іспитового строку (ст. 78 КК
У цій стадії також може бути вирішено питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким; заміну штрафу покаранням у вигляді громадських робіт, виправних робіт штрафом, обмеження чи позбавлення волі службовим обмеженням, позбавлення волі триманням у дисциплінарному батальйоні; застосування закону, який звільняє від покарання або пом'якшує покарання; про зарахування в строк покарання часу перебування засудженого в лікувальній установі; застосування покарання за наявності кількох вироків; розгляд клопотання про зняття судимості; застосування примусового лікування до засуджених, які є алкоголіками чи наркоманами.
