Розумова готовність(пізнавальна, когнітивна)

- інтелектуальна

Включає в себе пізнавальну позицію дитини по відношенню до оточуючого, розуміння причинності явищ, перехід до понятійного інтелекту.

Дитина повинна володіти певним обсягом знань, що стане базою для навчання. В основному це життєвий досвід, уявлення, деякі елементарні поняття ("рослини", "тварини; "пори року", "час", "кількість") та ряд фактичних відомостей загального характеру(про працю людей, про рідну країну, про свята). В коло знань підготовленої до школи дитини входять відомі поняття про простір ("напрямок", "форма", "величина", "віддаленість" предметів, їх положення в просторі) та про час ("година", "хвилина", "тиждень", "місяць", "рік").

Готовність дитини не визначається тільки рівнем розвитку інтелекту дошкільника. Важливим є не той обсяг знань, яким володіє дитина, а їх якість, ступінь усвідомленості, чіткість уявлень.

Велике значення має оволодіння дитиною певними навичками, вміннями поведінки: побутовими, самообслуговування, гігієнічними, культурними (ввічливе звертання), трудовими (користування олівцем, ножицями, голкою, пензликом).

- пізнавальна

Дитина, готова до навчання об¢єктивно, має необхідний для навчання рівень розвитку пізнавальних процесів. Їй властиві гострота та свіжість сприйняття, цікавість, яскравість уяви. Увага вже відносно тривала та стійка, дитина має деякий досвід керування увагою (в цікавій діяльності, під керівництвом дорослого). Пам¢ять також досить розвинута. Вже не тільки дорослі, а й сама дитина здатна ставити перед собою мнемічні завдання - запам¢ятати що-небудь. Легко і просто запам¢ятовує все, що її особливо вражає, що безпосередньо пов¢язане з інтересами (емоційність пам’яті). Вона вже з досвіду володіє механічними прийомами запам’ятовування, деякими раціональними (повторення). Відносно добре розвинута наочно-образна пам’ять, є всі передумови для розвитку словесно-логічної. Ефективність запам¢ятовування починає тісно пов¢язуватись з розумінням об¢єктів.

В розумовій діяльності старшого дошкільника присутні всі види та форми мислення, що дозволяють йому вирішити інтелектуальні задачі. Усі види мислення функціонують в єдності. В залежності від умов та складності задачі на перший план виступає той чи інший вид мислення. Наочно-дійове мислення набуває усвідомленості, що проявляється в здібності планувати хід наступних дій та описувати в мовній формі виконану дію. В зв¢язку з збагаченням запасу уявлень про предмети, їх якості, дії з ними, вмінням оперувати уявленнями, провідним видом мислення стає наочно-образне, що дозволяє дитині виходити за межі безпосередньо сприйнятого та передбачати хід подій. На цій основі формуються здібності до словесно-логічного мислення. В 7 років дитина здатна побудувати систему суджень, вивести правильний умовивід на основі тих знань, що має. Розвинуті форми творчої та відтворюючої уяви дають можливість засвоювати матеріал, що безпосередньо не сприймається, створювати образи на основі словесного опису.

Іншим критерієм готовності дитини до пізнавальної діяльності є наявність інтересів, що лежать в основі допитливості. Ця риса притаманна дитині ще в ранньому дитинстві та проявляється в "тисячах" дитячих "чому?". Дуже важливо, щоб у дитини на час вступу до школи вже були сформовані бажання вчитися, інтерес до знань, радість від пізнання нового. На цій основі в процесі навчальної роботи в неї будуть виховані глибокі та стійкі пізнавальні інтереси та радість від систематичної розумової праці.

- мовленнєва

Розвинуті усі функції мовлення: узагальнення, планування та пізнання.

Мовлення дитини має високий рівень розвитку. Словник старшого дошкільника досягає 4,5 тисячі слів, включає всі частини мови, він володіє усіма елементами граматичної будови рідної мови, розвинуті всі види усного мовлення, внутрішнє мовлення, дошкільник готовий до засвоєння письмової мови в процесі навчання. Важливим показником підготовленості дитини до школи є володіння граматично та фонетично правильним мовленням: вміння не тільки розуміти прямо звернену до дитини мову іншого, а й самостійно будувати речення для вираження своїх думок, вміння підбирати та вимовляти слова, вміння виділяти в словах деякі вказані дорослим звуки, вміння розрізняти на слух схожі звукосполучення.

Дітям потрібно вміти правильно будувати речення. Особливе значення має чіткість усного мовлення. Порушення фонематичної чистоти вимови приведе до утруднень при засвоєнні письма.

Важливими також є вміння слухати мовлення, пояснення, вказівки вихователей, відповіді друзів, вміння дивитись та помічати, зосереджуватися на роботі, вміння пригадувати те, що потрібно для розуміння нового, вміння пояснювати, розмірковувати, робити висновки.