Політичний розвиток України

Україна і процес перебудови в Радянському Союзі, формування парламентської опозиції, суспільно-політична активність.

Михайло Горбачов прийшов до влади в 1985 році і взяв курс на перебудову.

Перебудова – це курс на прискорення соціально-економічного розвитку, на реформування економіки, яке передбачало розширення прав підприємств, їх самофінансування, тісний зв’язок з діяльністю сільського господарства, сприяння запроваджень НТП.

1988 рік – рішення про реформування політичної системи. Взято курс на демократизацію суспільства, гласність в управлінні держави, плюралізм думок.

В 1989 році Верховна Рада України прийняла закон «Про мови в українській радянській соціалістичній республіці». Виникають неформальні організації. Наприклад, товариство української мови ім. Тараса Шевченка, екологічна організація «Зелений Світ», товариство «Меморіал». Вересень 1989 року - масова організація Народний рух України за перебудову на чолі з І.Драч. Мета: вихід України с Радянського Союзу, усунення комуністичної партії від влади, відновлення української державності. Ця партія проводить організовані мітинги, демонстрації і т.п.. В 1990 році компартія зробила поступку Народному руху України тобто, було скасовано 6 статтю конституцію України. Це призвело до формування багатопартійної системи і вже в 1990році існувало 16 політичних партій. 1990 рік – перші порівняно демократичні вибори до ради УРСР. 16 липня 1990 рік – затверджено декларацію про державний суверенітет України. З 2-17 жовтня голодування студентів за відставку уряду Масола; виступали за чинність декларації; відбування військової служби на Україні. На весні 1991 року – страйки шахтарів. Квітень – гірники вирушили на Київ. 19-20 серпня намічений новий союзний договір між усіма 9 республіками.

Проголошення незалежності України

24 серпня 1991 рік – проголошення незалежності України. 1 грудня 1991 – акт проголошення України було підтверджено всеукраїнським референдумом. (93% ЗА незалежність).

Леонід Кравчук став першим президентом незалежної України. 7 грудня 1991 в Білорусії в Біловезькій Пущі зібрались лідери 3 республік Білорусії (Шишкевич), Росії (Єльцин) і України (Кравчук). 8 грудня 1991 – підписано угоду про створення СНД. 21 грудня 1991 в Алма-Аті відбулася зустріч керівників незалежних держав колишнього СРСР. І 25 грудня прийнято декларацію, що з утворенням СНД СРСР припиняє своє існування.

Політичний розвиток України

Проблеми, що заважали розгортанню державотворчих процесів:

1) Проблема кадрів. Часто до влади як в центрі, так і на місцях приходили далеко не кращі кадри, а ті хто швидше зумів відмовитися від партійного квитка і перетворитися на «демократа». Ці люди, що звикли до командно-адміністративного керування не мали досвіду самостійного управління.

2) Обмеженість ресурсів.

3) В суспільстві та політикумі не має згоди щодо того, яке суспільство ми будуємо. Не має загальнонаціональної ідеї, яка б об’єднала все суспільство.

4) Поглиблення економічної кризи.

5) Міжпартійні чвари та з’ясування стосунків між гілками влади.

6) Корумпованість влади усіх рівнів.

Успіхи на перших етапах державотворення:

1) 17 вересня 1991 року назву УРСР змінено на Україна. (вперше Україна згадано в 1187р)

2) 1992 рік – затверджено державну символіку України.

3) Березень-квітень 1994 – вибори до Верховної Ради.

4) 1994 рік – дострокові президентські вибори. Прихід до влади Кучми.

5) 28 червня 1996 рік – проголошення Конституції.

Після проголошення Конституції відкривається новий етап державотворення.

Леонід Кравчук (1991-1994рр). Здобутки політики:

1) Утвердження незалежності України.

2) Мирний вихід зі складу СРСР.

3) Налагодження відносин з країнами світу.

4) Відмова від ядерного статусу України.

5) Започаткування економічних перетворень.

6) Створення державних структур влади.

Прорахунки політики Кравчука:

1) Неспроможність приборкати економічну кризу.

2) 1994 – політична криза.

3) Діяльність політичних пірамід і т.п.

Здобутки політики Кучми (1994-2004):

1) Здійснення приватизації.

2) Формування приватного сектору економіки.

3) Запровадження власної фінансово-грошової системи.

4) Прийняття Конституції 1996 року.

5) Врегулювання проблеми кордонів України.

6) Початок реформування системи освіти.

Прорахунки Кучми:

1) Значне поширення корупції.

2) Формування і зміцнення тіньової економіки.

3) Створення фінансово-промислових кланів.

4) Накопичення зовнішньої заборгованості.

5) Зловживання під час приватизації.

6) Невизначеність у відносинах між Заходом і Сходом.

7) Нерівноправні відносини з Росією.

Наслідок цих проблем –це політична і економічна кризи. Проти політики Кучми починаються масові виступи опозиції. Наприклад, грудень 2000 – акція «Вставай, Україно!». 2002 рік на передодні парламентських виборів – ств-ня блоку опозиційних сил «Наша Україна». 2002 рік – «Україна без Кучми», «Кучму геть!».

В результаті всіх цих виступів відбулася консолідація опозиції, набуття досвіду політичної боротьби. Наймасовіші виступи в листопаді-грудні 2004 року і ввійшли в історію як «Помаранчева Революція».

Причини революції:

1) Криза режиму президента Леоніда Кучми.

2) Масова фальсифікація владою результатів президентських виборів 2004 року.

3) Боротьба фінансово-промислових груп і регіональних еліт за владу.

4) Втручання Росії у внутрішні справи України.

Результати революції:

1) Зростання національної самосвідомості.

2) Посилення міжнародного авторитету України.

3)