2017-11-01
1099
Дави́д Ріка́рдо (англ. David Ricardo; *18 квітня 1772, Лондон — †11 вересня 1823, Гатком-Парк) — англійський економіст, класик політичної економії, послідовник і одночасно опонент Адама Сміта, виявив закономірність в умовах вільної конкуренції тенденцію норми прибутку до пониження, розробив теорію про форми земельної ренти.
Рікардо висловлює застереження: «Праця природи оплачується не тому, що вона робить багато, а тому, що вона робить мало. Чим бідніший стає вона на свої дари, тим більшу ціну вимагає вона за свою роботу».
Стосунки людей, а також взаємодія із природою пов’язані з трудовою діяльністю, виробництвом, отже визначаються не біологічними, а економічними законами. Очевидно, що для Д. Рікардо, як і для інших класиків, земля є невідтворюваною і розглядається як фізичний ресурс, а не економічний. Тому в нього не тільки земля, але й рента виступають як "вільний дар землі".
Обмежений фонд землі використовується тільки одним способом (наприклад, як рілля або як пасовище) та із закономірним зменшенням віддачі.
Природні ресурси – природні об’єкти і явища, що використовуються в теперішньому часі, минулому і майбутньому для прямого або посереднього споживання, сприяють створенню матеріальних багатств, відтворюванню трудових ресурсів, підтримці умов існування людства і підвищення якості життя. Під природними ресурсами традиційно розуміють тіла і сили природи, що на даному рівні розвитку продуктивних сил можуть бути використані в соціально-економічній діяльності людей. Але люди їх використовують,але ж вони не відновлюються, тому природа стає біднішою на свої дари та більшу ціну вимагає за свою роботу.
Яка ідея закладена у висновку Радіщева «Все, что делает человек не для своей пользы, он делает «оплошно, лениво, косо-криво»
Олександр Миколайович Радіщев (1749 - 1802) - письменник, поет, філософ. Народився 31 серпня 1749 року в Москві.
Людина, у своїх починаннях що керується збагаченням, здійснює те, що йому може служити на користь, найближчу або подальшу, і віддаляється від того, в чому він не знаходить користі, найближчій або далекоглядної. Слідуючи цьому за природою людини, всі починання для себе,все, що робимо без примусу, робимо з старанністю,добре.
Навпаки, все те, що не для своєї здійснюємо користі, робимо оплошно, ліниво, косо і криво. За словами Радіщева: «Таких знаходимо ми земледелателей в нашій державі. Нива у них чужа, плід оныя їм не належить. І для того обробляють її ліниво; і не дбають про свій плод праці, бо воно не є їх власністю.»Навпаки власник своєї землі не шкодує він своєї праці.
Ніщо не відволікає його від роботи. Працює він для себе, робить для себе. І так нива його дасть йому більші плоди ніж не у власника цієї землі і використовуватися плоди землі з більшою віддачею.
