Ключові слова — формування атріумних просторів, внутрішній простір, громадські споруди, типи

Актуальність. Термін «atrium» відомий з часів Античності, де спочатку етруськи, а потім стародавні римляни називали їх внутрішнім світловим двором в своїх оселях, і який з почорнілою від кіптяви кухні і їдальні з часом перетворився на публічну, найбагатше обставлену частина їхнього будинку, затишну вітальню, парадний зал. У сучасній архітектурі цей термін використовують для позначення захищеного світлопрозорим покриттям великого відкритого простору всередині будівлі (або групи будинків) [3].

Мета. З’ясування особливостей розташування та підходу до вибору атріумних просторів у структурі громадських споруд. Зробити висновки щодо особливостей їх застосування, а саме ефективності та доцільності.

Основні результати дослідження. Атріум – функціонально і естетично привабливий простір, який може відтворювати атмосферу маленьких міст з затишними вуличками, сомасштабний людині, або ж викликати захоплення своєю грандіозністю і задовольняти тягу до досягнень прогресу і високих технологій (наприклад, досягнення в області конструкцій і матеріалів), злегка віддає

«синдромом вавілонської вежі. А головне, що атріумний простір виконує об'єднуючу, громадську функцію, що особливо важливо в умовах сучасних мегаполісів [1].

Споруди з атріумами являють собою новий візуальний образ та економічно-енергетичну систему. В даний час залишається велике поле для вдосконалення атріуму в цілях економії енергії. Але для дійсного використання потенційних переваг атріумних будівель їх слід проектувати виходячи з енергетичних можливостей, які повинні відігравати визначальну роль у виборі форми атріумних споруд.

Атріум може бути зручним і комфортним центром громадського простору, для кращої функціональної і естетичної організації цього громадського простору,

сьогодні активно застосовується на різних іміджевих об'єктах, в основному, торгового, офісного і готельного призначення. Застосування великих сучасних атріумів на комерційних об'єктах дає не тільки значне збільшення загальної корисної площі споруди і, отже, підвищення рентабельності об'єкту, але і, будучи елементом престижу, надає такій споруді більш високий статус. У кращих зразках сучасної архітектури атріуми все частіше знаходять своє важливе місце і, як правило, виступають просторовим ядром великого будинку або комплексу будинків.

Об'єктом проектування в архітектури завжди є просторова форма. Безліч функцій проектованого об'єкта передбачає різноманіття просторових форм. Для того, щоб всі елементи складного комплексу були органічно пов'язані, часто виникає необхідність включення в планування будівлі об'єднуючий елемент - атріум. Головною системоутворюючою проблемою формування крупного міського атріуму є створення функціонально-просторової єдності пов'язаних з ним об'єктів, яке в свою чергу обумовлено внутрішніми і зовнішніми зв'язками.

Внутрішні чинники визначають цілісність об'єкта як організм і гармонію цієї цілісності. Зовнішні ж чинники висловлюють зв'язок об'єкта з оточенням.

Іншим завданням, спрямованим на поліпшення умов роботи продавців і емоційного стану відвідувачів, є завдання зниження психофізіологічного дискомфорту в атріумах. Їх рішення засноване на використанні функціональних особливостей, його здатності забезпечувати внутрішні простори природним світлом і вентиляцією. Найбільший ефект досягається у випадках, коли всім внутрішнім приміщенням забезпечується вид на атріум.

Внутрішній простір атріуму, як і будь-який архітектурний простір, складається з різних «освоєних» людиною фрагментів, які специфічно впливають на нього і один на одного. Виникають специфічні зони різної насиченості і значимості, наприклад, атріумні приміщення, великий зал і крихітний простір улюбленого кафе, магазину. Звідси виявляється вторинна структура того ж внутрішнього простору як наслідок його ситуативної неоднорідності для сприйняття. При цьому необхідно врахувати також різноманіття моделей поведінки і їх розвиток у часі.

Рис. 1. Типи атріумів.

- одностінний атріум типу оранжереї;

- двухстінний атріум (відкритий на два фасади);

- тристінний атріум (відкритий один фасад);

- чотиристінний атріум (не має відкритих бічних фасадів);

- лінійний атріум (відкритий тільки з торців).

Гармонійна єдність внутрішнього середовища забезпечується виконанням двох умов: просторової цілісності комунікаційного остова, тобто торгово- пішохідного центру, і варіабельності просторових структур складових підприємств (на основі гнучкого планування і універсальності конструктивних рішень) [2].