Показники оцінки працездатності

Працездатність людини є функцією багатьох змінних, залежить від вихідного функціонального стану людини та дії факторів навколишнього середовища взагалі і виробничого — зокрема. У зв’язку з цим для її оцінки використовується система різних показників, які характеризують як кількісні і якісні результати роботи, так і функціональні стани працівника. Методика оцінки працездатності передбачає обов’язкове додержання певних правил:

· в кожному конкретному випадку слід спиратися на показники, найбільш адекватні для даного виду праці;

· не обмежуватися одним показником, а використовувати їх систему;

· при аналізі показників враховувати нормальні зрушення їх у зв’язку з добовою періодикою;

· кількісні показники необхідно обов’язково доповнювати якісними.

Для оцінки працездатності застосовуються три групи показників, які характеризують результати виробничої діяльності, фізіологічні зрушення і зміни у психічних функціях людини в процесі праці. Це виробничі, фізіологічні і психологічні показники.

До виробничих показників належать:

· продуктивність праці — виробіток продукції за одиницю часу;

· трудомісткість роботи — витрати часу на виробничу операцію;

· якість роботи (продукції) — наявність браку;

· втрати робочого часу і простої устаткування з вини працівника.

Зазначимо, що якісні показники роботи більш інформативні для оцінки працездатності, оскільки вони великою мірою залежать від функціонального стану працівника і раніше знижуються в зв’язку з втомою, ніж кількісні показники.

До фізіологічних показників належать:

· величина енергозатрат;

· частота пульсу, ударний і хвилинний об’єм крові;

· м’язова сила;

· м’язова витривалість;

· час сенсомоторних реакцій;

· частота дихань, легенева вентиляція, коефіцієнт споживання кисню;

· сила, рухливість, урівноваженість процесів збудження і гальмування;

· критична частота злиття мигтінь;

· тремор (тремтіння рухової ланки);

· температура шкіри.

Крім оцінки динаміки цих показників протягом робочого дня слід дати якісну оцінку, критеріями якої можуть бути:

· показники роботи при максимальному напруженні;

· фізіологічні затрати на одиницю роботи в динаміці робочого дня, тобто своєрідні коефіцієнти корисної дії працівника.

До психологічних показників належать:

· увага (концентрація, переключення, розподіл);

· мислення;

· пам’ять;

· сприймання;

· емоційно-вольове напруження.