Тест «Стиль управління» І. Є. Рогова складається з 40 тверджень, які випробуваний повинен оцінити, використовуючи наступну шкалу:
С – явище спостерігається систематично (у 80-100% випадків від того, наскільки це взагалі можливо);
Ч – явище спостерігається часто (60-80% випадків);
І – явище спостерігається іноді (40-60%);
Р – явище спостерігається рідко (20-40%);
Н – явище не спостерігається (0-20%).
За результатами відповідей випробуваного вираховуються показники Л (орієнтація на людські відносини) та П (орієнтованість на досягнення певних цілей). На основі них обчислюються одиниці Са і Сп, які показують, який відсоток від ідеалу в термінах від орієнтації на людей і процес виробництва являє собою даний стиль керівництва. За допомогою даного тесту можливо діагностувати схильність індивіда до використання певного стилю керівництва, який лежить у межах чотирьох критичних (екстремальних) стилів, ближче до якогось з них.
Стиль 0.0. При цьому типі стилю керівник виявляє дуже мало турботи як про досягнення поставлених цілей робочого процесу, так і про створення сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі. Фактично такий керівник усунувся від роботи, пустив усе на самоплив.
Стиль 20.20. Це ідеальний стиль керівництва. У керівника з таким стилем у рівному і при тому максимальному ступені виявляється орієнтованість на досягнення високих результатів і на турботу про створення сприятливого соціально-психологічного клімату у колективі. Такий стиль, як правило, дозволяє досягти успішного вирішення різних задач у сполученні з умовами для найбільш повного розкриття творчих здібностей членів колективу.
Стиль 20.0. Даний тип стилю властивий найчастіше керівникам-автократам, що піклуються тільки про роботу, ігноруючи людський фактор. Нерідко такий керівник перетворюється на погонича і діє за принципом «давай-давай», що з часом перестає приносити успіх у досягненні поставлених цілей.
Стиль 0.20. При такому стилі керівник дуже мало піклується про робочий процес, якщо взагалі піклується про нього. Вся його увага спрямована на підтримку і збереження гарних, приятельських відносин з підлеглими. Створюється такий соціально-психологічний клімат, де усі розслаблені, дружні. Цей клімат відволікає колектив, відсуваючи на другий план вирішення проблем організації робочого процесу. В кінцевому рахунку така орієнтація ускладнює досягнення виробничих результатів і призводить до підриву сформованого затишного соціально-психологічного клімату. Це може призвести до втрати керівником авторитету лідера.
1. | 2. | 3. | 4. | 5. | 6. | 7. | 8. | 9. | 10. | 11. | 12. | 13. | 14. | 15. | 16. | 17. | 18. | 19. | 20. |
Л = 20 Са = Л х 5 = 99%;
П = 20. Сп = П х 5 = 100%.
Згідно даних цієї методики, у випробуваного показник числа Л =20 (Са =100%), що свідчить про високу зацікавленість у процесі керівництва на формування і підтримку сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі, на «людські відносини», на людей. Показник П = 20 (Сп = 100%), з чого можна зробити припущення про високий ступінь орієнтованості випробуваного на досягнення певних виробничих цілей, високу схильність опиратися на формальну організацію і владу керівника.
Стиль керівництва, притаманний даному обстежуваному, найбільш подібний до ідеального стилю 20.20, у керівника з таким стилем у рівному і при тому максимальному ступені виявляється орієнтованість на досягнення високих результатів і на турботу про створення сприятливого соціально-психологічного клімату у колективі. Такий стиль, як правило, дозволяє досягти успішного вирішення різних задач у сполученні з умовами для найбільш повного розкриття творчих здібностей членів колективу.