Зміст музичної освіти

Поняття «зміст освіти» є основним у педагогіці, оскільки воно вказує на ступінь засвоєння людством культурного досвіду, його минулих і сучасних здобутків. Сучасне уявлення про зміст освіти формувалося поступово, існує декілька десятків теорій змісту освіти (Б. Єсипов, Г. Щукіна, Ю. Бабанський, І. Харламов, М. Ярмаченко). Відомим російським дидактом І. Лернером була обґрунтована концепція конструювання змісту освіти загальноосвітньої школи, яка визнана за основну. Автор вважає, що індивід стає особистістю в міру оволодіння ним змістом соціального досвіду.

Лернер виділяє чотири основних елементи змісту освіти: 1. Знання, основні положення, теорії, закони, факти, знання про шляхи, методи пізнання, типи і способи розумових дій, оцінні знання. 2. Способи діяльності, досвід їх здійснення: уміння (свідоме оволодіння сукупністю певних способів здійснення дій), навички (усталені способи діяльності учнів, автоматизовані уміння). Розрізняють уміння спеціальні, предметні; організаційні; інформаційні; інтелектуальні. 3. Досвід творчої діяльності, в результаті якої створюється об’єктивно чи суб’єктивно новезавдяки переносу раніше засвоєних знань і вмінь у нову ситуацію; виділення нової проблеми в знайомій ситуації або новій функції об’єкта (зміни традиційних підходів); виділення альтернативних варіантів вирішення проблем; комбінування раніше відомих способів у новий. Творчий потенціал особистості не завжди залежить від обсягу знань, але вирішальним є інтелектуальний розвиток особистості (розвиненість пам’яті, уваги, здатність до знаходження численних видів зв’язків) а також особистісні якості: цілеспрямованість, настирливість, незалежність, почуття гідності, чесність. 4) Досвід емоційно-ціннісної діяльності, який висвітлює ставлення особистості до світу, світовідношення, здатність сприймати об’єкт своєї діяльності як цінність.

Про специфіку предметів художньо-естетичного циклу вказував відомий художник Б. Неменський, який висував ряд вимог до організації навчання та змісту освіти (слід виховувати уміння здійснювати естетичну або художню оцінку, здатність усвідомлювати цінності життєвих явищ або творівмистецтва, творчу позицію, асоціативне мислення як основу творчих здібностей). З огляду на наведені дидактичні вимоги Ю. Алієв та Л. Безбородоватлумачать зміст шкільної музичної освіти як виховно зорієнтовану і педагогічно виправдану систему музичних знань, навичок та вмінь, яка виступає у єдності з досвідом музично-творчої діяльності та емоційно-морального ставлення людини до дійсності. Е. Абдуллін також розглядає зміст музичної освіти загальноосвітньої школи як складну систему, до якої входять: досвід емоційно-морального сприймання музичних творів, що уособлює думки щодо емоційного змісту музичного твору, судження стосовно смислу та морального змісту музики; музичні знання (узагальнені та часткові); музичні вміння та навички, що проявляються у творчій діяльності учнів (хоровому та сольному співі, сприйманні музики, грі на музичних інструментах, ритмічній діяльності). у змісті вищої мистецької освіти можна визначити два: «наукові знання» та «способи діяльності» У цьому аспекті у системі мистецької освіти існують дисципліни з різними провідними компонентами. Ряд дисциплін, які готують музиканта до музичного виконавства, можна віднести до тих, де панують способи музичної діяльності (хоровий клас, основний і додатковий музичний інструмент, оркестровий клас, сольфеджіо); інші дисципліни, які закладають основи історичних і теоретичних музичних, культурологічних, музично-педагогічних знань (історія музики, гармонія, поліфонія, хорознавство, інструментознавство, світова художня культура, художньо-педагогічний аналіз, музична педагогіка) можуть бути віднесені більшою мірою до тих, де провідним компонентом є «способи діяльності». Для музично-педагогічної освіти залишається важливим компонент художня освіта і морально-естетичне виховання.Конструювання змісту вищої музично-педагогічної освіти відбувається з урахуванням принципів науковості, системності, фундаменталізації та професіоналізації, гуманітаризації та гуманізації, психологізації та педагогізації, які визначають провідні напрямки та наукові положення стосовно майбутньої професійно-педагогічної діяльності вчителя музичного мистецтва (музично-виконавської, виховної навчальної, просвітницької).