Індивідуальні завдання

І. Індивідуальне науково-дослідне завдання: розкрити особливості організації обліково-аналітичного забезпечення активів і зобов’язань підприємства.

ІІ. Підготувати реферат на тему:

1. Теоретико-методичні основи організації бухгалтерського обліку операцій зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві та шляхи їх вдосконалення.

2. Організація обліку розрахунків по орендним платежам на підприємстві.

3. Організація бухгалтерського обліку зобов’язань підприємства та шляхи їх вдосконалення.

4. Організація бухгалтерського і податкового обліку на малому підприємстві за спрощеною системою оподаткування та шляхи їх вдосконалення.

5. Раціональна організація бухгалтерського обліку нематеріальних активів підприємства та шляхи його вдосконалення.

6. Організація обліку витрат та їх контроль за видами діяльності підприємства та шляхи їх вдосконалення.

7. Організація бухгалтерського обліку і калькулювання собівартості продукції на підприємстві в умовах автоматизованої обробки даних.

8. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві та шляхи його удосконалення в умовах комплексної автоматизації обробки облікових даних.

9. Методичні основи організації обліку готової продукції та її реалізації на підприємстві.

10. Організація обліку короткострокових та довгострокових позик банку на підприємстві в умовах ринкових відносин.

11. Перспективи раціональної організації бухгалтерського обліку розрахунків з кредиторами підприємства в умовах кредитних ризиків.

12. Організація бухгалтерського обліку адміністративних витрат підприємства з метою їх оптимізації.

13. Організація бухгалтерського обліку виробничих запасів на підприємстві та шляхи його вдосконалення.

14. Раціональна організація фінансового обліку формування і використання власного капіталу підприємства та шляхи його вдосконалення.

15. Організація бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості в системі управління підприємством та шляхи його вдосконалення.

16. Інформаційні основи організації обліку руху та ефективності використання основних засобів на підприємстві.

17. Організація обліку прямих витрат на заробітну плату на підприємстві та шляхи їх вдосконалення.

18. Організація обліку зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

19. Система раціональної організації обліку витрат на промисловому підприємстві.

20. Організація стратегічного обліку на підприємстві з метою збереження конкурентних переваг.

21. Удосконалення організації обліку грошових розрахунків на підприємстві.

22. Організація обліку та формування оптимальної системи оподаткування малих підприємств.

23. Концептуальні основи організації обліку використання трудових ресурсів та фонду оплати праці.

24. Облікова політика на підприємстві та шляхи її вдосконалення.

25. Організація бухгалтерського обліку на підприємствах малого бізнесу в умовах комплексної автоматизації.

26. Організація та формування контрольних функцій бухгалтерських працівників в умовах автоматизації обліку.

27. Організація податкового облік на підприємстві та основні напрямки його вдосконалення.

28. Організаційна побудова облікового підрозділу та організація праці обліковців на підприємстві.

29. Вплив глобалізаційних процесів на організацію обліку в акціонерних товариствах.

30. Концептуальна основа організації складання і подання фінансової звітності: сучасна практика та перспективи застосування

Методи навчання

При викладаннi дисциплiни будуть використанi наступнi методи навчання:

- словеснi методи - розповiдь, бесiда, лекцiя:

Розповiдь. Ефективнiсть зазначеного методу залежить головним чином вiд умiння викладача розповiдати, дохiдливостi та доступностi iнформації.

Бесiда - це дiалог мiж викладачем i студентом, який дає можливiстъ спрямувати студентiв на активiзацiю отримaних знань.

Лекцiя слyжить для пояснення важкої та складної теми; її типовими ознаками є: запис плану та рекомендованої лiтератyри, уведення та характеристика нових понять, розкриття та деталiзацiя матерiалу, завершальні висновки викладача, вiдповiдi на запитання.

- наочнi методи - iлюстрацiя, демонстрацiя:

Ілюстрація - допомiжний метод при словесному методi. Демонстрацiя характеризується рухомiстю засобу демонстрування: навчальна телепередача або кiно-вiдеофiльм чи його фрагмент; дiюча модель, дослідження економiчного явища.

- практичнi методи: вправи, практичнi роботи, реферати студенmiв

- творчi, проблемно-пошуковi методи визначають порiвняно вищий щабель процесу навчання. Проблемно-пошукова методика має спиратися на самостiйну, творчу пiзнавалъну дiяльнiсть студентiв.

- навчальнi дискусії можуть викликати iнтepec до предмета, коли вони вмiло органiзованi.

- аналiз економiчних ситуацiй викликає iнтepec стyдентiв як метод застосування теоретичних знань на практицi.

Методи контролю

Реформування вищої освiти згiдно до Закону «Про вищу ocвіту» передбачає реалiзацiю принципiв гуманізації, демократизацiї освiти, методологiчну переорiєнтацiю процесу навчання на розвиток особистостi студента, формування його компетенцій. Вiдповiдно до цього змінюються й пiдходи до оцiнювання навчальних досягнень стyдентiв. Оцiнювання має ґрунтуватись на позитивному принципi, що, насамперед, передбачає врахування рiвня досягнень студента, а не ступеня його невдач. Компетенцiя як педагогiчна категорiя – це загальна здатнiсть, що базується на знаннях, досвiдi, цiнностях, здiбностях, набутих завдяки навчанню. Вона не зводиться лише до знань i навичок, а належить до сфери складних умінь i якостей особистостi.

Основними групами компетенцiй, яких потребує сучасне життя, є:

- соцiальнi, пов'язані з готовнiстю брати на себе вiдповiдалънiсть, бути активним у прийняттi рiшень у суспiльному життi, у врегулюванні конфлiктiв ненасильницьким шляхом, у функцiонуваннi й розвитку демократичних інститутiв суспільства;

- комунiкативнi - передбачають опанування важливого в роботi та суспiльному життi усного й писемного спiлкування, оволодiння кiлькома мовами;

- iнформацiйнi, зумовленi зростанням ролi iнформацiї в сучасному суспiльствi та передбачають оволодiння iнформацiйними технологіями, уміння здобувати, критично осмислювати та використовувати рiзноманiтну iнформацiю;

- саморозвитку та самооовiти, пов'язанi з потребою та готовнiстю постiйно навчатися як у професiйному вiдношеннi, так i в особистому та суспiльному

життi;

- компетенцiї, що реалiзуються у прагненнi та здатностi до рацiональної продуктивної, творчої дiяльностi.

Об'єктом оцiнювання навчальних досягнень студентiв є знання, уміння та навички, досвiд творчої дiяльностi, емоцiйно-цiннiсного ставлення до навколишньої дiйсностi.

Основними функцiями оцiнювання навчальних досягнень студентiв є:

- контролююча, що передбачає визначення рiвня досягнень окремого студента, виявлення рiвня готовностi до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу викладачеві вiдповiдно планувати та викладати навчальний матерiал;

- навчальна - зумовлює таку органiзацiю оцінювання навчальних досягнень стyдентiв, коли його проведення сприяє повторенню, уточненню та систематизацiї навчального матерiалу, удосконаленню пiдготовки окремого студента (групи, курсу);

- дiагностично-коригуюча, що допомагає зясувати причини труднощiв, якi виникають у студента пiд час навчання, виявити прогалини у знаннях i вмiннях та корегyвати його дiяльнiсть, спрямовану на усунення недоліків;

- стимулюючо-мотивацiйна, що визначає тему, таку органiзацiю оцiнювання навчальних досягнень студентiв, коли його проведення стимулює бажання покращити свої результати, розвиває вiдповiдальнiсть i сприяє змагальностi yчнів, формує мотиви навчання;

- виховна, що передбачає формування вмiння вiдповiдально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю та самоконтролю, розвиток якостей особистостi: працелюбностi, активностi, охайностi тощо.

Методи контролю дають можливiсть перевiрити рiвенъ засвоєння студентaми знань, сформованостi вмінь i навичок. Застосовуються наступні методи контролю:

Методи усного контролю включають: iндивiдyальне опитування, залiк, екзамен;

Методи письмового контролю - це контрольнi роботи, письмовi залiки й екзамени, тестовий контроль.

Метод тестового контролю. Може буги безмашинним i машинним. В ocновi такого контролю лежать тести - спецiальнi завдання, виконання (чи невиконання) яких свiдчить про наявнiсть (або вiдсутнiсть) у студентiв певних знань, yмінь.